НЕУВАЖНІСТЬ

НЕУВАЖНІСТЬ

Неуважність — порушення процесу уваги, що виявляється зниженням здатності цілеспрямовано зосереджуватися та підтримувати фокус на завданні. Може бути функціональною (наприклад через втому, низьку мотивацію або надмірну односторонню фіксацію на іншій діяльності) або наслідком органічних уражень чи психічних розладів; часто проявляється пропусками, помилками й ускладненням самоконтролю поведінки.

Простими словами

Стан, коли людина не може довго або надійно тримати увагу на тому, що робить, тож втрачає деталі, робить помилки або швидко переключається. Причини можуть бути тимчасовими (втома, нудьга) або більш стійкими (неврологічні чи психічні проблеми).

Приклад

Викладач, захоплений певною ідеєю, систематично не помічає дрібних помилок у рукописі й пропускає підпис під офіційними паперами — приклад так званої «професорської неуважності».

Образно

Увага як прожектор: при неуважності він або згасає, або світить лише на вузьку ділянку, залишаючи решту в темряві.

Важливо не плутати

Не плутати з розсіяністю: розсіяність переважно означає легку відволікальність на сторонні стимули; неуважність означає більш стійке зниження здатності до цілеспрямованого зосередження і частіше пов’язана з втомою, мотиваційними або органічними факторами.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини