Доброго дня, Марія.
Прочитала Вашу історію і стало дуже сумно, що Ви не цінуєте себе і дозволяєте до себе таке ставлення.
цитата:
Его бывшая жена его обратно не пускает, как я поняла по их переписке.
А як Ви побачили їхню переписку?
цитата:
Ведь он же ушел тогда от нее ко мне, что ему ещё нужно.
Відповідь на це запитання знає лише цей чоловік, але я б переформулювала: А що Вам потрібно? Навіщо Вам стосунки, де перспектива гармонійної сім'ї в принципі неможлива: немає взаємодовіри, психологічної близькості, співпраці, відчуття безпеки та стабільності, не цінуюються почуття та бажання один одного, відсутність зобов'язань і т. д? Що тоді для Вас сім'я?
А ось де може ховатися відповідь:
цитата:
Мои родители развелись, нас в семье пятеро,мать нас воспитывала одна, она очень властная и все мне запрещает, также я ей рассказала про молодого человека, она потребовала привести его познакомиться перед свадьбой, а он категорически не хочет этого.
Те про що ви розповідаєте не схоже на любов, а скоріше - созалежна модель стосунків, а в цього чоловіка інша крайність - контрзалежна. Корінь созалежності лежить в дитячо-батьківських стосунках (у Вашому випадку це батько), тому Ви і несвідомо обрали набагато старшого чоловіка, який пішов від дружини і "хапаєтеся за ці деструктивні стосунки" - Ви несвідомо пропрацьовуєте свої травми родом з дитинства (біль, сум, гнів,
страх від тго, що Вас покинув батько і обрав іншу сім'ю). Крім цього, напевно важко боротися за увагу і любов матері із чотирма сиблінгами.
У Вас запит на індивідуальну психотерапію із психологом-психотерапевтом, бо помітно, що в партнерові Ви, на жаль, шукаєте батьківську фігуру.
Бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста та пропрацювати себе. Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!
Ответ отредактирован автором 08-10-2020 16:11:05