Відчуваю апатію протягом 2-х місяців, немає інтересу надо чого, складно спілкуватись, їсти і т.п.
В мене вже були випадки, коли я так почувалась, але я не зверталась до психолога, завжди через 3-4 місяці, просто якось сама вже себе витягувала і через силу щось робила.
Я гадаю, що це сталось можливо через роботу, я її покинула, через те, що зараз немає нормально прибутку, сил немає, в мене нічого не виходить, вся сім’я поїхала, ще й дідусь у лікарні. Це все дуже тисне на мене.
Я можу заплакати просто так, хлопець одразу запитує, що сталось, відповідаю нічого, і роблю вигляд, що нічого не сталось, що все добре і перестаю плакати, чомусь тримаю все у собі, хоча зазвичай ми завжди ділились один з одним проблемами , які відчуваємо.
Я не можу нормально зосередитись, почала забувати частіше щось, стала неуважною, мучає також безсоння, або якщо вдається, то засипаю в 5-6 ранку. Я буває взагалі не їм, а буває починаю переїдати сильно. Моя робота, яка мені дуже подобалась, більше не подобається, мене нічого зараз не цікавить.
А зараз я не можу спілкуватись, взагалі не знаю чого я хочу, і як мені взагалі жити, я зараз не живу, а існую.
Таке відчуття, що я нікому не потрібна і вгазалі, мене ніхто не чує, мені самотньо і я не можу з цим нічого зробити.
Буду вдячна вашій допомозі!
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.