Громадянські та етичні норми роботи психолога, а як на практиці?
У цій дискусії: 7 відповідей фахівців.
Питання для обговорення
- Відповідно до норм кримінального кодексу психолог, як і будь-який громадянин, зобов’язаний повідомити до правоохоронних органів про готування чи вчинений злочин. Якщо до психолога, наприклад, звертається неповнолітній і повідомляє про сексуальні стосунки між ним та дорослим, навіть якщо ці стосунки були за згодою, вони підпадають під категорію «розбещення», психолог зобов’язаний про них повідомити. Але що і куди повідомляти, адже клієнти психолога в більшості випадків анонімні, психологи не перевіряють паспорт, реєстрацію тощо?
- Чи може анонімність клієнта вдарити по самому психологу? Наприклад, Альберт Пендіхеров може легко розмістити на будь-якому інтернет-порталі інформацію та навіть подати до суду на психолога Іванова І.І., нібито заподіявши пану Пендіхерову непоправної шкоди. Як психологу Іванову довести, що пан Пендіхеров у нього ніколи не був?
- Як психологу захиститися від неадекватних або «нечистоплотних» клієнтів?
- Як клієнту захиститися від «нечистоплотного» психолога? Як довести, що клієнту було завдано шкоди?
- Введення обов’язкового ліцензування психологічної діяльності захистить клієнтів і психологів чи стане ще однією бюрократичною процедурою, яка лише викачуватиме гроші?
Питання 1
Відповідно до норм кримінального кодексу психолог, як і будь-який громадянин, зобов’язаний повідомити до правоохоронних органів про готування чи вчинений злочин. Якщо до психолога, наприклад, звертається неповнолітній і повідомляє про сексуальні стосунки між ним та дорослим, навіть якщо ці стосунки були за згодою, вони підпадають під категорію «розбещення», психолог зобов’язаний про них повідомити. Але що і куди повідомляти, адже клієнти психолога в більшості випадків анонімні, психологи не перевіряють паспорт, реєстрацію тощо?
Це записано в посадовій інструкції працівників кризових центрів та консультантів телефонів довіри.
Психолог зобов’язаний обережно зібрати всі дані про готування до злочину, де, коли, скільки планується жертв тощо, та передати цю інформацію до правоохоронних органів. Психолог не зобов’язаний передавати особисті дані клієнта.
Психологи, психотерапевти, які працюють поза кризовим центром і не є працівниками телефону довіри, зобов’язані на початку роботи з клієнтом ознайомити клієнта з правилами проведення консультації. Клієнт має бути повідомлений про особисту відповідальність за розкриття інформації, яка може становити інтерес для правоохоронних органів, та про відповідальність сторін під час консультації або терапевтичної сесії.
Однак, потрібно усвідомлювати, що клієнт може фантазувати, тому клієнту може бути рекомендовано звернутися до правоохоронних органів або до адвоката, залучивши батька чи особу, яка його замінює.
Шкільні психологи (і вчителі) мають право ініціювати звернення до правоохоронних органів, якщо будуть мати достатні підстави щодо тілесних ушкоджень та сексуальної експлуатації дитини.
На кожну позицію фахівця, чи то консультант кризового центру, чи шкільний психолог, існує посадова інструкція, яку необхідно знати та діяти відповідно.