Существую, а не живу.
Мама помогла, как смогла, мы сходили в деканат, нас восстановили на курс младше. Мама, муж очень сильно переживали, поддерживали...
Но, к своему стыду, я в университете так и не появилась опять. И опять всем вру, что я туда хожу.
Для меня дни слились в одну большую лень, могу в течение недели не выходить из дома, не чувствую времени совсем, месяц за месяцем.
Все время повторяю себе, что пойду завтра-завтра-завтра. Но так и не иду. Уже май, скоро сессия, а я так и не училась.
После отчисления я стала всего бояться, сердце уходит в пятки, если нужно куда-то позвонить, куда-то сходить, могу собираться полдня.
Меня это очень сильно пугает,потому что до этого я была лидером, был стимул учиться, а сейчас...я погрязла в болоте, ощущение того, что гнию, мне ничего не хочется и ничего не нужно, растеряла друзей.
Добавлю,что к психологу я ходила несколько месяцев, но с ней я разбирала немного другие проблемы,это помогало. Но опять же из-за своей лени и домоседства я перестала ходить и теперь стыдно прийти к ней и опять продолжать терапию.
Извините за сбивчивость, но умоляю дайте, пожалуйста, совет, как быть.
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.