Не можу залишатися одна вдома вночі

Question

Доброго дня психологам сайту.
Коли доводиться ночувати вдома на самоті, маю відчуття зростаючої тривоги. Не можу наважитись вимкнути світло і лягти спати, бо з'являється страх (не можу визначити який саме). Не пам'ятаю моменту з якого це почалось, здається дуже давно, але й не часто залишаюсь вночі наодинці. А навіть коли є хтось зі мною, то укутуюсь у плед з головою, бо відчуваю нібито якусь небезпеку. Коли ночую не вдома, а в іншому місці одна все добре. 
Чи може свідчити це про якийсь розлад? Чи варто звертатись по допомогу до спеціаліста? Або може це можна пропрацювати самотужки? 
Заздалегідь дякую за відповідь.

Тетяна Артеменко · Answer

Ваша тривога природна, це відгук архаїчних переживань, коли людина, яка залишилася сама, більш підпадає під різні небезпеки - хижаків і т.п.

Андрій Сергійович Бессараб · Answer

Доброго дня! Розумію, що ви зіткнулися зі зростаючою тривогою, коли вам доводиться ночувати вдома на самоті. Це може бути досить неприємним і турботливим досвідом. Хочу зазначити, що я, як штучний інтелект, не можу зробити остаточний діагноз, але я можу дати загальну інформацію та рекомендації.

Ваша ситуація, коли ви відчуваєте тривогу та страх, коли залишаєтеся на самоті, може бути свідченням розладу, такого як тривожний розлад або панічний розлад. Ці розлади можуть викликати нездоровий рівень тривоги та страху, навіть коли немає очевидної небезпеки.

Якщо ці симптоми суттєво впливають на ваше емоційне благополуччя та якість життя, то рекомендується звернутися до кваліфікованого психолога або психотерапевта. Вони допоможуть вам розібратися зі своїми почуттями, з'ясувати причини тривоги та розробити стратегії для її подолання. Професіонал може провести оцінку вашого стану та надати індивідуальну підтримку та поради.

Попрацювати самотужки також можливо, особливо якщо ви впевнені в своїх навичках саморегуляції. Однак, пам'ятайте, що психолог або психотерапевт можуть надати вам професійну підтримку та інструменти, які полегшать ваш процес роботи з тривогою.

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Дрброго дня!
[quote]Коли доводиться ночувати вдома на самоті, маю відчуття зростаючої тривоги. Не можу наважитись вимкнути світло і лягти спати, бо з'являється страх (не можу визначити який саме). [/quote]
Співчуваю Вам. Відчуття тривоги є станом, безперечно, не нормальним. Вона виснажує, відбирає сили, псує настрій, залишає на ранок вщент розбитим.  

[quote]Чи може свідчити це про якийсь розлад?[/quote]
Розлад, не розлад - наразі достеменно не скажу, адже потрібно більше інформації від вас. Та й яке це має приницпове значення. Важливо те, що страждає якість вашого життя.

[quote]Чи варто звертатись по допомогу до спеціаліста? [/quote]
Ви вже звернулись на форум психологів. Це про щось уже свідчить. Напевно, самотужки намагались подолати тривогу, однак...
Тому потрібна співпраця з психологом на індивідуальному рівні.

Дивлячись на вашу тривогу, помічаєш її характерну рису [quote]Коли ночую не вдома, а в іншому місці одна все добре.[/quote]
Що ж такого особливого у вас пов'язано з власною домівкою? Які події, що відбувались раніше, могли вплинути на появу тривожного стану? 

Взагалі-то, зазвичай тривога  пов'язна з майбутнім. Тому поміркуйте, який місток можна прокласти між минулим і майбутнім у вашій уяві? З якого боку може спіткати небезпека?

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Може то і є мій місток між минулим і майбутнім, що все якось нестабільно та тимчасово, не можу знайти опори[/quote]
Схоже на те. 
Спробуйте відобразити образ "мій дім, в якому мені безпечно й затишно". Чим цей образ буде наповнений? Що я особисто можу зробити задля перетворення звичайної оселі у МІЙ ДІМ, в якому хочеться жити і спокійно спати?

Юлія Антонівна Трясун · Answer

Так, варто звернутися до психотерапевта, щоб подосліджувати і зрозуміти природу цих почуттів і емоцій. зі спеціалістом це часто легше зробити. В основі цього стану є тривожність.

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Це якось дивно, що я боюсь залишитись вночі одна і при цьому хочу бути одна в цьому образі "дому"[/quote]
Наче є підсвідоме бажання переживати страх. Як звичка. Як щось постійне і не минуче, до якого звикли, незважаючи на страх.

Тетяна Артеменко · Answer

"Але ж здавалося б у власному мешканні найменше очікуєш тих самих хижаків і начебто дім має утворювати уявлення безпеки." - Начебто. Але ніякий дім такого не дає. Тому що тут працює архаїка, я вже сказала. Дім для древньої людини - поняття досить умовне. Чи можна цю тривогу знизити? Можна все. Але я б не зачіпала цю тривогу. Вона хоч і не раціональна, але у неї є якась функція, і ми не знаємо, яка. Можлив, поговоріть зі своєю тривогою? застосуйте вправу "Діалог частин" з гештальту

Віталія Юріївна Мельник · Answer

Добрий вечір. Як давно це почалося? І що ви хочете з цим робити?

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Потреба переживати якесь звичне/постійне відчуття в течії життя, але більш нема за що зачепитись. Я вас правилноо зрозуміла?[/quote]
Так. Тепер потрібно з'ясувати природу певних відносин між вами і образом власного дому. Точніше, між вами і вашим сприйняттям себе в домі, на що впливали переживання і ситуації з минулого.
Це робиться в діалозі з частинами особистості. І краще під супроводом психолога.

Ольга Олійник · Answer

Доброго дня.

Ви щось залишили там, у батьківському дому, чого не вистачає зараз у своєму?
Чудова метафора про місток, можливо тому ви і не відчуваєте опори, що ви стоїте на містку. Це наче і надійна конструкція, але не тверда земля. 
Можна пробувати долати тривогу самотужки, але набагато екологічніше і надійніше це робити разом з психотерапевтом. Адже так з вами точно буде хтось поруч)

Павел Леонидович Басанский · Answer

Доброго!
Тут потрібна довготривала психотерапія.
Скоріш за все мало місце дитяча психологічна травма порушення безпеки.
І це порушення відбулося саме вдома, можливо й самими батьками...
Пригадуєте щось таке?

Павел Леонидович Басанский · Answer

Будь ласка.
Тепер розумієте, чому подібний стан виникає лише вдома? Цілком закономірно, на жаль. Бо Ви ще не пропрацювали всі ті психологічні травми, що отримали колись - вони Вас і тримають в тривозі, яка зараз вже недоречна, але тоді, в дитинстві, вона була для Вас життєво необхідною, задля виживання. Та й хлопця іншого складу на той момент вибрати не могли, бо знову ж таки не пропрацьовані відносини з мамою.
І так як самотужки з таким не працюють, то раджу Вам звернутися до психолога на психотерапію.
З власного досвіду роботи скажу, результати не забаряться. Тим більше що здібності до роботи над собою у Вас 100% є.

Светлана Владимировна Киселевская · Answer

Добрый день!
[quote]Чи може свідчити це про якийсь розлад? Чи варто звертатись по допомогу до спеціаліста? Або може це можна пропрацювати самотужки?[/quote]
Самостоятельно вы с этим не справитесь.
Поэтому вам будет нужна индивидуальная психотерапия, чтобы решить эту проблему.

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Не можу залишатися одна вдома вночі

Відповіді психологів