цитата:
Не поговорила с ним сразу, потому что он не захотел идти на контакт, начал прятать телефон и ложиться спать, собственно как и на следующий день, когда захотела поднять этот вопрос, ещё и накинулся. Обидно что стал прятать телефон, обидно, что никогда со мной не хочет садиться и что либо обсуждать (например эту сложившуюся ситуацию) а бежит от разговора, закрывается и грубит. А я очень открытый человек и если что-то не нравится и плохо мне хочется сесть и обсудить, а он бесится. Хотя для меня это важно, и я даю понять это, начав обсуждение темы.
На скільки я зрозуміла, Вас більше засмуючує те, що чоловік приховує щось від Вас, не хоче обговорбвати із Вами Ваше хвилювання, ніж те, що він мастурбує.
Багато чого залежить від форми і часу подачі повідомлення. Чи не могли б Ви, будь ласка, детальнішне описати Ваш діалог. Крім цього, Ви запитували чоловіка, чому він гнівається, коли Ви намагаєтеся обсудити хвилюючу тему?
цитата:
А ему по барабану мои чувства. Опять же ощущение что я человеку и мои мысли пофигу.
Я б не робила такий однозначний висновок, що чоловіку всерівно. Можливо чоловік боїться "емоційного заряду" обговорення і тому використовує стратегію уникнення, щоб не погіршувати стосунки із Вами (це засвоєна стратегія від батьків). Крім цього, можливо йому соромно обговорювати із Вами цю тему, а реакція гніву - це відповідь на порушення кордонів (збереження свого позитивного Я-образу).
цитата:
С появлением ребёнка также с его стороны мало уделяться стало мне внимания как женщине, а хочется ласки, заботы, меня порой как будто нет, при том что он днями на работе, приходит и сразу с ребёнком гулять. Даже сесть поговорить о чём-то редкое явление. Мне не хватает мужского внимания.
Ви казали чоловіку про те, що Вам цього не вистачає і Ви б хотіли більше проводити часу разом із ним?
цитата:
сказала что разведемся из-за таких «отношений» в семье-и ведёт себя норм
Попередньо Ви написали, що чоловікові байдуже на Вас, а тепер, коли Ви його "налякали розлученням", то він став "нормальним" - це ще одне підтвердження, що йому не байдуже. В чому полягає його теперішня "нормальність"? Ви вважаєте, що ситуація тепер вирішилася, коли Ви його трохи налякали? У Вашому випадку, я рекомендую звернутися спільно із чоловіком до
сімейного психолога - це найкращий варіант (Ви навчитеся конструктивно заявляти про свої почуття, бажання, потреби; виявите дефіцити один одного і т. д.).