Як навчитися здоровому пофігізму

Лілія, доброго дня. Повітряні тривоги та ракетні обстріли чи запуск безпілотників по мирним українським містам та селам, на жаль, це наша реальність, яка не означає, що ці події є нормою для людської психіки. Всі реагують на них по-різному. У Вас зростає внутрнішнє напруження, посилюється тривожність, що не є чимось дивним. Ракети несуть реальну загрозу, їх ціль - вбивати. У Вас спрацьовує інстинкт самозбереження, Ви не можете бути в розслабленому стані і спати під звуки сирен.

Чи є у Вас можливість періодично говорити про те, що з Вами відбувається із-за війни в Україні, про свій болючий досвід, як Ви її переживаєте? Якщо ні, Вам варто звернутись до психолога, щоб адаптуватись до тих подій, які Ви вимушені переживати. Коли людина говорить про те, що її хвилює, не боячись "пригрузити" оточуючих своїми переживаннями, її тривожність знижується. І навпаки, чим більше тяжких почуттів людина тримає в собі, тим складніше їй з ними жити в умовах, коли немає безпечного середовища.

Доброго дня!
Ви вже обрали здоровий пофігізм, коли залишилися з коханою людиною. Продовжуйте розвиток здорового пофігізму і далі, обравши здоровий сон і спокій, замість нервування

Спать под звуки сирен и ничего не делать это немного не про здоровый пофигизм, как мне кажется. А про наплевательское отношение к себе и своей жизни, ощущение обреченности.
Оставаться в стране с мужем можно и в других вариантах - выехать в тот регион, где вы будете чувствовать себя в безопасности, во время тревог выходить в коридор/тамбур/идти в укрытие.
Стоит максимально позаботиться о том, чтобы с остальное время у вас был отдых, занятия в удовольствие, поддержка. Если паника зашкаливает и влияет на здоровье, то стоит обратиться к психологу. Вы сможете проживать свои чувства, будет возможность выговориться.
Скажите, а почему вы боитесь обстрелов?
Если речь только о страхе смерти, то что вас в ней пугает больше всего?
Вопрос может показаться глупым, но все же я замечаю, как у всех разные причины этого страха. И понимать, чего именно боишься, мне кажется важным моментом.

Если вы чувствуете себя

на межі депресії та тривожного розладу водночас

то

віднайти в себе цей здоровий пофігізм та не нервувати

у вас не получится, к сожалению.
Потому что, как минимум, вам надо прорабатывать страхи, развивать уверенность и убирать депрессивное состояние с помощью психолога на индивидуальной психотерапии.
Причем такая работа по времени займет 3-4 месяца (и больше).
А как максимум, у вас действительно могло развиться тревожное расстройство и/или депрессия.
Тогда вам надо обращаться к врачу и проходить медикаментозное лечение.

И однозначно, ваша проблема не может быть решена на форуме.
Поэтому не ждите, ищите психолога и/или врача.

Відредаговано автором 13-10-2023 16:08:31

Добрий день. Лілія! Здоровий пофігізм – це стресостійкість, тобто реакція на те, на що вплинути не під силу. Це не байдужість, а навпаки, це повне усвідомлення того, що відбувається (разом із наслідками). Такий підхід допомагає людині прийти в норму, адаптуватися до ситуації.
Щоб адаптуватися нашій нервовій системі потрібно витратити певну кількість енергії. В певний момент психіка може просто не подолати поріг стресу. Як результат — безсоння, депресія, тривога тощо.
Бути легкою людиною означає не зациклюватися на проблемах, ставитись до всього простіше, не тонути в емоціях і триматися завжди на плаву. Людям часто здається, що є формула, яка допоможе стати стресостійкими та витривалими. Але її не існує.
Вмикаючи здоровий пофігізм, ми блокуємо вихід енергії. Отже, зберігаємо свої життєві сили. Щоб психологічно встояти під час війни необхідно: згадати приказку, що життя складається з чорних та білих смуг, і уявити, що чорні смуги — тонкі та швидко закінчуються, а білі — нескінченні;
Здоровий пофігізм - це мистецтво, якому треба вчиться. Люди не народжуються пофігістами, ними стають.
Існує багато технік стресостійкості, підібрати їх можна індивідуально, знаючи особистість. Тренуватися треба постійно, наполегливо, тоді все вийде: вдень будете спокійні і спати краще.
Почніть з простих: «Дихання за квадратом»; «Глибоке дихання»; «Прогресивна м’язова релаксація»; «Безпечне місце». Складні розумові операції теж допомагають знизити рівень тривоги. Спробуй рахувати: наприклад, по черзі в думці віднімати від 100 то 6, то 7 (допомагає, щоб заснути). За необхідністю - звертайтеся до психолога. Удачі!

Доброго дня!

Я вважаю, що те, що Ви описали - нормальна здорова реакція організму. Якщо простіше то наші реакції на такі штуки як стресогени та різноманітні небезпеки дуже індивідуальні, бо вони формуються через багато різних факторів, такі як характеристики цнс, індивідуальний розвиток, тощо. Це не робить Вас гіршою за інших, те, як Ви реагуєте. Якщо не помиляюсь, то цілком можливо у Вас щось співвідноситься з певними бажаними образами, як Ви висловились пофігізму і Ви хочете просто менш хворобливо переносити почуття вразливості та небезпеки з огляду на багато мемів та знайомих, котрі не паряться над тим, що лякає ж Вас. Проте, Ваша особиста оцінка небезпечного та лякаючого абсолютно виправдана в цій ситуації, бо ми знаходимось в умовах унікального досвіду. Такого раніше ніколи у жодного з нас не було. Ніхто не може сказати що є справді ок,а що - ні. Впевнений, що Ви можете знайти шлях до гармонії, валідизуючі свої почуття та потребу, не рівняючи себе до інших в деструктивному значенні цього словосполучення.

А, якщо буде цікаво - я працюю з подібними запитами + онлайн
Просто попередив)

Добрий вечір. Повітряна тривога дає населенню попередження ймовірної ракетної атаки. Що для вас при цьому є здоровий пофігізм?