Не знаю, як бути

Доброго вечера!

Смотря кому вы должны деньги и сколько?
Если банку это одна история - там главное вовремя гасить % чтоб долг не увеличивался - и постепенно выплачивать долг.
Если вы должны конкретно людям - то это другая история - сложнее так как, могут включится вымогательства и угрозы психологические и физические.
Да я вас понимаю вам страшно признаться близким - что вы накосячили и так не слабо...
Но со всеми может случится - в жизни никто не от чего не застрахован!
И смотря еще, какие у вас отношения с близкими людьми - если нормальные теплые - то расскажите - я надеюсь они вас поймут и может даже чтото подскажут.
А если отношения с ними, очень напряженные и как с врагами... то лучше вообще не рассказывать - только хуже будет вам же - начнут вас гнобить порекать и т д.
Так что тут важен контекст ситуации.

"Усвідомлюю, що це дитяча інфантильність та не бажання брати на себе відповідальність за свої вчинки, однак мені страшно. " - значит надо потихоньку начинать брать ответственность на себя! Не боятся этого! Взрослеть!
1. Продумать хорошо - как еще заработать деньги - как увеличить свой доход.
2. Придется экономить - урезать траты - все какие можно второстепенные - лишние платья туфли и т д
Поездки отменить и т д . Походы по кафе и ресторанам - жить роскошна и т д. Курсы и фитнес клубы и т д.
3. Запастись терпение - так как я понимаю сума не маленькая - быстро не выплатишь - распланировать примерно по времени, сколько ее вам выплачивать.
4. Проконсультироваться у экономистов и юристов.
5. Рассказать близким - попросить у них о помощи!

"Потрапила у боргову яму через страх розповісти близьким про свої фінансові труднощі." - на что вы брали деньги? цели какие были или мотивы?
И почему считаете - что это все - через ваш страх перед признанием близким?

"Маю складну ситуацію. Не знаю, як бути і що робити далі. " - входить во взрослую позицию - и планомерно начинать выплачивать по чучуть долг - насколько возможно.
Сил вам!

Вітаю, Ірино.
Якщо без допомоги рідних вам дійсно не впоратись, то краще розповісти їм та попросити про цю саму допомогу.
Родина для цього і потрібна, що підтримувати один одного в скрутному становищі. Ви можете навіть не просити про фінансову допомогу, а попросити в рідних поради та моральної підтримки. Вони можуть побачити ситуації під інших кутом, помітити нові рішення / ресурси, та й в цілому оцінити проблему більш спокійним об'єктивним поглядом, бо ви наразі дещо засліплені своєю тривогою.
В будь-якому разі, чи стане вашим рідним легше, якщо ви втрапите в більшу халепи при неможливості вирішити фінансову проблему самостійно?

Iryna, звісно, віддавати борги- це тільки ваша відповідальність.
Нічого інфантильного немає в тому, щоб позичити в борг у рідних , щоб вирішити проблему, в яку потрапили.
Інфантильність може бути , якщо Ви хочете, щоб вони віддавали ваші борги.
"Розчарувати"- якщо вони оберуть розчаруватись, то означає, що вони мали щодо Вас завищені очікування.

Кожен може помилитись , Ви не виключення.
Головне- які висновки Ви зробили зі своїх помилок.

Iryna, звісно, віддавати борги- це тільки ваша відповідальність.
Нічого інфантильного немає в тому, щоб позичити в борг у рідних , щоб вирішити проблему, в яку потрапили.
Інфантильність може бути , якщо Ви хочете, щоб вони віддавали ваші борги.
"Розчарувати"- якщо вони оберуть розчаруватись, то означає, що вони мали щодо Вас завищені очікування.

Кожен може помилитись , Ви не виключення.
Головне- які висновки Ви зробили зі своїх помилок.

Добрий вечір!

Підкажіть, будь ласка, як вийти правильно з цієї ситуації?

Наважусь вживати слово "правильно", хоча зазвичай намагаюсь його уникати, бо занадто слизьке і невизначене. Кому правильно? З яких критеріїв? І так далі.

Потрапила у боргову яму через страх розповісти близьким про свої фінансові труднощі.

Упевнений, що Ви хибно пов'язуєте причинно-наслідкові зв'язки(!)
У боргову яму потрапили через свою власну необачність, несвідомість, хибні уявлення або дефіцит інформації.
Страх розповісти близьким - то про інше.
Навіщо Ви одне прив'язали до іншого - невідомо. Але вагомі причини є. Напевно, вони лежать в площині несвідомого.

Підкажіть, будь ласка, як вийти правильно з цієї ситуації? Точніше, як повести себе?

Життєва логіка підказує - гасити борги. Якщо не можете самостійно, то варто звернутись по допомогу до близьких.

Щодо страху. З цим краще розбиратись у форматі взаємодії з психологом. Так само, як і з

дитяча інфантильність та не бажання брати на себе відповідальність за свої вчинки