Безсилля

Добрий день! Ви описуєте стан, який може виникати у ситуаціях хронічного стресу, або емоційного вигоряння. Такий стан може бути реакцією організму на ситуацію гострого, або хронічного стресу, обумовленою будовою вашої нервової системи. Щоб сказати, що відбувається саме з вами і як вам допомогти, треба знати подробиці вашого життя, характерологічні особливості вашої особистості і що ви хочете змінити у своєму житті.
З повагою, Олена Мороз

Доброго дня, Іren!

Мені завжди тривожно і погано. І від цього сумно. Відчуваю безвихідь. Що б я не робила, у мене завжди все погано.

Дуже співчуваю Вам і вимовляю слова підтримки!)

Здається, на це питання

Що зі мною не так?

Ви самі дали доволі грунтовну відповідь. Ось вона

Моя нервова система дуже слабка, навіть коли все добре я тривожусь і усе здається погано, а коли ще і проблеми нависають, то я настільки за все переживаю, що здається, що наступив кінець

Хочеться якогось безпечного місця і спокою.

Так, це означає по-справжньому подбати про себе. Про свою психологічну і фізичну безпеку. Натомість Ви їх, на жаль, позбавлені.
Безпечною людиною, зокрема, може стати психолог, який вислухає, зрозуміє, прийме Вас із Вашим болем і тривогою. Зрештою допоможе
відновити внутрішню рівновагу і наростити здатність жити своє життя без тривоги и страху.
До речі. Ви зробили правильний крок у намаганні змінити на краще свій стан - звернулись, умовно кажучи, за адресою, на форум психологів.

У зв'язку з позначеними обставинами

Хочеться сховатися від усього світу, щоб ніхто не турбував. Закритися і щоб була тиша. А робота щоб була не нервова, і відповідальність невелика, щоб у разі чого не було непоправимих наслідків, бо інакше моя нервова система не витримує.

декілька уточнень до Вас.
Як давно відчули погіршення?
Можливо, з якимись подіями пов'язуєте ці зміни?
Які у Вас стосунки з родиною?
Чи є поруч хтось, хто може допомогти і підтримати? Принаймні вислухати?

Доброго дня!

Співчуваю вашому станові. Там де щось слабке - треба давати йому підтримку та захист. Ви хочете стабільності, спокою, але тае можливо тільки у животику у мами, де всі наші потреби вдоволені, а нам можна тільки бути…

Я припускаю, що у вас було багато травматичного досвіду і психіка регресує і хоче добрати безпеки, тиші… Вам важко витримувати себе, свої почуття та зовнішні стимули, тому тут без психотерапії важко щось радити. Шукайте спеціаліста.
Якщо ви не можете витримувати психічну напругу, спочатку підключайте роботу з тілом, робіть зарядку, бігайте, можливо вам зайде йога чи спокійний цигун. Важливо запускати енергію і кровообіг, бо ви сручуєтесь калачиком і завмираєте. Дивіться в сторону життя 🍀

Дуже співчуваю вам.. І погоджуюсь з колегами, які помітили ознаки емоційного виснаження або гострого стресу. Ви кажете, що хотілося б не працювати там, де помилки призводять до непоправних наслідків - це і справді дуже важко, якщо ви маєте справу з чимось таким. Цей стан який ви описали - не звучить як щось хороше. Скажіть, чи ви маєте якусь підтримку ззовні? Близьких, які можуть зрозуміти і на яких можна розраховувати? Чи є у вас можливість розділяти хоч трохи роботу і власне життя? Нажаль, з вашого посту не зовсім зрозуміло що саме спричиняє такий стрес - але якщо причина - ваша діяльність, то у будь-якому разі варто шукати вихід з цієї ситуації (це може бути як психотерапія, або ж відпустка, якщо це можливо, або ж допомога і розуміння колег). Сил вам і скорішого полегшення.

Доброго дня!

Вы написали - "Хочеться сховатися від усього світу, щоб ніхто не турбував. Закритися і щоб була тиша."
По сути вот и ответ - что вам сейчас нужно... тишина и спокойствие максимальное - у вас по описанию выгорание... и сильная тревога... вы выдохлись...
Вам нужно максимально убрать все раздражители ( насколько это возможно )
И как можно быть больше в тишине.
Вспомнить что вас расслабляет - что вам нравится?
Может какоето хобби?

"Що б я не робила, у мене завжди все погано. " - почему плохо?
Зачем вы так себя принижаете все свои усилия?
Или это ктото вас обесценивал в прошлом?
Ощущения что обесцениваете себя и свои достижения. А они ж тоже есть! (а не только неудачи или ошибки).
У человека есть и удачи - и неудачи!
Главное то, на что человек акцентирует свое внимание.
Как будто заранее себя уже програмируете на неудачу... чтоб что, не нести ответственность? Не решать проблему? Убегать от решения проблем? ( не быть взрослой личностью).

Тут либо у вас слишком много проблем накопилось ( не знаю каких именно - вы не указали)
И у вас уже нет сил с ними справляться... либо вам по какимто причинам не выгодно решать свои проблемы... и легче вот быть в негативе и все обесценивать... быть в состоянии жертвы.

"навіть коли все добре я тривожусь і усе здається погано"
Нужно учится замечать это хорошее и ПРИЗНАВАТЬ его! А не игнорировать типа... ерунда...
И не обесценивать хорошее!
А вот почему - вы так пока еще не делаете - что вам мешает это делать - признавать хорошее - и потом его приумножать - верить в хорошее - вот это вопрос?

Добрый день!
Вначале действительно надо разобраться, что с вами

не так

Потому что ваше состояние может быть вызвано различными причинами, начиная с банальной усталости и/или эмоционального выгорания и заканчивая реакцией на стресс (в том числе острой и/или ПТСР) или же повышенной тревожностью (как характерологической особенностью, так и наличием тревожного расстройства, например).

Если вы хотите

знайти спокій

вам будут нужны индивидуальные консультации - для диагностики и решения вашей проблемы.
С этим вы можете обращаться ко мне, я работаю с такими запросами и смогу вам помочь.