Як пробачити і чи варто пробачати чоловіка після сильної образи?

Доброго дня.

Ваш чоловік обрав і сказав дуже жорстокі і знеціючі слова, що можуть глибоко зранити будь-кого, особливо в такому чутливому стані після нещодавніх пологів. Дуже прикро, що Вам довелось стикнутись з цим, ще й від близької людини.

ЯК ПРОБАЧИТИ І ЧИ ВАРТО ПРОБАЧАТИ ЧОЛОВІКА ПІСЛЯ СИЛЬНОЇ ОБРАЗИ?

- а як Ви вважаєте, чи варто? Чи хочеться Вам зараз пробачити йому це? І чи просив він Вашого пробачення?

Пробачення, звісно, в першу чергу важливе саме для Вас, оскільки це дозволяє не відчувати образи та цього неприємного стосунку далі. Але, не можна пробачити щиро, якщо є переживання які не прожились в цій ситуації.

Я не можу після цього з ним лягати в ліжко і займатися сексом Мені неприємні його поцілунки та обійми

- чи говорили Ви йому про це? Як взагалі відреагували на ті жорсткі слова? Чи чоловік взагалі знає, що образив Вас?

Що могло б, на Вашу думку, покращити ситуацію? Чого б хотілось від чоловіка чи взагалі наразі?

Я перестала йому довіряти і втратила відчуття єдності з ним

- а втратили довіру в чому до нього? В його словах щодо Вас? Чи в його почуттях?

Він часто говорить в моїй присутності про те що інші жінки кращі і що він міг би і був би не проти зайнятися з ними сексом

- навряд чи такі слова сприятимуть покращенню Вашого стану та укріпленню довіри до партнера. Такі слова та тревдження завжди були у Ваших стосунках?

Він просив пробачення

- як гадаєте, чого в вибаченнях не вистачило? Чи відчували Ви їх як щирі?
Що могло б відновити Вашу довіру, на Вашу думку?

І ще питання - а коли чоловік казав Вам ті слова, що саме образливе в них було для Вас? Оцінка? знецінення? Слова про вагу чи про непривабливість для нього? Чи те, що тіло має для нього таке значення?

Для пробачення і покращення стану, відпускання образи, важливо віднайти що були втрачено при нанесенні цієї образи.
Ви пригадуєте, що інші хвалять Вашу зовнішність, а як Ви сама себе відчуваєте в тілі? Чи подобаєтесь собі?

Корисним в таких випадках є повторюване і чесне проговорення ситуації, уточнення того, що могло б все покращити, вказувати чоловіку на те, де довіра втрачена і як Він може її підкріпити. Що б Ви могли робити одне для одного, щоб відновити гарний стосунок.
Але, замало даних про стосунки, щоб сказати однозначно і можливо буде корисніше прояснити ці моменти в особистій консультації з психологом, принаймні про Ваш стан як такий.

Доброго дня!
Дуже співчуваю Вам, адже, жодній людині, жінці, такі слова навряд чи могли б сподобатися, бо це перехід на особистості. Інша справа, як так сталося, що Ваш чоловік зміг дозволити собі у такому форматі говорити про Вас?
Це дуже схоже на стосунки жертви та аб'юзера, коли "жертва" сама недооцінює.себе і дуже переживає щодо зовнішнього вигляду. Якщо ми цінуємо себе, самодостатні та впевнені, ми зможемо "поставити чоловіка на місце", при цьому залишаючись в рівновазі. Чого, на превеликий жаль, не сталося з Вами "Реакція моя була дуже емоційна зі сльозами".
Певне, період після пологів завжди впливає на психо-емоційний стан жінки, роблячи її більш вразливою, але... Як правило, проявляється лише те, що і було раніше в більш прихованій формі і на що не звертали уваги. Судячи з усього, чоловік почуває себе, м'яко кажучи, дуже вільно у висловлені своїх знецінюючих фраз про Вас. А так буває лише тоді, коли ми внутрішньо дуже прив'язані до нього і панічно боїмося його втратити. Адже, навіть сам факт, що чоловік вимагає сексу практично одразу після пологів, говорить про те, що звик користуватися Вами, як тілом і його не цікавлять Ваші почуття, бо він так звик себе поводити.
На мою думку, Ваше питання набагато глибше і не може обмежуватися лише вибором "прощати чи ні". Це питання, загалом, Вашого сприйняття себе, ставлення до себе і рівня стосунків з чоловіком. Адже, до нас ставляться лише так, як ми сприймаємо себе і дозволяємо ставитися до нас. До тих пір, поки для Вас Ваше тіло та зовнішність буде важливішими за самі душевні стосунки, чоловік і надалі стане Вас принижувати, знецінювпти та ображати.
Ви живете разом, маєте вже трьох дітей, а складається враження, що ваші стосунки базуються лише на тілесній, суто сексуальній платформі. Тобто, по факту, стосунки не розвинуті. А так буває тоді, коли ми не маємо іншого прикладу стосунків з дитинства. Адже, говорити про свої почуття потрібно. Але окрім слів повинні бути ще і конкретні дії з Вашого боку. Бо чоловіки, у більшості випадків, слова та емоції жінки не вважають чимось важливим і сприймають їх лише як жіночі забаганки. І починають замислюватися лише тоді, коли жінка припиняє.плакати, сподіваючись, що її пожаліють і починає відсторонюватися від чоловіка. От Ви пишете, що він продовжує до Вас сексуально домагатися після того, як образив. Але чому Ви йому дозволяєте після образ займатися з Вами сексом? Ви ж не рабиня Ізаура, а дружина, яка повинна мати почуття власної гідності. Які стосунки між Вашими батьками? Як вони ставилися до Вас в дитинстві?

Відредаговано автором 06-07-2024 15:27:56

Стільки жахливих слів і відношення Вам доводилось переживати. І знаєте, тоді і не дивно, чому пробачати і відпускати їх не виходить, не хочеться. Бо, Ваші емоції, ображена гідність, не проживає це все, вони накопичуються і не забуваються, як це може здаватись. І звісно ж, це відбивається на Вашому сталвенні до себе. І тут, вже необхідно працювати над цим для власного благополуччя, в ідеалі з психологом.

Тоді, можливо це буде жорстке питання, але Ви принаймні для себе маєте його прояснити - а що тримає Вас в цих стосунках? Що Ви від них отримуєте? Від свого чоловіка?
Як наважились на третю дитину? І що дозволяє Вам так довго справлятись і терпіти таке сталвення?

Вітаю.
Підтримую колег - поведінка Вашого чоловіка неприпустима й мені дуже шкода, що Ви живете з такою людиною.
Ви запитуєте " ЯК ПРОБАЧИТИ І ЧИ ВАРТО ПРОБАЧАТИ ЧОЛОВІКА ПІСЛЯ СИЛЬНОЇ ОБРАЗИ?
Відповідь: як завжди пробачали.
Ваш чоловік ображає Вас не один рік, Ви з цим якось живете,пробачаєте його й народжуєте від нього дітей. Я думаю, що й в цей раз, Ви впораєтесь та придумаєте виправдання словам чоловіка .
Але, мені б дуже хотілося, щоб коли- небудь, Ви б знайшли в собі сили звернутися до психолога та змінити своє життя. Ви народили трьох дітей, дали цьому світу трьох нових людей, тому Ви заслуговуєте поваги та доброго до себе відношення.

До того ж, Ваш чоловік повинен бути Вам дуже вдячним за третю дитину. Дуже.

" в нього пісюн погано стоїть або взагалі не стоїть " - то, взагалі не Ваша проблема, а його. Якщо " не стоїть", то потрібно до доктора. Бо,якщо там все гаразд то " стоїть" на все,що рухається.

"Він не розуміє як це жертвувати своїм тілом щоб дати нове життя "
Я це написала для Вас. Головне, щоб Ви РОЗУМІЛИ, що Ви робите кожного дня для своєї родини. Щоб Ви, поважали та цінували себе самі за все, що перелічили у відповіді.

"Я просто сиджу дома як він каже"
Запропонуйте чоловіку " просто" посидіти дома з дітьми та зробити хатні справи.

Дякую за доповнення.
Ваші спогади про дитинство та батьків лише підтвердили мої припущення. На превеликий жаль, мама по відношенню до Вашого батька перебувала в ролі жертви. Тому зовсім не дивно, що і Ви перебуваєте у співзалежних стосунках з чоловіком, який, насправді, по своїй поведінці та ставленню до Вас, дуже нагадує Вашого батька, який залякував та зневажав Вашу маму. Це так звані, родові програми, які нерідко передаються " у спадок" від матері до дочки, як поведінкові моделі та установки. Перебуваючи в такій ролі, ми можемо або повністю принижено підкоритися, намагаючись слізьми та покорою вимолити нормальне ставлення до себе чоловіка-аб'юзера, або ж самі перетворюємося на аб'юзера з часом, наприклад, по відношенню до своїх дітей. Але чим сильніше намагаємося уникнути скандалу і покірно робимо все, що вимагає чоловік, тим більше він нахабніє та розбешується від відчуття безпокараності, перетворюючись дуже швидко на домашнього монстра. Якого, насправді, своїм невмінням відстоювати власну гідність, ми ж і створюємо.
Ви готові все життя принижено виконувати всі забаганки чоловіка і ковтати образи від нього? Чи все ж вже усвідомлюєте, що прийшов час щось змінювати в собі?
З впевненістю кажу Вам: змінитеся Ви, зміниться по відношенню до вас і Ваш чоловік. Так працює закон сімейних стосунків. І по іншому не буває.

Проблема ж не в словах мужа и не в вашем нежелании секса с ним.
У вас в целом плохие отношения с мужем, потому что унижать и оскорблять человека недопустимо.
При этом вы занимаете детскую позицию - меня поставили перед фактом, что я беременна. И не один даже раз, а три раза.
Пора взрослеть и брать ответственность за свои выборы. Повзрослеете, поймете, что не готовы мириться с таким отношением и выберете жить без такого мужчины. Сейчас вам пугает эта мысль, "да кому я нужна с детьми?" и тп. Вы нужна себе и детям. И когда вы придете к этой мысли, то страха остаться без мужа не будет уже. Не соглашусь с тем, что всегда если меняетесь вы, меняется партнер. Иногда вы поменялись, а партнер остается на прежнем уровне и не хочет никаких изменений, не готов к ним. И так бывает и это не страшно, потому что вы к тому моменту психологически изменитесь и страхов станет меньше, а уверенности в себе и своих силах больше.
Вам нужна длительная психотерапия. По другому проблему не решить.
И у мужа не стоит и секса не хочет? Отлично. Есть шанс, что 4го ребенка не получится и вы начнете наконец-то заботиться о себе.
Возможно жестко и не так по доброму, как у коллег, но хотелось бы, чтобы вы задумались над тем, что только вы можете изменить свою жизнь к лучшему.