Переживання стосовно роботи

Доброго дня!

Розкажіть, будь ласка, детальніше, де Ви працюєте? З якою категорією населення? З дітьми, підлітками, сім'ями, з правопорушниками, з пацієнтами лікарень, з вразливими категоріями населення (постраждалі від війни, насильства, тощо), а може, Ви корпоративний психолог, коуч чи працівник hr-сфери?

Залежно від категорії населення і місця роботи дуже відрізняється підхід до консультування. Адже усвідомленість клієнтів і ступінь розуміння ними необхідності отримання психологічної допомоги, а також якість цієї допомоги, дуже залежить від конкретної сфери, де Ви працюєте. Єдиний загальний принцип роботи психолога, це, як і в лікарів - не нашкодь. Вам потрібно розуміти межі своєї професійної компетенції, і не робити в психіку клієнтів тих атручань, які не є доцільними чи викликають сумніва з професійної точки зору. Також важливо рефлексувати свої помилки і звертатися до супервізора (старшого колеги-наставника), коли виникає потреба у консультуванні більш досвідченого фахівця з приводу власних робочих кейсів.
І, перш за все. піклуватися про себе, та бути самій в особистій терапії, щоб не проектувати на клієнтів свої проблеми.

Щодо ведення документації не можу нічого порадити, бо сама консультую фрілансом і не роблю звітів про проведені консультації в письмовій формі. В університеті я робила звіти, коли проходила виробничу практику. Але форма ведення документації відрізняється від закладу до закладу та змінюється з часом. Тому Вам треба звернутися до свого безпосереднього керівника, щоб він або вона надали Вам посадові інструкції, де все написано. Чи бодай на словах пояснили, як це робиться.

Також Ви можете подивитися ютуб канал Української Національної психологічнох асоціації (National Psychological assocaition of Ukraine), щодо етичних та юридичних аспектів роботи психолога. Там щомісяця виходять нові відео та записи конференцій для молодих і досвідчених фахівців.

Щодо Вашого емоційного стану, то він цілком зрозумілий, адже Ви тільки почати свій професійний шлях. Вам потрібен час для адаптації на новому робочому місці.
Хочеться запитати, яка у Вас освіта та як Ви обрали саме шлях психолога, чим керувалися, коли обирали його? Чого саме боїтеся в роботі з клієнтами, що найстрашнішого може статися? Чи є у Вас сумніви в собі в інших сферах, окрім професійної, і якщо так. то коли вони почалися?
Для більш глибокого аналізу Вашого випадку звертайтеся до психолога іи психотерапевта особисто.

Ок, тобто, Ви працюєте з сім'ями, що опинилися в складних обставинах.
Щодо організаційних та юридичних питань, рекомендую ознайомитися з "Порядком здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах", якщо ще не ознайомлені, щоб краще розумітися на суб'єкті свого професійного напрямку.
Також дуже важливою є психологічна освідченість про посттравматичний стрес і першу психологічну допомогу, щоб за необхідності розпізнати в клієнтів симптоми ПТСР та інші стани, що загрожують здоров'ю та потребують допомоги та потребують залучення інших фахівців, наприклад, психіатра.

Але як щодо інших питань, що стосуються Вашої мотивації та Ваших страхів? Чому Ви обрали саме цей рід діяльності? Чи подобається Вам допомагати людям? Чим лякає ця робота?

Відредаговано автором 08-05-2024 17:02:44

Певний досвід у Вас уже є, і це добре. Але навіть будучи психологом, на перше місце завжди слід ставити власне здоров'я та власний комфорт. Тобто, надягати "кисневу маску" перш за все, на себе і не пропускати проблеми клієнтів крізь себе. Це не те саме, шо не співчувати, бо здорова емоційна емпатія як раз полягає в тому, що Вас особисто глибоко не зачіпають речі, з якими зіштовхуються клієнти.
Якщо Вам потрібні будуть професійні настанови - зверніться, краще за все, до свого керівництва та/або знайдіть собі супервізора. Якщо у Вас є особисті страхи та переживання щодо роботи, які нема з ким обговорити, то раджу психотерапію.

Какое у вас образование, кроме ВУЗа?
Вам хорошо бы найти супервизора и обсуждать с ним ваши сложности в работе. Есть индивидуальный вариант, есть групповой.
А личная терапия для обсуждения и проживания ваших переживаний. В целом, этот тандем супервизия+еженедельная личная терапия должна быть на протяжении всей практики психолога, даже если он имеет уже большой опыт работы.

Добрий день. Вийти на нову роботу без досвіду роботи - це завжди великий виклик. Тим паче, якшо я правильно розумію, то і після отримання освіти психолога пройшло чимало часу.
Заручіться підтримкою колег, читайте, ходіть на вебінари, професійні зустрічі.
Також кожен психолог, що поважає себе, в першу чергу, має індивідуальну терапію. Зі стартом вас 😊

Мені подобається допомагати людям але більшості це фізично допомагати,а не психологічно.

Можливо ви обрали не той напрям, якщо допомагати психологічно не так подобається. Є різні соціальні проекти, де можливо вам було б цікавіше?

А може цей страх відбувається із за того що у мене не було практики точніше мало і давно

Можливо і таке. Якщо відчуваєте, що вам не вистачає знань чи практики, можна пройти недовготривале навчання у одному з психотерапевтичних методів, наприклад гештальт-терапія, чи символ драма, чи КПТ. Перший рівень такого навчання покаже дасть вам практику і розуміння куди вам рухатись.
Також, перед вами хтось вже працював на цій посаді, можна спробувати пошукати його документацію, чи взяти телефон і запитати про всі питання особисто. В такому випадку ви змогли б дізнатись і про підводні камені, які є на цій посаді чи в колективі.

Если 9 лет вы практически не работали, нет личной терапии и супервизор, то с этого надо начинать. К сожалению, просто диплом особо ничего не дает и как работать с людьми действительно не понятно

мій керівник мені дав номер телефону психолога який уже давненько працює на такій посаді,але в іншому районі в іншій громаді і каже подзвони спитай,як зробити те чи інше,я дзвоню питаю но мені цього замала,треба щоб мені хтось на практиці показав,може так би мені було легше

Може варто з'їздити до нього, запросити на каву, пригостити та поспілкуватись про всі питання які у вас є. Попросити показати документацію. Я, якщо чесно сама не люблю документацію та бумажну роботу) Тож вам треба спробувати домовитись, щоб вас ввели у курс справи той, хто в ній розбирається. Добре що така людина взагалі є. Можна спробувати запропонувати заплатити за його час, якщо він не захоче допомогти просто так.