Емоційний голод

Доброго дня! На мою думку, ви таким чином справляєтесь зі стресом. Вам може здаватися, що ви вже звикли, але страх/тривога і відчуття небезпеки нікуди не ділись, просто притупилось їх відчуття з часом. Спитайте своє тіло, що насправді воно хоче, коли просить їсти? Безпеки/піклування/стабільності? Як ви можете дати собі це хоч трохи? Де саме локалізується це почуття голоду? Припускаю, що не в шлункові. Як воно виглядає? В будь-якому випадку, я б порадила почати з турботи про себе, вітамінів, прогулянок, приємних традицій/ритуалів, + можливо, седативних препаратів типу валеріани. А вже потім копати глибше, якщо це не принесе полегшення.

Добрий день! З моменту повномасштабного вторгнення ви поправились на 5 кг, це не комфортно для вас. Пройшло 2,4 роки з того часу і от останнім часом ви «не можете контролювати фізичний і емоційний голод». Це відображається у тому, що ви постійно щось їсте, навіть не відчуваючи голоду і весь час думаєте про їжу. І питаєте, як з цим справлятись?
Дивіться, кожна дія, яку робить людина, має сенс і користь для організму. Початок війни - це стрес високої інтенсивності, ваш організм впорався з ним набравши додаткову вагу. І якийсь час цього було достатньо. Час плине, війна не закінчується, стрес з гострої фази переходить у хронічну, накопичується втома, розчарування і безсилля. А їжа, у такі моменти, - швидкий спосіб отримати задоволення. І тоді я б пропонувала вам проаналізувати своє життя зараз на предмет: «А що ще, окрім їжі дає мені відчуття задоволення?»
З повагою, Олена Мороз

Доброго дня!

Останнім часом не можу контролювати фізичний і емоційний голод.

Добре розумію Вас, окрім необхідності контролювати голод. Тим більше різноплановий - фізичний та емоційний. Мені здається, що організм автоматично регулює процес власного функціонування, обходячись без такого інструменту як КОНТРОЛЬ.

Правда, це відбувається за умови ... коли налагоджене повноцінне життя, де є радість і задоволення. Де є відчуття повноти свого життя. Де є самореалізація, навіть попри умови воєнного стану. Де основою є усвідомлений глибокий контакт з собою, тобто діалог на основі уміння і здатності себе слухати, відчувати, підтримувати і так далі.

От щодо емоційного голоду. Чи не могли б Ви назвати, яких емоцій Вам бракує? Дефіцит в яких відчуттях маєте?

І виходить, що немає нормальної перерви між прийомами їжі. Також іноді коли втомлена також, щоб не просто відпочити, полежати, почитати чи подивитись фільм, може взяти якесь морозиво, пиріжок і т.д. до цього, щоб бути чимось зайнятою.

Ви описуєте наявний звичний інструмент отримати позитивні емоції, що відтворюють почуття заспокоєння. Найпростіший, той, що під рукою. Однак він не єдиний в переліку...

Як з цим справлятись? Не думати завжди про їжу?

Як справлятись? Відповідь буде простою у формулюванні, проте не такою вже і простою у виконанні. Потрібно розірвати склавшийся вже ланцюжок: стрес - втома - їжа - ілюзія заспокоєння. Він, власне, про обмежене, затиснуте у вузькі рамки Ваше існування. Про пригнічені бажання і потреби. Які саме - варто дослідити. Наприклад, сміливо подивтись у бік особистісного життя, стосунків, любові і почуття справжньої турботи про себе. До речі, що можете розповісти з цього приводу?

На інші справи часто в мене не вистачає сил, хочу щось робити, але складно(

Складно - це про небажання? Про заборону собі? Про зневіру? Про що саме?

Відредаговано автором 20-06-2024 17:33:53

Доброго дня!
Зрозуміти і змінити свої звички, пов'язані з їжею та емоціями, — це важливий крок до кращого самопочуття і щасливішого життя. Важливо розраховувати, що зміни в харчуванні і звичках вимагають часу і терпіння. Якщо ви відчуваєте, що самостійно справитися з цими викликами важко, це абсолютно нормально. Звернення до психолога може стати ключем до розуміння глибоких причин ваших емоцій і поведінки. Психолог допоможе вам знайти здорові способи справлятися зі стресом, тривогою і емоційним голодом.