Повний застій життя.
Бажання спілкуватись з кимось майже відсутнє, і також має "спалахоподібну" природу - кілька днів/тижнів майже абсолютної апатії до оточення (не враховуючи автоматичноих вітань зі знайомими та односкладних відповідей на поставлені питання), а потім протягом кількох годин (можливо доби) відчувається нестримне бажання говорити. Причому те що говорю майже не піддається фільтрації і загалом характеризується як банальний флуд.
Відчуваю, що деградую швидкими темпами. Усі спроби зацікавити себе чимось "через нехочу" призводять лише до тривалої відрази до того, чим себе "зацікавлював". Внаслідок цього (і не тільки) розвинулось стійке відчуття самозневаги. Думки про власну неповноцінність підривають і без того слабку впевненість у власних силах.
Про стосунки з протилежною статтю навіть згадувати не варто...
При цьому матеріальна забезпеченісь на прийнятному рівні (принаймні краща, ніж у більшості з мого оточення), і є можливості заробляти ще більше. Але вони блокуються повною відсутністю бажання робити це - якщо маючи те, що маю зараз, я не можу ним розпорядитись, щоб відчути себе щасливішим, для чого намагатись отримати більше?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.