Question

12-01-2024

Добрий вечір,
Допоможіть будь-даска, я не знаю куди йти з цією проблемою.
До народження дитини в нас з чоловіком, взагалі не було суперечок.
А як почалася війна,я не можу прийняти те, що мій чоловік дивиться пропаганду рф і підписаний на ворожі пабліки. Його ютуб також це відображає. Він з Прибалтики,російськомовний,познайомилися ми тут в Европі.Він дуже добра людина люблячий,відповідальний, я ціную його.Взагалі, коли його зустріла, закохалася якось одразу,ще він мені здавався дуже рідним. В нього бабуся по маминій лінії з України.
Коли я 10 років тому виїхала з України, патріотизмом від мене і не пахло,здавалось,що я їй не потрібна і з легкістю,після університуте я поїхала будувати життя сама внікуди.. Коли почався Донбас дуже переживала.В мене завжди була чітка позиція щодо рашки,але ніколи від чоловіка,я не чула поганого про Україну,я вірила,що людина розуміє це так,як і я, в ці теми не лізе,бо не знає.Пару раз, коли бачила,що його батько дивиться сумнівних блогерів і любить путлера,розплакалась,не стрималась.Його батьки обожнюють рашку,батько був у Афгані в 19 років,мама повністю живе мозком батька,поки ми жили з ними я просто мовчала, вони також .Коли нашій дитині був рік,почалася повномасштабна вже війна і я думала,що у людей відкриються очі,але натомість я почула від нього " где были 8 лет" ,офігела. На мої переживання і сльози із-за війни я ще і отпримала морального ляпаса,що мені б краще думати про наші проблеми....Незабаром моя мама переїхала до нас,це вийшло просто типу,вона не може спокійно там жити(серце,тиск)побуде в нас поки, допоможе з малою,а я маю можливість піти на роботу. Звичайно, я відчула себе ще вразливішою, я з маленькою,тут мама приїхала за війни,яка теж періодично в істериці з неприйняттям того,що вона живе в нас.Коли я хотіла,щось йому розповісти,завжди чула агресивну відповідь,що я його хочу в чомусь "убедить".Він сказав,щоб ми не сперечалися,давай цю тему не піднімати.Я не можу поділитися з бликою людиною тим,що болить.Коли питав чому сумна,я плакала і часто мовчала.. він заспокоював.
Зараз після декількох розмов з поясненнями і істерик ,він думає,що в мене пмс і це просто треба перечекати.Але як тільки ця тема, завжди викликає конфлікт,бо він говорить якісь фрази, щодо України, які мене дуже ранять або злять,винуватить Україну.Часто старається погасити конфлікт,бо в нього немає бажання сваритися,або він устал,не називає речі своїми іменами.Людина просто не осуджує все, що відбувається і мене це страшить. Я вже просила не дивитися,повідписуватися,бо я знаю,що йде постійна інформація,він явно її слухає десь по дорозі, а потім подає як свою думку. Найгірше те, що мої почуття до нього кудись просто випаряються,його якості,які я ціную просто нівелюються,він став чужим. З кожним днем я все більше думаю про розлучення, при тому, що розумію,що це неправильно,в нас були класні відносини, прекрасна дитина,спільний будинок.Я теж не можу ставити якісь ультиматуми, бо я так хочу. А він не бачить проблеми, продовжує дивитись контент з рашки,при цьому живучи зі мною.
Я не зможу змінити його думку і відчуваю провину за те, що так проявляюсь щодо нього, йому теж важко, бо раз на місяць в мене це стримування своїх емоцій приводить до істерик,старанно не говорячи на "цю тему" виливається в сльози і претензії,бо мене це постійно під'їдає і найстрашніше відображається на почуттях до нього.В нас наче тепер намає про що говорити,окрім дитини та буденності. Я відчуваю зраду близької людини, розчарування та розпач,але бачу,що він не сприймає це серйозно.Я вже не дивлюсь новини,бо відразу ассоціюю все з ним,переживаю це в собі, стараюсь не говорити на цю тему,бо окрім болю це нічого не принесе. Багато чого мене трігерить і дратує, навіть тепер просто в спілкуванні, але я просто живу подавлена,бо колись свідомо вибрала його.
Я не знаю, чи правильно було б йому сказати про свої згасаючі почуття до нього, адже це може виглядати просто, як маніпуляція.
Що робити з собою.
.. Про що ми будемо просто говорити в старості, це ж вже на всё життя.
Будь ласка,допоможіть.
Дякую за увагу і ваш час

Питання від: nik4c4; Вік: 32

подобається запитання?

подобається: 1 з 1

Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.

Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 12-01-2024 19:59:09

1

Тетяна Штапова

Ситуація непроста і не лише у вас. Війна веде не лише до загибелі тисяч людей – а й до розриву взаємин між найближчими людьми. І важливо зрозуміти, що ніхто з вас не винен, винна війна.
Навіть у найближчих стосунках іноді буває складно поспівчувати іншому, зрозуміти його.
Хорошого виходу, який би влаштував усіх, немає. Але є обхідні шляхи, які можуть зберегти сім'ю.
Придивіться до чоловіка, постарайтеся зрозуміти, що це за людина, а не сприймайте його виключно як носія цінностей, що не збігаються з вашими власними.
Є такі стосунки, в яких люди живуть разом, незважаючи на різні політичні переконання. Хоча вони займають різні позиції, вони можуть навчитися жити з протиріччями та знайти якусь спільну територію, де значення має лише кохання.
Намагайтеся уявити розлуку. Ви зможете її перенести? Якщо ви вирішили не розлучатися, то маєте перестати звинувачувати один одного. Це схоже на те, що відбувається після зради. Або ми не готові пробачити, і тоді треба розлучитися. Або ми прощаємо – і залишаємо тоді зраду минулому, не повертаємось до неї, не обговорюємо її.
Те саме можна сказати і про політичні розбіжності. Якщо пара не хоче розлучатися, то це питання потрібно залишити осторонь і жити, так би мовити, в обхід. Це працює, але суперечить нашому уявленню про романтичне кохання.
Партнери можуть загнати один одного в прірву, постійно наполягаючи на своїй точці зору. З іншого боку, якщо один відмовляється від того, щоб постійно захищати свою правоту, то інший може піти на поступки.
Конфлікти можуть бути, але завжди будьте готовими до примирення
Завдяки прагненню до примирення мі можемо зміцнити наш зв'язок.

Відредаговано автором 12-01-2024 20:01:50

👍 радити психолога:

Тетяна Штапова психолог Київ 13-01-2024 08:46:14

3

Ирина Константиновна Зубиашвили
Владимир Анатольевич Тарасенко
Павел Леонидович Басанский

цитата:

Я не можу поділитися з бликою людиною тим,що болить.Коли питав чому сумна,я плакала і часто мовчала.. він заспокоював.
Зараз після декількох розмов з поясненнями і істерик ,він думає,що в мене пмс і це просто треба перечекати.Але як тільки ця тема, завжди викликає конфлікт,бо він говорить якісь фрази, щодо України, які мене дуже ранять або злять,винуватить Україну.

Чоловік періодично Вас ранить, так як слабо розуміє, що з Вами відбувається. Ви можете не доводити йому, що Ваша точка зору більш правильна, ніж його, але говорити про свої почуття із-за подій в Україні, чому Вам так боляче.

цитата:

Я не зможу змінити його думку і відчуваю провину за те, що так проявляюсь щодо нього, йому теж важко, бо раз на місяць в мене це стримування своїх емоцій приводить до істерик,старанно не говорячи на "цю тему" виливається в сльози і претензії,бо мене це постійно під'їдає і найстрашніше відображається на почуттях до нього.

Те, що людина тримає в собі, нікуди не зникає. Якщо немає виходу емоціям, це буде пригнічувати, будуть знаходитись інші приводи проявити свою злість чи сум. Вам варто навчитись говорити про те, що Вас непокоїть у відносинах з чоловіком, використовуючи "Я-повідомлення". Не звинувачувати його, а говорити про себе, свої почуття, свій біль.

цитата:

Я не знаю, чи правильно було б йому сказати про свої згасаючі почуття до нього, адже це може виглядати просто, як маніпуляція.

Почуття згасають, коли люди не говорять про те, що їх насправді хвилює, про свої відносини. Вам вирішувати, поступово віддалятись від чоловіка чи вчитись по-новому сприймати ситуацію та справлятись з розчаруванням. В цьому Вам міг би допомогти психолог.

👍 радити психолога:

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Виберіть психолога для консультування з приводу травм війни, військовий психолог

Ольга Владимировна Головченко психолог Дніпро 13-01-2024 11:51:50

2

Ирина Константиновна Зубиашвили
Павел Леонидович Басанский

Добрый день!

цитата:

До народження дитини в нас з чоловіком, взагалі не було суперечок.
А як почалася війна,я не можу прийняти те, що мій чоловік дивиться пропаганду рф і підписаний на ворожі пабліки. Його ютуб також це відображає. Він з Прибалтики,російськомовний,познайомилися ми тут в Европі.Він дуже добра людина люблячий,відповідальний, я ціную його.Взагалі, коли його зустріла, закохалася якось одразу,ще він мені здавався дуже рідним. В нього бабуся по маминій лінії з України.

Если я правильно понимаю, то до войны у Вас не было таких проблем и они обострились с началом полномасштабного вторжения. Война не может не влиять на людей, это правда, потому что мы все находимся в информационном пространстве. Вы пишите, что у Вас муж прекрасный человек и любящий отец. Как бы нам не хотелось это признать, но у любого человека могут быть свои взгляды на политическую ситуацию в стране. Вы должны понимать, что для Вас ценно в жизни сейчас и что Вы хотите сохранить.

👍 радити психолога:

Ольга Владимировна Головченко психолог Дніпро 13-01-2024 11:51:50

Добрый день!

цитата:

До народження дитини в нас з чоловіком, взагалі не було суперечок.
А як почалася війна,я не можу прийняти те, що мій чоловік дивиться пропаганду рф і підписаний на ворожі пабліки. Його ютуб також це відображає. Він з Прибалтики,російськомовний,познайомилися ми тут в Европі.Він дуже добра людина люблячий,відповідальний, я ціную його.Взагалі, коли його зустріла, закохалася якось одразу,ще він мені здавався дуже рідним. В нього бабуся по маминій лінії з України.

Если я правильно понимаю, то до войны у Вас не было таких проблем и они обострились с началом полномасштабного вторжения. Война не может не влиять на людей, это правда, потому что мы все находимся в информационном пространстве. Вы пишите, что у Вас муж прекрасный человек и любящий отец. Как бы нам не хотелось это признать, но у любого человека могут быть свои взгляды на политическую ситуацию в стране. Вы должны понимать, что для Вас ценно в жизни сейчас и что Вы хотите сохранить.

👍 радити психолога:

13-01-2024 13:44:42Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 358397 для Владимир Анатольевич

Дуже дякую, за вашу відповідь,ви відчули,що подавлена моя внутрішня свобода, вона для мене дуже важлива.
Коли я пишу про вибір,я беру відповідальність,адже я ніколи не старалася зрозуміти його позицію,не думала,що важливо,здається,як якась підстава,але мабуть любов до нього все затьмарила.
Я теж не спілкуюся з родичами з рф,я їх так любила,вони здавалися мені найдобрими,але з початком війни,я побачила їх позицію і мій світ змінився.Чоловіка це здивувало,ось настільки він не розуміє мене.Я завжди прощаюся з людьми дуже легко,ну в цьому випадку сімї ...
Тут дитина,мама з нами,не ясно..можуть папу забрати на війну,спільний будинок - це все так давить,тому,що легко зруйнувати відносини до кінця.
Я ціную те, чого ми разом досягли.Мені здається,що розлучення це питання часу,адже пройшо 2 роки,я реагую так само,він теж нічого не змінює.Коли ми говоримо,він каже,що він не підтримує війну, але я хочу його у чомусь "уличить,навязать"він згоджується,що це погано,що люди помирають,але те що він там розповідає нічого не значить..якби йому було огидно це все,він би обурювався на контент з РФ,адже ти не можеш підтримувати війну і читати паблік в якому пишуть про захват населених пунктів успіхи раш.армії і називають нас укропами .Відкриваю я якось його ютуб,вкл музику,а там чат рулетка "украинец не на того нарвался".Він каже,що не дивився,але я розумію,що це все формує його думку,щоб він мені не розповідав,щоб мені було приємно.Один з найкращих друзів,якому він вірить більше ніж собі,любить ссср ,інтервью рашистських істориків кидає йому, блін їм 36,а вони,як діди розмишляють,для мене це діч.Мені було важливо стати громадянкою ЕС,я люблю свободу і коли таке чую,мене аж передьоргує.
Тому він вважає,що це моя проблема і закатує вж4 очі,коли я мене розпач,каже,що я завжди незадоволена.

13-01-2024 13:55:34Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 358392 для Ирина Константиновна

Дякую за вашу увагу і відповідь.
Значить це також питання мого відношення і прийняття,я це розумію,але вже 2 рік відчуття всередині мене не покидають.Я пішла вчитися,зайнялась своїм життям,загрузила себе по повній,не читаю новини,але цей стан він зі мною, я з ним живу, я не знаю,як йому донести,що він може це змінити,я казала,що я відчуваю,вже без претензій і злості,а ле він робить вигляд,що не впливає на це,наче це тільки мої проблеми

13-01-2024 14:04:16Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 358396 для Тетяна Штапова

Дякую за вашу відповідь,я розповідала йому,що я відчуваю,але я не відчуваю емпатії і розуміння,відношення,наче я захворіла і це пройде...або цукерка,як дитині,всё виправить,або,що гірше каже,що України вже не буде і тд.її розвалини,розповідає про капіталізм і сили,які протистоять,починає нести це все і все тільки гірше.
Раніше казав,як йому складно,що він працює в,иться,а від мене підтримки 0

Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 13-01-2024 16:01:01

1

Тетяна Штапова

цитата:

Коли я пишу про вибір,я беру відповідальність,адже я ніколи не старалася зрозуміти його позицію,не думала,що важливо,здається,як якась підстава,але мабуть любов до нього все затьмарила.

Що ж, мабуть, настав час ПОБАЧИТИ чоловіка в цілому, а не фрагментарно, виходячи з приіоритетної на той час потреби.

цитата:

Я завжди прощаюся з людьми дуже легко,ну в цьому випадку сімї ...

Попри всі складнощі і право на всі почуття, як свідомо не розпалювати в своєму серці емоцію ворожнечі. Дуже невизначена і хитка, як на мене, межа.

цитата:

Чоловіка це здивувало,ось настільки він не розуміє мене.

Зрзумів би, якби ВІДЧУВАВ, адже робота душі передує раціональному.
Це я про живих людей в розумінні здатних співчувати(!)

цитата:

не ясно..можуть папу забрати на війну

Ваш тато в Україні?

цитата:

спільний будинок

Так, це аргумент. Але аргумент для чого?..

цитата:

якби йому було огидно це все,він би обурювався на контент з РФ

Як чимало порядних росіян, бо вони сміливі і не бояться чітко провести межу між добром і злом.

цитата:

Один з найкращих друзів,якому він вірить більше ніж собі,любить ссср ,інтервью рашистських істориків кидає йому, блін їм 36,а вони,як діди розмишляють,для мене це діч.

Спробуйте відчути, яку потребу він нагається задовільнити, тримаючись за відживші своє кальки минулого?

👍 радити психолога:

Тетяна Штапова психолог Київ 13-01-2024 16:58:52

цитата:

я розповідала йому,що я відчуваю,але я не відчуваю емпатії і розуміння,відношення,наче я захворіла і це пройде...

А розповідали, як змінюється Ваше ставлення до нього протягом 2-х років із-за цього питання?

👍 радити психолога:

13-01-2024 17:16:36Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 358409 для Владимир Анатольевич

Так,ось я і побачила його справжнього і мабуть тому мені і боляче це приймати,що він і його батьки це теж моя родина зараз і вони роблять вигляд,що нічого не відбувається,як його мама поспівчувала на початку:"Ну у вас же нацисты"я думала я її вдарю,у самої сестра в Україні.
Найперша наша в житті суперечка з чоловіком, як я памятаю,виникла,коли ми ненароком говорили щось про історію.. Сталіна,голодомор.І він відреагував агрессивно,вперше таким його побачила.Я тоді розплакалась,не думала,що його так затронув історичний факт голодомору і він почне щось нести і спрощувати,що якби це придумали.
Тоді я дуже засмутилась,занепокоїлась, потім забула і не придала такого значення,коли і потрібно було.Ми вже тоді жили разом і все було супер. Я реально не думала,що це все вил'ється в проблему.
Зараз мені б хотілося поставити йому умови,але ж це так не працює,це наче він переписується з коханкою,а я така кажу...не пиши їй,не люби її:D..навіть гірше по відчуттям ніж зрада
Я не знаю,як ще донести, що це серйозно і може привести до наслідків, 2 роки обходу цієї теми не спасли наші відносини,вони й надалі тихо руйнуються і він винить в цьому мене.Коли мені було погано,я сказала йому з гумором,що імітую щасливе життя,його відповідь була такою,наче це моя проблема з якою я повинна справитися і не нормально також реагувати на його батьків.Я не можу йому сказати, що мені приходиться грати,як у театрі на зустрічі з ними.Не доганяє чому.

Так, мій тато в Україні, з початку війни він нікуди не захотів їхати,сказав буде дома,а мама нехай їде, бо емоційно його приконче своїми паніками і ойкан'єм.Йому важко,він не бачив онучку,йому 58 зобовязаний.Ось так і живуть,зараз вона поїхала до нього.
Чоловік завжди питає за моїх батьків,начебто цікавиться,колись натякнув в суперечці,що мама тут і в нього не питали чи згоден..що я ще від нього хочу,мол никто не умер.
Але те,що мої друзі,одноклассники,моє минуле життя і родичі там,це він як би нівелює кажучи,що все одно я з ними не близька, не спілкуюсь дуже, яка мені різниця, що там буде раша чи Україна,навіщо ця війна.
Я вже думала,ну він не жінка, що я чекаю від нього якогось глибокого співчуття, але все одно я повертаюся до того,що сама переживаю все та ще й рот не відкриваю,бо йому не хочеться це чути. Я розумію, було тяжке дитинство,його подавляв батько,як це робить з його матір'ю до сих пір і мені страшно,що він очікує,що я буду реагувати на речі,як вона,безхребетно.Він начебто і просить,щоб я йому казала,як є,без претензій,але багато чого він не готовий чути і розбиратися.Коли я сказала про психолога він якось так, що навіщо це,політ нормальный.
Щодо ссср я не розумію,кому подобається диктатура..Я не розумію потяг до цього,але це щось явно не здорове,був завтрашній день,це обсмоктування минулого,якоїсь стабільності в лапках.
Я би хотіла,щоб він поспілкувався, з психологом,ну це я хочу,а не він

13-01-2024 17:26:37Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 358410 для Тетяна Штапова

Не розповідала,тому він не розуміє і чекає від мене любов,як раніше,а такого як раніше немає..Я натякала,що моя уява і думки мене страшать,що я бачу в ньому людину,яка підтримує те,що для мене вороже,казала,що замучена,прямо не говорила за відчуження,бо здається він може сприйняти це, як залякування і рамки.
Мені здається,що він розслаблений,бо знає,що ми пов'язані багато чим і я не наважуся на якісь серйозні кроки
,а тільки на словах.
Але я дуже часто кажу,що все тримається на наших відносинах,все інше не важливо і розсипеться,якщо не буде кохання.

Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 14-01-2024 07:50:39

1

Тетяна Артеменко

Кризові ситуації, а особливо війна, зривають із людей "маску", яка на нас у звичайному житті і людина показує своє справжнє обличчя.
На жаль, Ваш чоловік не пройшов випробування кризою та показав, що він психологічно незріла особистість, не вміє співчувати, не має критичного мислення. Він живе в ілюзії, що тільки він має рацію, іншої думки немає.
Звичайно, кожна людина має право на свою думку, але вона має розуміти біль, образу, емоції іншої людини, а тим більше коханої жінки. Агресія взагалі неприпустима.
Шукайте вирішення проблеми: «Ми – сім'я, як ми можемо вирішити це питання?». Можна сказати так: "Я розумію, що ти маєш право на свої переконання, але я не готова їх прийняти"
Доводити кожному свою правоту марно. Проблема в іншому - кризова ситуація показала, що є проблема у ваших стосунках, яку ви раніше не помічали.

👍 радити психолога:

Тетяна Штапова психолог Київ 14-01-2024 08:21:51

1

Владимир Анатольевич Тарасенко

цитата:

Не розповідала,тому він не розуміє і чекає від мене любов,як раніше,а такого як раніше немає.

Ви не говорите чоловіку про те, як його сприйняття війни та відношення до України впливає на Ваше ставлення до нього, а самі думаєте, що розлучення - це питання часу. Тобто Ви не показуєте йому ту частину себе, в якій є біль, сум і злість на чоловіка. Чого боїтесь? Які наслідки може мати відверта розмова про ваші з ним відносини на даний момент? Чому обираєте мовчання і думки про розлучення замість з'ясування стосунків?

цитата:

прямо не говорила за відчуження,бо здається він може сприйняти це, як залякування і рамки.

Тобто Ви не готові зараз говорити про відчуження, але коли вже зовсім не зможете витримувати цю ситуацію, скажете про намір розірвати відносини?

цитата:

Але я дуже часто кажу,що все тримається на наших відносинах,все інше не важливо і розсипеться,якщо не буде кохання.

Ви натякаєте чоловіку про те, до чого можете прийти. Але схоже, що натяків він не розуміє.

цитата:

Я вже думала,ну він не жінка, що я чекаю від нього якогось глибокого співчуття, але все одно я повертаюся до того,що сама переживаю все та ще й рот не відкриваю,бо йому не хочеться це чути.

Ви вважаєте, що чоловіки взагалі не здатні на глибоке співчуття, чи саме Ваш чоловік?
Раніше Ви теж рота не відкривали, коли чоловік не хотів щось від Вас чути?

👍 радити психолога:

Тетяна Артеменко психолог Черкаси 14-01-2024 13:33:55

1

Ирина Константиновна Зубиашвили

Тут питання глибше, ніж питання ідеології чи цінностей. Тут питання життя і смерті - тому Вам так важко. Війна - це питання про те, ХТО КОГО ВБ"Є. Якщо ваш чоловік став на бік вашого ворога, то він тепер - ваша пряма загроза. Не росія, яка від Вас ще десь там далеко, яка ще не під вікнами - а саме Ваш чоловік. Ваша здорова частина особистості розуміє цю біологічну загрозу, тому втекти від чоловіка - природнє бажання. Ваше єство розуміє, шо Ви маєте РЯТУВАТИСЬ, і Ви нічого з цим не зробите. Так працюють психологічні механізми. Чи мовчати про це, чи обговорювати - немає різниці. Ворог - він за визначенням ворог. Зрозуміло, що фізично він на Вас не нападе (але це неточно), але він вже напав позиційно. Тепер задача вашої сім"ї - як домовитись між собою двом ворогам, як досягти перемир"я, як надалі стримувати агресію (це у випадку, якщо обоє прийняли рішення залишитись разом і досягти спільних домовленостей). Схоже на те, як домовляються дві країни, коли військові дії закінчуються. Але обидві сторони мають визнати якісь речі, які дозволять їм співіснувати. Всі цивілізовані люди домовляються, це нормально. Я би спробувала зараз ініціювати підписання шлюбного контракту (це повинно дисциплінувати сторони), і в цьому контракті прописати всі ці моменти - про автономію, про ненапад, про шанування думки іншого, про підтримку, любов, кордони і тп.

Відредаговано автором 14-01-2024 13:36:05

👍 радити психолога:

14-01-2024 21:47:39Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 358436 для Тетяна Артеменко

Дуже цікава думка,дякую
Я сьогодні спробувала поговорти,не без сліз,але людина каже,що це я ставлю свої емоції вище сімї,також,що я не живу в Україні і не повинна думати за неї і так перейматися.Каже,що в тому,що наші відносини погіршилися виновата я.
Не розуміє,що тут сказати.

14-01-2024 21:50:45Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 358425 для Тетяна Штапова

Я вчора вночі говорила з ним і озвучила.
Він каже,що я не повинна так думати,що мій емоційний стан не повинен бути вище наших відносин.Каже,що я навіть не розумію його і думку і вбачаю в ньому ворога,але при цьому він читає пабліки рф.Тому мені все одно,що він каже,це так не працює,якщо в тебе нейтральна думка.
Що мене так обработали

Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 14-01-2024 22:11:52

1

Тетяна Штапова

цитата:

Зараз мені б хотілося поставити йому умови

Дайте відповідь собі і поясніть, будь ласка, мені - умови про що? Яким Ви бачите подальший перебіг подій?

цитата:

але ж це так не працює,це наче він переписується з коханкою,а я така кажу...не пиши їй,не люби її:

Так не працює. В рашкі працює. Вони вимагають - підкоріться, станьте бидлом, тваринами, адже "какая разница" під ким бути.

цитата:

Я не знаю,як ще донести, що це серйозно і може привести до наслідків, 2 роки обходу цієї теми не спасли наші відносини,вони й надалі тихо руйнуються і він винить в цьому мене.

Два роки ховати голову в пісок і паралельно спалювати себе. Грати на публіку і вдавати ніби все нормально - виглядає як жертовність на самознищення. Навряд чи цим можна розчулити або щось відкрити в іншої людини.

цитата:

його відповідь була такою,наче це моя проблема з якою я повинна справитися і не нормально також реагувати на його батьків.

Тобто він очікує і каже - припини бути собою(!)
А чого очікуєте від нього Ви? Від людини, яка сформувалась під впливом батьків, які

цитата:

було тяжке дитинство,його подавляв батько,як це робить з його матір'ю до сих пір і мені страшно,що він очікує,що я буду реагувати на речі,як вона,безхребетно.

👍 радити психолога:

14-01-2024 22:39:59Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 358463 для Владимир Анатольевич

Вчора вночі суперечка і знову все скотилося до цієї теми, плакала і сформувала думку,якою чесно поділилася,що відчуваю, що він хоче,як раніше,але мої почуття до нього змінилися,я не хочу цього,але його слова і дії,щодо війни впливають на моє відношення до нього.Він сказав,що зі мною " одно расстройство і пішов спати".Сьогодні знову розмова,він мене в усьому винить,що моя відповідальність.Я максимально спокійно,але в сльозах пояснюю,що мені страшно,боляче,дуже обережно пояснюю, без претензій,що він зайняв позицію ворога.Він сказав,що я надумала собі вже ворогів,наче війни- це процесси, які проходять у світі,а мене обработали,настроили...він же не бачить в мені ворога і не каже нічого,а в мене проблеми.Равіть батьки мене так поважають,а я б з ними і не спілкувалася,якби можливо було.Що я нібито хочу далі руйнувати наші відносини,може хочу дойти до розлучення,що я так себе поводжу холодно, його звинуваючую,вбачаю в ньому ворога і навіть не розумію його позицію,ніби-то він проти війни,йому пофіг як ми там не живемо...чого я центром уваги ставлю війну,моє життя тут,що я йому щось нав'язую(хоча зауважую,що я теми не піднімала,говорила провідчуття зради,приводила приклади,без претензій,не чує,всё валить на мене і мій іллюзорний світ,що це моя реакція і почуття за які я відповідаю. І ВзагалІ навідміну від мене спілкування з дитиною в нього важливіше і зараз хоче з нею провести час,пішов дивитися мультик.
Давит на совість,що я ставлю свої інтереси вище і руйную все.
Він не витримує цих розмов,хоче просто вирішити "мірісь- мірісь" і далі жити

14-01-2024 22:47:00Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 358463 для Владимир Анатольевич

Умови поставити,щоб почав називати речі своїми іменами і не дивитися контент із рф,розуміти,що йде інформаційна війна проти України,якось так.Але я просила по доброму на початку,не чує
Звинувачували мене

14-01-2024 23:00:12Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 358463 для Владимир Анатольевич

Також,я вважаю,що потрібен психолог,або індивідуально кожному,або сімейний,боюсь,що самі можемо і не впоратися.Нк я так точно не зможу жити
Я бачу,що його дитинство на ньому сказується,але він це дуже( отрицает)

15-01-2024 00:55:42Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 358425 для Тетяна Штапова

Так,я реально хочу бути впевнена в тому,що я хочу розлучитися.Ну ось,я сказала вчора вночі,був момент,що мої почуття погасають, він замовк,пролежав не зрозумів,за що йому це,сказав,що я його тільки засмучую і повернувся спати.
Сьогодні він звинуватив мене на зацикленності на війні 2 рік і в тому,що я бачу в ньому ворога,що дбаю про свої емоції, не про нашу сімю.
Нічого не зрозумів,звинуватив.Я сказала,що вважаю не чесним бути не щирою і робити вигляд,що нічого не сталося,також мені здається потрібно говорити про це ми ж сім'я
Він не розуміє,що я хочу від нього,що мама в нас живе і чому я ставлю події там вище нашої сімї.
Ні до чого не прийшли знову,не хоче говорити,нівелює мої емоції
Замяли,як кажуть

15-01-2024 01:25:49Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 358425 для Тетяна Штапова

Знаєте,я ціную те,що в мене є і боюся це все втратити,але ця проблема розсипала всі мої ілюзії щодо чоловіка ... це і створило проблеми з якими жила і не помічала і тепер я розумію,що не все так райдужно в мене.Я загубила себе - сміливу,вільну і відкриту,як раніше.,загнала в рамки.Колись читала про таке,впевнено,що зі мною такого не буде,бо я інша.Боюсь когось з сімї образити,мама ще з нами живе,не виражаю свої емоції,переживаю в собі.Коли думаю,що задовбала його ,то він працював і втомлений,то він не готовий,то без настрою,йому пофіг він просто хоче жити і не думати ні про.Але за 2 роки загнала себе в
емоційний куток і тепер мені нічого не в радість,дякую,що допомагаєте зрозуміти себе,дуже ціную це

Тетяна Артеменко психолог Черкаси 15-01-2024 09:20:22

Ви пишете "Я сьогодні спробувала поговорти, не без сліз...". Ні, цього не треба було робити. В смислі говорити. Поясню чому. Ви вже говорили, і це нічого не дало. Тому досить говорити. Ви не справитесь, якщо говоритимете з ним самі. Самостійно не говоріть, бо Ви лише все ускладнюєте і заплутуєте. Ви ж бачите, що у Вас не виходить. З ним (і з Вами одночасно - це повинен бути стіл переговорів) повинні говорити ваш адвокат і медіатор (є така професія). Я ж Вам написала, що Вам потрібен новий шлюбний договір. Чи цивільний - назвіть його, як хочете. Найперше, оголошуєте чоловікові, що зараз перед Вами постав вибір - розлучатись чи залишитись у шлюбі. Але Ви готові розглядати варіант залишитись у шлюбі, якщо він погодиться на медіацію (вирішення протиріч) за участю медіатора (зразу кажу, що послуга дуже дорога, але вона того варта). Якщо чоловік не готовий звернутися за послугою до медіатора (ще раз підкреслюю - НЕ ПСИХОЛОГА, а МЕДІАТОРА, психолог цього не зробить, у нього немає таких інструментів) - так от, якщо чоловік не готовий буде прийняти участь у медіаційній зустрічі, тоді можете спокійно розлучатись - тут більше ловити нічого. Якщо ж погодиться - чудово! Замовляєте медіатора, зустрічаєтесь утрьох, медіатор допомагає вам укласти між собою договір, і ваша справа вирішена. Предмет договору, дотримання договору - все це медіатор вам розкаже. Це вже його робота. Іншого виходу я не бачу. Додам насамкінець, що послуги медіатора у багатьох випадках рятують шлюб від розвалу, це світова практика. Після медіатора (якщо він не допоміг) за справу береться вже адвокат. І там вже все сумно

👍 радити психолога:

Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 15-01-2024 10:53:45

1

Тетяна Штапова

цитата:

Умови поставити,щоб почав називати речі своїми іменами і не дивитися контент із рф,розуміти,що йде інформаційна війна проти України,якось так.

Умова виглядає як тиск. І тому викликає супротив. Навіть умова, висловлена "по-доброму".

Треба усвідоміти, що людина не може змінювати свої усталені погляди, переконання і світосприйняття під тиском. Вона має до цього дійти сама(!), дозволивши собі мати сумніви щодо власної життєвої позиції. От чому ми з рашистами абсолютно різні?!
Це ж питання ідентичності, цінностей, способу життя та віками вибудованих стереотипів.

Коли люди відмовляються від здорового глузду, від свободи вільного мислення, усвідомлення реальності і себе в цій реальності, вони стають біомассою, ордою з єдиним бажанням домінувати і нав'язувати іншим свою "правду".

цитата:

я вважаю,що потрібен психолог,або індивідуально кожному,або сімейний,боюсь,що самі можемо і не впоратися.Нк я так точно не зможу жити

Згоден з Вами. Це за умови взаємного бажання зберегти сім'ю. Психолог (маючий відповідну кваліфікацію) допоможе вам обом почути все те, що стоїть за словами і тиском, що відбувається з двох боків(!)

За словами, так само як і за мовчанням, стоять ПОЧУТТЯ і ПОТРЕБИ кожного з вас(!) У Вас свої. В нього, відповідно, свої(!) - так само важливі, як і Ваші для Вас. Однак ми відчуваємо, що вони багато в чому відмінні, не сходяться.

Відкривши і усвідомивши їх, ви обоє зможете уникнути значної кількості болю. Можливо, почнете рух назустріч один одному.

Проте не факт, що саме так і буде. В когось може не вистачити здатності відірватись від закам'янілих поглядів на себе і на взаємини.
Тоді, ймовірно, ваші життєві шляхи можуть розійтися.

👍 радити психолога:

Тетяна Штапова психолог Київ 16-01-2024 00:18:26

цитата:

Так,я реально хочу бути впевнена в тому,що я хочу розлучитися.Ну ось,я сказала вчора вночі,був момент,що мої почуття погасають, він замовк,пролежав не зрозумів,за що йому це,сказав,що я його тільки засмучую і повернувся спати.

Звичайно, це важливе рішення, яке суттєво вплине на Ваше подальше життя. Тому варто все добре зважити перед тим, як йти на такий крок. Шкода, що Ваш чоловік не готовий говорити про ваші з ним стосунки і брати в тому числі на себе відповідальність за те, що з ними відбувається.

цитата:

Сьогодні він звинуватив мене на зацикленності на війні 2 рік і в тому,що я бачу в ньому ворога,що дбаю про свої емоції, не про нашу сімю.

Ваші емоції не можуть жити своїм життям і бути проявлені поза Вашою сім'єю, так як вони виникають із-за того, як змінюються ваші з чоловіком відносини.

цитата:

Він не розуміє,що я хочу від нього,що мама в нас живе і чому я ставлю події там вище нашої сімї.

Напевно, тому що відчуваєте себе причетною до того, що відбувається в Україні, частина Вас залишилась там, і їй боляче, коли її руйнують.

цитата:

Знаєте,я ціную те,що в мене є і боюся це все втратити,але ця проблема розсипала всі мої ілюзії щодо чоловіка ... це і створило проблеми з якими жила і не помічала і тепер я розумію,що не все так райдужно в мене.

Ваш страх цілком природній, адже є що втрачати. Але й жити з людиною, яка не розуміє Вашого болю та переживань - теж не найкращий варіант. Вам вирішувати, в якому випадку Ви більше втратите чи здобудете.

цитата:

дякую,що допомагаєте зрозуміти себе,дуже ціную це

Ви вже стали на шлях, який веде Вас до себе. Рада, що переписка допомагає Вам краще це зрозуміти.

цитата:

Умови поставити,щоб почав називати речі своїми іменами і не дивитися контент із рф,розуміти,що йде інформаційна війна проти України,якось так.Але я просила по доброму на початку,не чує
Звинувачували мене

Коли Ви просите чи вимагаєте, щоб чоловік не дививсь те, що хоче, Ви намагаєтесь його обмежити таким чином. Це, як правило, викликає агресію.

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Нiна Уенем
(Онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Катерина Вовк
(Київ)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Схожі онлайн консультації

10-01-2024 Как перестать бояться ?

04-01-2024 Допоможіть, знову стає страшно після масованих атак Дніпра...

02-01-2024 Депресія, емоційна виснаженість, велика втома

29-12-2023 Стан душі

25-12-2023 Як стати врівноваженою і спокійно на все реагувати?

18-12-2023 Як допомогти подолати Птср у військового?

16-12-2023 Муж вернулся с войны.

14-12-2023 Мобилизация.

11-12-2023 Допомога братові

08-12-2023 Ментальне здоров'я зруйноване війною

score 1 · Accepted Answer · 2024-01-13 11:25:44

Доброго ранку!

цитата:

Багато чого мене трігерить і дратує, навіть тепер просто в спілкуванні, але я просто живу подавлена,бо колись свідомо вибрала його.

Прийміть моє співчуття і слова підтримки!)
Подавлена, скоріше, від того, що приховуєте свої емоції (насправді вони нікуди не зникають, а виходять назовні у вигляді зривів та істерик), розчарування, тривогу за майбутнє, згасаючі почуття... Наче перетискаєте собі горло і від того дихати стає все складніше і складніше...

Тому моя відповідь на Ваше питання

цитата:

чи правильно було б йому сказати про свої згасаючі почуття до нього, адже це може виглядати просто, як маніпуляція.

наступна - гворити, доносити, без звинувачень(!) Без намагання переконати і навіть розкривати очі на такі речі - вбивати невинних людей це жах і злочин. Що ті, хто підтримує агрессора і накачує себе відчуттям зверхності по відношенню до інших, на жаль, не відбулись як Люди(!)

Я особисто не маю й гадки, чи зміг би жити разом у ідентичному випадку. З рідним братом не спілкуюсь через нездоланні розбіжності. Він там, за поребриком.
Ну то брат, не дружина. Вам набагто складніше.

цитата:

.. Про що ми будемо просто говорити в старості, це ж вже на всё життя.

Оце питання, імхо, передчасне. До нього точно ще не дійшла черга.

цитата:

Що робити з собою.

Розібратись з думкую і позицією

цитата:

я просто живу подавлена,бо колись свідомо вибрала його.

На мій погляд, це ключове, що блокує Вашу внутрішню свободу(!)
Безвідносно Вашого подальшого рішення, спробуйте відчути, чи маєте Ви право, яким наділена кожна людина просто за фактом свого народження, ПЕРЕГЛЯДАТИ попередні рішення, якщо дійшли переосмислення?
Чому відмовляєте собі навіть у сумнівах щодо відданості давньому вибору?

Треба також взяти до уваги, що життя - це процес постійних змін. І ці зміни здебільшого створюємо самі і водночас вимушені реагувати на ті, що відбулись незалежно від нашої волі і участі.

Поміркуйте самі і можете поспілкуватись з чоловіком, наскільки вам вдасться дійти згоди, коли почне підростати дитина? А вона багатьма речами буде цікавитись, вона усе буде схоплювати, в тому числі атмосферу в сім'ї, ставлення батьків до загальнолюдьских цінностей тощо.

Абстрагуватись від власних переконань і цінностей, на мою думку, не вийде, бо то буде зрада себе... і навіть втрата себе. Чи зможете існувати такою разом?
Знаю, що для багатьох в цьому питанні взагалі не має проблеми - живуть, аби їх не чипали і погоджуються буквально на все, навіть, коли знищують їх ідентичність.

Не знаю,як вирішити турбуюче питання