Смерть лучшей подруги

Ксеня, здравствуйте!
Очень сопереживаю Вашей утрате. Когда такое происходит, когда внезапно уходит кто-то очень близкий - страх за себя, своих близких вполне объясним и даже естественен. И горевание, оно имеет свои периоды и у каждого по разному проходит по времени. Конечно, лучше бы его проходить с кем-то близким, а ещё экологичнее - с психологом.
Но меня насторожила вот эта фраза:

Жить и радоваться не могу,как бы предаю её

Я Вас правильно услышала, что у Вас есть некий внутренний запрет на радость и удовольствие?

Добрый вечер!
Смерть близкого человека, а тем более так внезапно очень травматически для близких . Обычно на огреваете уходит 1-2 года и очень важно прожить и отгоревать. К сожалению, мы не все можем контролировать, что происходит у нас в жизни, особенно смерть . Вам сейчас нужно думать о своих детях мир том, в каком эмоциональном состоянии Вы находитесь . Возможно, что Вам стоит обратиться к врачу за медикаментозной поддержкой, если Вам сложно пережить этот период, есть успокоительные препараты

Ксенія, дуже Вам співчуваю. Це нормально, що Ви зараз думаєте про цю ситуацію, горюєте, проте дуже сумно, що це виснажує Вас. Скажіть, будь ласка, у Вас є люди, які можуть Вас підтримати, яким Ви можете розповісти про свою втрату? Скільки пройшло часу після смерті подруги? Якщо Ви не можете впоратися зі своїм станом самостійно, то найкраще - індивідуальна робота з психологом, де Ви, у безпечному середовищі перепроживете втрату.

Добрый вечер, Ксения!
Соболезную Вам..
То, что Вы переживаете - это естественно, Вы переживаете потерю близкого человека, в этом случае любые чувства естественны. Главное давать возможность им быть. Очень важно делиться своими чувствами, переживаниями, воспоминаниями, страхами с кем-то близким, кто не будет Вас успокаивать, но будет давать Вам поддержку.

Доброго дня Ксенія! Як на мене, Ви перебуваєте зараз у стресовому стані... І "ступор" не кращий варіант виходу з нього...Якщо Ви відчуваєте таку важкість і біль, у Вас дуже потужний внутрішній зв'язок з Вашою подругою, яка пішла у інше життя так швидко... (Людини може вже не бути у цьому світі, але зв'язки не руйнуються так просто). Глибокі зв'язки випадковими не бувають і потребують певних дій з Вашого боку, якщо Ви хочете допомогти собі, і певним чином, душі подруги... "Не могу поверить,не могу не думать о ней.Жить и радоваться не могу,как бы предаю её". Окрім того, якщо виник страх "Боюсь за своё здоровье", не варто від нього "відмахуватися" і намагатися штучно про нього "забути". Адже страхи потрібні для того, щоб нас захистити від чогось і від чогось вберегти, але... до тих пір, поки вони не стають нав'язливими... "Непропрацьовані" страхи схильні збільшуватися, або "ідуть" у підсвідомість, і тоді підключається вже психо соматика...