Гроші

Доброго вечора!

Зараз мені б хотілося пройти навчання в більш цікавих для мене професіях, якраз наприклад стати коучем або/і психологом, психотерапевтом та допомагати людям.

Для того, щоб стати психологом, треба закінчити психологічний факультет будь-якого з акредитованих ВИШів. Зараз повною освітою вважається вже освіта бакалавра, тому після четвертого курсу вже можна йти працювати і/або здобувати післядипломну освіту психотерапевта деяких напрямків, якщо на магістратуру не хочеться.
Коучами часто стають і без психологічної освіти, але такий фах теж бажано мати як додаток до неї, аніж без неї. Бо психологи без освіти - це часто головний біль психологів з освітою та їх потенційних клієнтів.

Якщо у Вас уже є якась базова вища освіта (бакалавр), можна піти на магістратуру з психології. Але перед цим доведеться здавати іспити з профільних предметів які Ви, імовірно, не вивчали. Плюс, в такому випадку втрачається великий пласт теорії з деяких предметів, наприклад, клінічної психології. Щоб компенсувати це, можна буде пройти психіатричну пропедевтику в рамках освіти психотерапевта (вона для всіх психотерапевтів бажана).
Після магістратури (або під час неї) в принципі можна закінчити курси в одному з психотерапевтичних напрямків. Вони платні і тривають декілька років, плюс потрібне постійне підвищення кваліфікації (супервізія, інтервізія, особиста терапія), що теж не безкоштовно.

Також є лікарі-психотерапевти і "лікарі-психологи" (у нашій країні так називається спеціальність клінічного психолога). На них навчаються на медичних факультетах, теж багато років. Лікар-психотерапевт відрізняється від психолога-психотерапевта тим, що пройшов повну медичну освіту (частіш за все - на психіатра), а потім ще закінчив ті самі курси в одному з напрямків терапії (психоаналіз, КПТ, гештальт, тощо). І тим, що має право ставити діагнози та виписувати пігулки (на відміну від людини з психологічною освітою).
Лікар-психолог від звичайного психолога (спеціальність 053 психологія) відрізняється тим, що має право працювати клінічним психологом в лікарнях.

Сподіваюсь, Вам була корисна ця інформація. Якщо Ви після цього лонгріду не полишили мрію здобувати освіту в ноаому напрямку, то можу порекомендувати підшукати якусь роботу на перший час, щоб не залежати матеріально від чоловіка, мати можливість закривати базові потреби і відкладати на навчання.
Плюс, можна звернутися до психолога, за професійною орієнтацією та аналізом Вашої мотивації допомагати людям. Щоб допомагати людям, треба спочатку допомогти собі, щоб не закривати підсвідомо власні потреби за рахунок клієнтів. Удачі!

Доброго вечера!

А какое у вас образование?
Какие навыки уже есть?
В чем ваши сильные стороны?

На психолога это и образование нужно - и деньги. А еще время и опыт.
На психолога лучше попутно учится. То есть это займет не один год.

А вам сейчас уже нужна работа.
Поэтому нужно найти свои сильные стороны и на них опираться.
И подобрать профессию или бизнес.
Или для начала - просто пойти туда, куда есть возможность.

Поспрашивать друзей знакомых.
Может ктото, сможет помочь вам с трудоустройством.

"зазвичай після спілкування зі мною такі люди які почали діалог з горою претензій і вибухом агресії заспокоюються і приходять в рівновагу до спокійного розуміння ситуації, я можу не конфліктуючи спокійно і послідовно донести інформацію."
Значит вы кризис менеджер!
Нужно подумать, где еще можно применить этот навык.
Работать на телефоне - в любой службе на горячей линии.
( туда обычно звонят люди, которые чемто недовольны, и у которых проблемы по разным вопросам)
А вы умеете выслушать и успокоить. Снизить раздражительность.
"офлайн майже нічого нема" - тогда поищите онлайн, в интернете.
А что вообще ваш муж говорит про вашу ситуацию?
Поддерживает ли он вас?
Щедрый ли он?
И как вы распределяете финансы? ( первостепенность нужд и потребностей)
Умеете ли ими правильно управлять? ( тратить и копить )

Доброго дня! Щиро спічуваю вам, я теж проходила такий період в житті як і більшість людей. Перед вами стоїть задача - вкластись в себе як в дорогоцінний проект. Навчання на психотерапевта - саме така історія. Ви весь час будете витрачати на себе, в свій розвиток як грошима так, і ресурсами душі. Це як дати своїй внутрішній дитині найкраще і не відмовити їй. Це ваша задача опікуватись внутрішньою дитиною, не чоловіка. Подумайте про це з натхненням! Утримувати зв’язок з бажаннями і йти за ними важливо.

Відсутність грошових ресурсів пов’язана з самоцінністю та самооцінкою. Ви ж і в професію психолога хочете піти, бо там це пропрацьовується. Тому зараз сфокуйсуйтесь на цій темі - самоцінності. Як ви до себе відноситесь? Чого ви варті? Як себе оцінюєте і чи є відчуття цінності вне залежності від обставин.

Ви зараз охоплені страхами, сумнівами і розгубленістю. Це нормальні стани перед невизначеністю та початком нового. Їх треба прожити, не застряючи в них. Важливо розписати великий план на маленькі кроки. Я працювала на різних підробітках щоб оплачувати всі свої психологічні навчання, але я ні разу про це не шкодую. Я розуміла мету і падала, і вставала, крокуючи до неї. Ви можете бути помічником психолога для початку чи знайти заробіток тимчасовий, який дозволить паралельно вчитись. Чи є у вас підтримка в колі друзів і рідних людей? Можливо є реалізовані психологи і вони б поділились досвідом і добрим словом.

Також рекомендую вам асоціативний тест Юнга. Напишіть до слова робота/реалізація 16 ваших асоціацій, з чим це зв’язано у вас. Далі об’єднайте 1 і 2 асоціацію і дайте їй спільне визначення, 3 і 4 також і т.д. На початку буде 16 слів, після першого об’єднання 8, далі 4, далі 2 і в кінці одне. Ця методика дозволяє зануритись у власне несвідоме і подивитись що стоїть за різними темами насправді.
Бажаю вам сміливості, впевненості та творчої реалізації вашого потенціалу🪷

Доброго дня!

Підкажіть, будь ласка, які можуть бути варіанти вирішення проблеми.

Варіант один. Як писав І. Франко - "лупати свою скелю." Щоправда, для цього потрібно знайти свою скелю.

Зараз мені б хотілося пройти навчання в більш цікавих для мене професіях, якраз наприклад стати коучем або/і психологом, психотерапевтом та допомагати людям.

Реалістично, якщо насправді бажаєте і відчуваєте в собі справжній потяг(!) Але...
"спочатку гроші, потім стільці". Спочатку робота/діяльність, що дає фінансовий ресурс.
Потім навчання, власна терапія, спеціалізація... і нарешті власна практика.

Підкажіть, будь ласка, які можуть бути варіанти вирішення проблеми.

Перший варіант - поставити собі питанння, що відбувається в моїх відносинах з роботою і зароблянням грошей?
Наступні варіанти після з'ясування картини з першим.