Питання від:
Ірина
Вік:
48
в мене нав,язливі думки стосовно дитини
Добрий вечір. Рік назад я одного ранку прокинулася і мені чомусь хотілося плакати, стан був пригнічений, це почалося повторятися зі дня в день і я зрозуміла, що в мене депресія. Потім в мене з,явились нав,язливі думки. Я почала займалася з психологом, але результату не було. Спочатку ці думки були стосовно мене. Це думка про суіцид, мені було страшно від таких думок., але через 2 - 3 міс. ця думка стосовно мене перейшла на дитину, якій 9 років. Наприклад коли я щось ріжу ножем, або тримаю виделку, в голову вривається думка, що я можу дитину вдрити ножем або виделкою. Це також стосується і ножиць, або коли я її обіймаю, знов, мов блискавка в голову, що можу її задушити. Потім почалася війна і голова зразу почала думати зовсім інше, бо в нас була окупація. Наприкінці березня ми з дитиною виїхали за кордон. Я навість забула про всі ці думки вони зникли. Але в червні вони повернулися і стали доводити мене до відчаю. Тільки зараз вони не тільки стосовно дитини, але й стосовно мене. Знаходила в інтернеті поради психологів, як працювати з негативними думками, але нічого не допомогло. Нещодавно я прочитала книгу про такі думки, де було зазначено, що таких думок не потрібно боятися та уникати їх, а навпаки. В тій книзі дані практики,що такі думки треба визивати, думати про них сміливо, виписувати їх, малювати їх, представляти .,що все це відбувається насправді, але доводити їх до абсурду , проспівувати їх. Я вже почала займатися то тій книжці. Займаюся 5 днів. Мені здається, що стало гірше, бо я завжди з цими думками в голові. Хоча в тій книжці написано, що спочатку буде погано. А сьогодні взагалі... Дитина не хотіла вчити уроки і я так розійшлася, що в мене в голові спливла картина, як я беру ніж і бью їм дитину. Після цього я весь день сама не своя. Може я вже совсім з глузду з,їхала. Ще хочу сказати, що в мене зараз гормональний віковий збій. Я звернулася до геніколога, вона мені порадила, що раз такий тяжкий психичний стан настав, треба приймати гормон, але я боюся й тих гормонів, бо в них багато шкідливих побочек. Я вже не знаю, що мені робити. Я боюсь, а якщо я і вправду втрачу контроль. Я не знаю, чи практикувати мені далі ці прийоми з книжки ( бо все інше не допомогло) чи краще не треба. Зараз знов звернутися до психолога фінанси не дозволяють. Дякую
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
