Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 24 хвилини тому: «Вітаю! цитата: «Підкажіть будь ласка фрази і спілкування з подругою, щоб дійсно надати їй психологічну підтримку» Вважаю, що в цій ситуації варто бути не тільки чутливою і підтри»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 33 хвилини тому: «Доброго ранку! цитата: «Останнім часом відчуваю себе не дуже добре і сама не до кінця розумію, що зі мною відбувається.» Співчуваю Вам. Водночас хочу звернути увагу - Ви доси»
question author 8 годин тому: «Реакція на відповідь № 391834 для Ирина Константиновна Зубиашвили Це точно!!!»
Питання від: Ольга Вік: 22

Депрессивное состояние по причине проблем на новой работе. Начальник играет на нервах. Прошу помощи

Добрый вечер.
2 месяца назад устроилась на новую работу. Работодатель пообещал хорошую з/п, официальное оформление, помощь в адаптации первое время. Коллектив тоже, по словам директора, сплоченный и мотивированный. На деле все оказалось не так. Коллеги друг друга подставляют, забирают друг у друга заказы и втихую проводят сделки... Потом, естественно, в офисе стоит "жара". Крики, ругань, мат, и прочее. Помимо всего этого, вместо того, чтобы налаживать рабочий процесс, люди перемывают друг другу кости. Лицемерно-приторно общаются друг с другом, а за спиной посылают на три буквы. Руководителя отдела вообще не воспринимают как руководителя, могут нахамить и демонстративно уйти во время рабочего дня.
В работе вечные косяки. Постоянно приходят ответные письма от коллег из других отделов, мол, это поправьте, то поправьте. Договор не составили, подпись не поставили, не вовремя отправили инфо, и т д. И в последнее время все промахи списываются на мой счет, т.к. "я же новенькая, многого еще не знаю". В свободное от работы время могут позвонить и попросить выполнить работу коллеги, которая должна была ее выполнить, но решила просто оставить дела до понедельника, и не отвечать на звонки. А у отдела дедлайн. Вот и вывозят все остальные до часу ночи. При этом, меня очень часто обвиняли в безделье, в то время как я работала, не отлучаясь даже на обеденный перерыв.
В общем, одним словом, дурдом. Месяц я еще терпела, а сейчас уже все, - не могу. Покрылась вся сыпью от вечных переживаний. Стала пить успокоительное, которое с роду не пила! Ничего не хочу. Ходить никуда не хочу, общаться ни с кем не хочу, сил просто нет. Истощена полностью.
Т.к. перейти в другой отдел внутри компании у меня нет возможности, (они занимаются совершенно другими вещами), я приняла решение уволиться. Сообщила руководителю, а он наотрез отказался отпускать меня без отработанных 2х недель, хотя я еще на испытательном сроке. Я не обязана по закону этого делать. Его слова: "Ты нас всех подведешь, сейчас конец квартала, обвал". Давят психологически. После праздников опять вызывают к себе на диалог...
Я не могу там работать больше. Даже эти 2 недели. Я не могу себя больше так насиловать! Как мне сообщить работодателю, чтобы и без скандалов, и с чистой совестью уйти? Нашла место в близкой мне сфере и со всеми "бонусами", в виде перспектив роста, активной и интересной работы, выездных командировок и т д... Стоит ли говорить, что я ухожу туда?
Спасибо всем.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго дня! Скажіть, будь ласка, Ви завжди настільки гіпер відповідальна? Як Ви себе поводите не на роботі, наприклад, з рідними, з близькими людьми? Тому що, як на мене, Ваша проблема більша, ніж питання, що стосується лише роботи...
...
Доповнення від автора питання ·
Алла Григорівна, я действительно гипер-ответственная во всех отношениях. Пообещала - сделаю. Дали работу - выполню. Попросили подменить кого-то - подменю. В семейных отношениях такая же. Не могу сказать, что мне это как-то очень сильно мешает в обычной жизни... А вот в работе, я чувствую, что за свою ответственность и исполнительность я получаю только плевки в спину. Меня заваливают, нагружают работой, а в конечном итоге, еще и обвиняют в безделье.
Доброго дня, Ольга.
Помітно, що Ви емоційно вигоріли, дуже Вам співчуваю. Повністю підтримую Ваше бажання піклуватися просебе та змінити місце роботи - це психологічно зріла позиція.

цитата:
Сообщила руководителю, а он наотрез отказался отпускать меня без отработанных 2х недель, хотя я еще на испытательном сроке. Я не обязана по закону этого делать. Его слова: "Ты нас всех подведешь, сейчас конец квартала, обвал". Давят психологически.

Вас ніхто не може "психологічно давити", якщо Ви цього сама не дозволите, на Вашій стороні закон - орієнтуйтеся на це.

цитата:
Как мне сообщить работодателю, чтобы и без скандалов, и с чистой совестью уйти? Нашла место в близкой мне сфере и со всеми "бонусами", в виде перспектив роста, активной и интересной работы, выездных командировок и т д... Стоит ли говорить, что я ухожу туда?

Скажіть, що Ви емоційно вигоріли на цій роботі і вже не відчуваєте себе ефективною. Причини: позанормові обов'язки, незгуртований колектив і т. д. Вам потрібен хороший відпочинок і тому Ви вирішили піти з цієї посади. Чи говорити, куди Ви йдете працювати після звільнення вирішувати лише Вам, проте подумайте що Ви хочете сказати цією інформацією.
І запам'ятайте, як би коректно Ви не сформулювали повідомлення, бос може всерівно образитися, але це не Ваша відповідальність. Його образа може свідчити про те, що він гнівається, що інші не підпадають під його очікування, задовольнячи його власні потреби, але це вже його внутрішньоособистісні конфлікти.

І що станеться найгірше, якщо бос, раптом, почне гніватися та скандалити? Яка перспектива гірша - і далі працювати на виснажливій роботі, чи мати ймовірність скандалу?

цитата:
Меня заваливают, нагружают работой, а в конечном итоге, еще и обвиняют в безделье.

На жаль, саме Ви дозволяєте себе завантажувати, ставлячи власні потреби нижче потреб інших та використовуючи стратегію "рятівництва" (проблеми в особистісних меджах). Подумайте, які переваги, несвідомо, Вам дає така позиція?

Ответ отредактирован автором 06-03-2021 16:14:13

...
Доповнення від автора питання ·
Здравствуйте, Оксана. Безусловно, Вы говорите правильные вещи. Меня мучает только одно: одна коллега взялась меня обучать программе (бух учет), которой ранее я не владела. И сейчас, вроде как, я испытываю чувство вины за то, что научилась, а теперь ухожу. Вроде как я зря потратила ее время и силы, ведь она обучала меня с целью потом полностью переложить все дела по ведению онлайн-бухгалтерии на меня.
Спасибо, я обязательно упомяну про эмоциональное выгорание, потому что это один из ключевых моментов. В разговоре сказала работодателю про то, что у меня ухудшилось самочувствие, и здоровье мне важнее. На что услышала: "Ну ты же понимаешь, что на другой работе будет то же самое?"
Я уже взрослый человек, и не питаю иллюзий о комфортном теплом местечке, где я буду попивать кофе и зарабатывать 1000 долларов в месяц. Я понимаю, везде бывают трудности. И не всегда работа может "нравится", на то она и работа... Но когда всё внутри говорит тебе о том, что больше так нельзя, и когда даже организм уже сигнализирует... То тут, мне кажется, уже все понятно.
цитата:
"Ну ты же понимаешь, что на другой работе будет то же самое?"

Ні, існують різні керівники, різні колективи та різна діяльність. Ваш бос проектує на Вас власні установки.

цитата:
Меня мучает только одно: одна коллега взялась меня обучать программе (бух учет), которой ранее я не владела. И сейчас, вроде как, я испытываю чувство вины за то, что научилась, а теперь ухожу. Вроде как я зря потратила ее время и силы, ведь она обучала меня с целью потом полностью переложить все дела по ведению онлайн-бухгалтерии на меня.

Ви йшли на "випробувальний термін", а він передбачає, що Ви лише пробуєте як Вам з цим. Крім цього, якби Ви і звільнилися з роботи вже коли перебували на ній, це також ОК, адже Ваші потреби так само важливі як і потреби і бажання цієї жінки. Ви маєте вдягнути кисневу маску на себе, щоб потім вдягнути її на іншого. Також момент навчання новачків входить в її робочі обовязки за що вона отримує кошти.
...
Доповнення від автора питання ·
Оксана, спасибо Вам огромное! Какие грамотные слова! Обязательно скажу эту фразу "Ви маєте вдягнути кисневу маску на себе, щоб потім вдягнути її на іншого. Також момент навчання новачків входить в її робочі обовязки за що вона отримує кошти" если начнут давить, или если коллега начнет кричать (что тоже в порядке вещей в данной организации). Просто не знала, как грамотно поставить всех на место. И при этом не испортить репутацию.
Дякую за Вашу відвертість! Як на мене, все ж потрібно вирішувати не тимчасове питання, щодо тільки роботи. А загалом, розбиратися з з Вашим до цього ставленням.. Бо невирішена внутрішня проблема поки що торкнулася лише роботи, але це перший дзвіночок! Механістично зробити як радять психологи Ви в решті решт зможете, але це не допоможе унеможливити в майбутньому подібного... Як у Вас в стосунках з батьками? Що відбувалося у Вашому дитинстві? Кому Ви змушені весь час доводити, що маєте право рна любов та повагу?

Ответ отредактирован автором 06-03-2021 16:50:31

...
Доповнення від автора питання ·
Алла Григорівна, Вы правы. Рано или поздно вопрос коснется моих границ, когда у меня появится молодой человек. Ошибок в личной жизни я повторять точно не хочу... Но я всегда думала, что проблемы как-таковой не существует, что я просто сама по себе такая, и это не исправить... Ну, а в работе я такая ответственная, потому что получаю деньги. Хочу их честно отрабатывать.
В семье... да, есть такое. Отца у меня, фактически, не было. Точнее, де-юро, он был, а де-факто - жил в другой стране и приезжал раз в год на мамин день рождения. Но, признаться честно, в детстве от него любви я особенно не ждала. Просто потому что мне хватало любви со стороны мамы и бабушки) А когда стала взрослеть, стала все осознавать, и вообще перестала верить в то, что меня отец ждал, и вообще когда-то любил)
Думаю, що Ви зараз самі змогли озвучити ту глибинну проблему, яка все ж існую... І це стосється Вас та Вашого батька... Маленька дитина, коли недоотримує любові (любов одного з батьків, на превеликий жаль, не компенсує того, що недодав інший) просто "витісняє" проблеми на рівень підсвідомості. І на поверхні це може виглядати і як гіпер-відповідальність, і як байдужість до батька.. Ви написали, що "Рано или поздно вопрос коснется моих границ, когда у меня появится молодой человек. Ошибок в личной жизни я повторять точно не хочу... " Отже самі відчуваєте, що для того, щоб склалися стосунки з хлопцем, потрібно, насамперед, розібратися з батьком... Щоб унеможливити повторення сімейного сценарію своїх батьків...
...
Доповнення від автора питання ·
Алла Григорівна, я была бы рада разобраться с отцом. Но его нет в живых уже 10 лет. Я не держу на него обид, но внутренний осадок от некоторых неожиданно всплывающих подробностей определенно точно есть. Стараюсь всю свою энергию, силы, возможности направить на благополучие мамы. Я ее очень ценю, люблю, уважаю. И мне этого достаточно.
Справа в тому, що для нашої підсвідомості немає значення жива людина чи ні.. Адже проблема, в першу чергу, існує у Вашій голові... Все що з нами відбувалося "записується" в нашій глибинній пам'яті... І навіть, якщо ми про це зовні забули, підсвідомість все пам'ятає і керує нашим життям! Отже, потрібно зробити "перезавантаження" Вашої глибинної пам'яті... І робиться це за допомогою "витягування" та переосмислення витіснених раніше почуттів...
...
Доповнення від автора питання ·
Алла Григорівна, благодарю Вас за ценные советы и рекомендации. Обязательно отнесусь к этому вопросу серьезно, ибо не хочу просто больше такое терпеть ни на работе, ни в обычной жизни... Спасибо за Ваше время. Поздравляю от всего сердца с наступающим международным женским днем!
Доповнення від автора питання ·
Спасибо! :)
цитата:
Сообщила руководителю, а он наотрез отказался отпускать меня без отработанных 2х недель, хотя я еще на испытательном сроке. Я не обязана по закону этого делать. Его слова: "Ты нас всех подведешь, сейчас конец квартала, обвал". Давят психологически. После праздников опять вызывают к себе на диалог...

Вы не несёте ответственность за весь отдел, в котором работали. Вы отвечаете только за своё психологическое состояние, в данной ситуации.
цитата:
Я не могу там работать больше. Даже эти 2 недели.
Я не могу себя больше так насиловать! Как мне сообщить работодателю, чтобы и без скандалов, и с чистой совестью уйти?

Можете сообщить в прямой и вежливой форме. Вы не отвечаете за реакцию руководителя на Ваш уход, стоит позаботиться о себе.
...
Доповнення від автора питання ·
Мария Валериевна, здравствуйте.
Да, абсолютно точно. Я не отвечаю за их отдел, я лишь звено в команде сотрудников. Я напрямую сказала работодателю, что мои коллеги вполне смогут справиться с моим фронтом работы до тех пор, пока не появится новый работник на мое место.
Но развернуться и уйти - это значит испортить отношения со всеми. А живу я в небольшом городе, боюсь как бы потом начальник не начал вставлять мне палки в колеса.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?