Питання від:
Angelika
Вік:
21
Апатія, важко взяти себе в руки
Доброго дня дорогі психологи !
Не знаю як пояснити свій стан.Зараз знаходжусь у активному пошуку роботи після випуску з університету. Цей процес пошуку заганяє мене у якись стан апатії ,наприклад я стала боятися говорити по телефону з людьми, заїкаюсь коли розмовляю на польській, хоча дуже добре знаю мову.Я змогла подзвонити на рахунок вакансії ,лише тому що біля мене сиділа подруга ,яка підштовхувала і я включила на гучномовець розмову,щоб було легше . Хочеться замкнутися у чотирьох стінах. На кожну розмову на рахунок роботи заставляю себе вилізти з дому. Почала курити і пити багато кави. Мама порадила, ходити і шукати роботу в живу, я розумію що це хороша ідея і з цього могло б щось вийти ,але знову ж таки страх розмовляти,бо знаю що буде багато відмов. Бачу як мої однолітки вже якось реалізувались, а я до сих пір в якомусь застої.Мені здається, що я не маю якогось везіння у цьому. Раніше я така не була . У мене є бажання працювати ,але щоб робота була для мене цікава , інакше буде мотивації 0. І замість того, щоб сьогодні вийти і шукати якісь варіанти, сижу на місці в чотирьох стінах. Процес пошуку став викликати у мене якусь огиду, працедавці навіть не відкривають мої резюме, немає зворотнього звʼязку. Нових вакансій по моїй професії немає, я вже подалась на все що мені б підійшло, а викладати продукти знову мені не хочеться, бо хіба я даремно навчалась,щоб мати більше можливостей ?Я вже дала достатньо собі часу,щоб відпочити. Є ще варіант переїхати у інше місто , але я не хочу цього робити. Дякую що дочитали до кінця . Було б цікаво почути вашу думку.
Не знаю як пояснити свій стан.Зараз знаходжусь у активному пошуку роботи після випуску з університету. Цей процес пошуку заганяє мене у якись стан апатії ,наприклад я стала боятися говорити по телефону з людьми, заїкаюсь коли розмовляю на польській, хоча дуже добре знаю мову.Я змогла подзвонити на рахунок вакансії ,лише тому що біля мене сиділа подруга ,яка підштовхувала і я включила на гучномовець розмову,щоб було легше . Хочеться замкнутися у чотирьох стінах. На кожну розмову на рахунок роботи заставляю себе вилізти з дому. Почала курити і пити багато кави. Мама порадила, ходити і шукати роботу в живу, я розумію що це хороша ідея і з цього могло б щось вийти ,але знову ж таки страх розмовляти,бо знаю що буде багато відмов. Бачу як мої однолітки вже якось реалізувались, а я до сих пір в якомусь застої.Мені здається, що я не маю якогось везіння у цьому. Раніше я така не була . У мене є бажання працювати ,але щоб робота була для мене цікава , інакше буде мотивації 0. І замість того, щоб сьогодні вийти і шукати якісь варіанти, сижу на місці в чотирьох стінах. Процес пошуку став викликати у мене якусь огиду, працедавці навіть не відкривають мої резюме, немає зворотнього звʼязку. Нових вакансій по моїй професії немає, я вже подалась на все що мені б підійшло, а викладати продукти знову мені не хочеться, бо хіба я даремно навчалась,щоб мати більше можливостей ?Я вже дала достатньо собі часу,щоб відпочити. Є ще варіант переїхати у інше місто , але я не хочу цього робити. Дякую що дочитали до кінця . Було б цікаво почути вашу думку.
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
