Добрий вечір, Nik.
Дуже співчуваю Вашій втраті. Ви молодчинка, що звернулися сюди, хочеться Вас підтримати.
цитата:
Боль утраты я постоянно плачу, виню себя, что не уберегла маму и не все сделала чтобы её вылечить.
Зараз Ви переживаєте криву втрати: шок, заперечення, гнів, торги, сум і прийняття. Зараз дуже важливо, щоб Ви турбувалися про себе і просили про підтримку в інших людей, якомога більше говорили про свою втрату з іншими. Щодо того, що Ви "не все зробили" - це стадія торгів. Ви не всесильна і не здатні впливати на стан Вашої мами, керувати діями лікарів.
цитата:
Каждую неделю ходу на кладбище, там мне становится легче.
Навіщо ходите так часто? В чому полягає полегшення? Можливо так Ви будете лише загострювати свій стан. Вас "накриватиме" після кладовища. А може Ви боїтеся її відпустити, адже, як Ви зазначили попередньо "зв'язок з мамою був дуже сильним, ми були як подруги", а зараз такого зв'язку Ви не маєте ? Можливо перебування у такому стані допомагає Вам впоратися зі
страхом самотності, що для Вас ще більш нестерпно переживати (Ви начебто заглушуєте одне іншим), зберігаючи уявний зв'язок з мамою.
Моя рекомендація - якщо Ви бачите, що не справляєтеся самостійно, якщо не має людей, які Вас підтримають - то зверніться на індивідуальну психотерапію до психолога-психотерапевта. Також було б добре звернутися до психіатра для фарм. підтримки (якщо стан надто критичний). Це не обов'язково будуть антидепресанти, чи противотривожні ліки, а можливо і якісь вітаміни.
Ответ отредактирован автором 21-01-2022 18:56:37