бывшая

Доброго дня hshahahss!
Насправді, Ваша схвильованість зрозуміла. Хлопець психологічно не завершивши попередні стосунки, почав стосунки з Вами. Розбиратися для чого так поспішив має сенс лише тоді, коли він і сам хоче з цим питанням розібратися. Він розуміє, що попередні стосунки, насправді, "тягне" за собою? Він хоче розібратися зі своїми почуттями? Ви з ним говорили на цю тему? Якщо він цього не усвідомлює, Ви навряд чи зможете якимось чином, вплинути на нього. Хіба що, відчути глибше свою внутрішню ціннісність, повагу до себе ( не плутати з амбіційністю) і почати себе правильно поводити, щоб хлопець нарешті переніс фокус своєї уваги повністю на Вас. А судячи з почуття тривожності, на мою думку, Ви надміру прив'язалися до нього і втратили важилі впливу на хлопця.
Тому, як на мене, в рамках звернення до психологів, є сенс розбиратися лише в тому, чому саме Вам потрапив хлопець з незавершеними стосунками. Бо існує закон притяжіння. І ми завжди маємо лише ті стосунки, які відповідають нашим внутрішнім установкам та програмам. Як у Вас з ревнивістю? Як швидко Ви поив'язуєтеся до людей, чоловіків? На скільки теплі та довірливі стосунки у Вас з Вашими батьками?

Відредаговано автором 15-06-2024 10:52:52

Дякую за щирість.
На мою думку, глибинна причина того, що Ви маєте такі ревнощі і швидко "прикіпіли" до хлопця "родом з дитинства".
Коли ми недоотримуємо необхідного тепла та любові від батьків, особливо батька, ми несвідомо намагаємося шукати це тепло в чоловіках, швидко до них прив'язуючись. Це як машина, у якої закінчилося пальне, потребує дозаправки і під'єднується шлангом до бензоколонки, щоб забрати необхідне. По факту, стаємо рефлексивно такими собі психо-емоційними "вампірами".
Але ж чоловік не батько, він ніколи не дасть того, чого ми так потребуємо, у нього інша функція. Тому чим більше ми впадаємо в залежність, тим швидше можемо стосунки втратити. Або ж отримуємо ті стосунки, в яких не зможемо повністю
"підключитися". Як це трапилося з Вами. І тому змушені будемо від болю шукати відповіді на внутрішні питання і шукати опору в собі.
До речі, рівень ревнивості залежить від рівня залежності. І з'являється тоді, коли ми несвідомо сприймаємо людину своєю власністю.
Якщо хочете вийти з такого болючого стану і збудувати гармонічні стосунки, потрібно вчитися бути самодостатньою. А для цього, насамперед, необхідна трансформація дитячих установок та поведінкових моделей. Там, де ревність і страхи, там не має "повітря" і стосунки "задихаються".

Відредаговано автором 15-06-2024 13:14:32

Здравствуйте.
Колега Выше уже дала довольно развернутый ответ, но хотелось бы добавить еще об одном фрагменте.

Говорили ли Вы с ним об этом? В Вашем сообщении, помимо того что Вы пишите о ревности, нет злобы или открытой претензии, по крайней мере она не кричащая, но есть искреннее любопытство. Как и уважение к своему партнеру, в том как Вы об этом говорите. ПОэтому, важным становиться то, а могли бы Вы с ним так же открыто об этом поговорить? Спрашивали ли, почему ему нужно "радовать Эго"? Я тут про чуть больший уровень откровенного разговора, чем вопрос/ответ.

Его не отпущенные отношения, не обязательно связаны с чувствами симпатии, что там остаются, часто это так же обида, боль, которую не удалось пережить, привязка в недоверии и желании увидеть исход. Не Ваша задача избавлять его от этой привязки, от незавершенных отношений - но Вы можете прояснить, что именно там остается и уже решить для себя, то ли это с чем Вы готовы сталкиваться. Возможно, это можно было б разрешить на его терапии, а для этого Вы могли бы оказать поддержку.

Оставаться или нет в отношениях - Ваше решение, и тут нет "правильного" или "не правильного", только то, что Вам больше соответствует. Вы можете указать, что Вам важно что бы его прошло оставалось его, но было именно прошлым, и не тянулось уже так долго. Кроме того, как я поняла, отношения были довольно короткими.

А что касаемо Вашей ревности - ревность всегда патологична, даже если обусловлена поводами. Вы можете либо решить ему доверять, и увидеть исход, либо решить отойти на дистанцию, и не дожидаться того, чем обернётся.
Вы говорите что хотите остаться с человеком - и теперь важно понять, сколько Вы готовы принимать в Ваших отношениях и сколько вкладывать

Його поведінка така як вона є.
Він живе в двох реаліях для себе. Але це не означає, що у вас не можуть налагодитися гармонічні стосунки.
На мою думку, найперше, потрібно внутрішньо змінитися Вам, розібратися зі своїми дитячими травмами.
А тоді, або він також зміниться і припинить цікавитися тою дівчиною, або Вам життя дасть нові гармонічні стосунки з іншими хлопцем.
Я б Вам щиро радила почати індивідуально працювати з психологом

Відредаговано автором 15-06-2024 13:58:29