Втратила привʼязаність до друзів

Доброго дня. Я завджи була людиною, що обожнювала спілкування і дуже любила соціум. Соціум я все ще люблю, я соціальна людина, але останнього часу я помітила, що втратила привʼязаність до усіх друзів, тобто я не боюся їх втратити, і не переживатиму якщо вони підуть. Ні, я задамся питанням чому, але не буду страждати. Зараз коли я задумуюсь відчуваю, що більше не буду вірна їм, тобто якщо зʼявиться людина цікавіше, то я піду до неї, незважаючи на те скільки часу я провела з другом. Ні, я не обірву наше спілкування, але якщо йому не сподобається, що зʼявиться хтось ближче, то мені буде всеодно. Що хочу сказати.. я розумію, що якщо ці зникнуть, то я знайду нових. Для мене це ніколи не було проблемою, а ще останнього часу мені ще й стало байдуже на те що в них відбувається. Я запитую й переживаю скоріше на автоматі, чим насправді. Але я всеж таки відчуваю емоції, ви не думайте, просто зазвичай це відноситься до якоїсь ситуації, ніж до людини. Не знаю як пояснити. В хороші моменти я думаю, що мені добре, а не те як мені пощастило з людиною. ( якщо задуматись я розумію, що мені в той час майже неважливо хто зі мною поруч, головне мені добре)
Хоча раніше я дуже трималась за людей, я була вірна тим з ким дружу і дуже переживала якщо ми не збігалися в думках.

Я думаю це може бути повʼязано з тим, що останній раз я була дуже привʼязана до людини декілька років тому, і як вона поїхала, то більше такого звʼязку не відчувала.
Зараз в мене в сімʼї трохи складний період, але я не відчуваю, що поряд є людина якій можна повністю розказати все що на душі. Вони хороші, просто я розумію що не потрібно. І можливо через те що я знаю що не можу їм все розказати більше не відчуваю привʼязаності, бо розумію що вони не незамінимі.

Я все ще деколи відчуваю до них симпатію і радість, що я з ними спілкуюся, але зазвичай я не відчуваю до них нічого, хоча так не було, буквально, ще три місяці тому..