НЕОСУДНІСТЬ
НЕОСУДНІСТЬ
Правовий і психологічний стан особи, при якому через тимчасовий або стійкий тяжкий розлад психіки (наприклад гострий невроз, божевілля або глибоке порушення розумових функцій) людина не може усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними й тому не може бути притягнута до відповідальності.
Простими словами
Стан, коли через серйозне психічне порушення людина не розуміє або не контролює свої вчинки, тому її не вважають відповідальною за них.
Приклад
Під час важкого епізоду психозу людина могла вчинити насильницький вчинок, але через втрату контакту з реальністю вона не усвідомлювала своїх дій і була визнана неосудною.
Важливо не плутати
Відповідність поняттю «осудність» — не тотожне поняттю «осуджуваність»; неосудність стосується здатності розуміти й контролювати власні дії через психічний стан, тоді як «осуджуваність» пов’язана з юридичною процедурою та винесенням судового вироку.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і):
В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007
