сумую за домом

Доброго вечера!
Если вам уж очень тяжело ... то лучше думать как возвращаться... чтоб не вгонять себя в депрессию.
Постарайтесь как можно больше первое время пока вы адаптируетесь ( месяц или два месяца ) к новым условиям, постарайтесь как можно чаще, звонить родителям и общаться с ними.
Сейчас можно и напрямую по тел. и через интернет общаться.
Это будет вам помогать хоть чучуть держаться на плаву.
Попробуйте найти друзей на новом месте. Вам сейчас очень нужно живое общение.

Добавлю - первые два месяца, всегда тяжело проходят для людей ( учеба, работа ) если это новое место, еще и новый город.
Но потом легчает... постепенно человек адаптируется. Дайте себе месяц времени.
Вернутся назад всегда можно.
Но зато если адаптируетесь, привыкните, преодолеете свой этот барьер - привязанности к родителям.
Станете самостоятельнее, устойчивее, а еще найдете новых друзей. И получите важные для вас знания, и новый интересный опыт, в новом для вас городе.
Погуляйте по городу - может вам в городе чтото понравится. Новые какието - уютные места для себя найдете.
И помните ради чего вы приехали - ради учебы!
Берегите себя! И Удачи вам!)

Відредаговано автором 27-08-2023 19:00:50

Ваш стан зрозумілий. Переїзд до іншого міста — це емоційно непростий період і завжди стрес.
Сумувати за сім'єю — природно. Перший рік після переїзду в інше місто завжди найскладніший, тому що немає близьких друзів, все здається незнайомим і незрозумілим, саме тому так хочеться повернутися до рідного, звичного.
До того ж потрібно адаптуватися до нового будинку, міста та його мешканців.
Але головне для Вас - навчання. Ви познайомитеся з одногрупниками, з'являться однодумці по інтересах, отримуватимете нові знання на заняттях. Туга перестане займати більшу частину вашого життя.
Частіше нагадуйте собі - все, що з Вами відбувається - це не назавжди.
А надалі може статися так, що Ви вже не захочете жити з батьками, тому що станете самостійною.
Головне для Вас зрозуміти, що у Вас є батьки, сім'я - це місце, куди Ви завжди зможете повернутися.

Добрий вечір.
Сумувати за домом - це нормально. Зараз усе Ваше життя змінилось, і тому Вам може бути страшно, напружено чи самотньо. Проте, найімовірніше, так буде не завжди. Адаптація до нового місця часто супроводжується такими непростими переживаннями. Розуміння того, що це мине може допомогти Вам легше пристосуватись.

шкода потрачених грошей і часу, які були вкладені заради цього і тому не розглядаю варіант повернення додому

Якщо не розглядаєте варіанту повернення додому, то спробуйте знайти для себе опори в новому місці. Найкраще буде працювати щось знайоме для вас (можливо в цьому місті у Вас є родичі чи далекий приятель). Якщо немає, то спробуйте завести нові знайомства (на навчанні/ там де живете тощо). Спробуйте роззирнутись навколо і неминуче побачите когось, хто також шукатиме друга (впевнена, що Вас оточує багато таких самих новоспечених студентів, як і Ви).
Намагайтеся щиро зацікавитись новим містом, навчальним закладом чи Вашою спеціальністю. Чому Ви обрали саме їх? Які можливості вони відкривають перед Вами? Припускаю, що Вам не хотітиметься це робити, але це дозволить відволіктись та знайти інтерес в новій реальності.

Добрый день!

як адаптуватися не знаю

Вам поможет психологическое сопровождение.
Поэтому имеет смысл обратиться за помощью к родителям и обсудить с ними возможность вашей индивидуальной работы с психологом.
И это будет более эффективно, чем вы будете ждать, когда пройдет ваша адаптация. И все это время страдать. К тому же и процесс этот может затянуться, если сейчас не предпринять соответствующие меры.