Повний застій життя.
Бажання спілкуватись з кимось майже відсутнє, і також має "спалахоподібну" природу - кілька днів/тижнів майже абсолютної апатії до оточення (не враховуючи автоматичноих вітань зі знайомими та односкладних відповідей на поставлені питання), а потім протягом кількох годин (можливо доби) відчувається нестримне бажання говорити. Причому те що говорю майже не піддається фільтрації і загалом характеризується як банальний флуд.
Відчуваю, що деградую швидкими темпами. Усі спроби зацікавити себе чимось "через нехочу" призводять лише до тривалої відрази до того, чим себе "зацікавлював". Внаслідок цього (і не тільки) розвинулось стійке відчуття самозневаги. Думки про власну неповноцінність підривають і без того слабку впевненість у власних силах.
Про стосунки з протилежною статтю навіть згадувати не варто...
При цьому матеріальна забезпеченісь на прийнятному рівні (принаймні краща, ніж у більшості з мого оточення), і є можливості заробляти ще більше. Але вони блокуються повною відсутністю бажання робити це - якщо маючи те, що маю зараз, я не можу ним розпорядитись, щоб відчути себе щасливішим, для чого намагатись отримати більше?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.