Партнерські пологи

Якщо чоловік сам наполегливо висловлює бажання бути присутнім, то не бачу причин йому в цьому відмовляти.
Але не вважаю, що потрібно наполягати чи змушувати, якщо чоловік не хоче. Усі ми можемо уявити, як відбуваються пологи, і якщо чоловік не хоче, значить він розуміє, що не готовий побачити цю картину.

існують століттями вироблені традиції. вони, звичайно, змінюються. або скасовуються, але потім все повертається на круги своя. пробували ходити голими. який результат? перетворилися на «індіанців». захотіли «по-цивілізованому» — вирішили одягнутися. була традиція «першої шлюбної ночі після весілля». вирішили зробити по-сучасному. отримали нестабільні сім’ї, розпусту тощо. немає таких правил, які б не порушували. питання в сенсах і цілях. ось скажімо, чоловік-акушер. якщо він не буде присутнім на пологах...? і чоловік-батько, який його сенс бути присутнім? може, дружина хоче, а може, ні. і часто буває у жінок, що хочеться і не хочеться. тоді важко перевірити, чи це допомога їй, чи шкода. загалом, давайте все робити самі. ви багато взуття самі полагодили? чи зуби? хтось скаже — так! ось вони, напевно, не будуть марно сидіти на пологах чи ще десь їх розглядати. до речі, у психологів існує золоте правило: не займатися лікуванням своїх рідних, друзів, знайомих і навіть знайомих знайомих. чому, цікаво?

Існує 3 психотипи чоловіків щодо цього питання.
За результатами тесту можна побачити, чи готовий саме ваш чоловік бути присутнім на пологах, чи ні.
Чи буде від нього користь, підтримка чи навпаки він може заважати акушеру та вам. До цього питання варто підійти серйозно, після консультації у психолога.

Не повинен. Якщо є бажання чоловіка та самої майбутньої мами проживати цю подію разом — чудово. Якщо є сумніви та опір одного з партнерів — не варто наполягати, маніпулювати образами та взивати до почуття провини.

Навіть не знаю, з якої позиції відповідати: з позиції мами чи з позиції психолога. Дуже хочеться якось поєднати.
По-перше, хочеться сказати, що коли вживається слово «повинен» — то вже віє насильством. Усе діло в бажанні. Перш ніж запрошувати чоловіка на пологи, було б добре, якби жінка, прислухавшись до себе, сама для себе вирішила, чи хоче вона бачити свого чоловіка там і в той час (стосунки бувають різними — іноді чоловік може бути не опорою, а обтяжливим фактором, можливо, більше впевненості вселяє думка про доулу, або ж сестру/маму/подругу, аніж про чоловіка), і з яких почуттів вона все ж запрошує чоловіка (це може бути данина моді, сором, або ж все ж таки справжнє бажання відчувати опору у вигляді свого чоловіка).
По-друге — про чоловіка. Чоловікові теж було б непогано розуміти, для чого він хоче бути на пологах і чи хоче він це робити взагалі (бути на пологах через почуття провини/сорому, чи ж тому, що хочеться підтримати — це теж різні речі).
Загалом, хочу сказати, що це питання важливо обговорювати, аби не вийшло «повинен». Зазвичай залишається дуже неприємний осад, коли робиш те, що «повинен», і те, що насправді зовсім не хочеться. Важливо робити те, що «хочу», без будь-якого насильства над собою з обох боків.

Показаннями до партнерських пологів є
1. Бажання жінки
2. Бажання чоловіка
3. Бажання персоналу
Основне завдання чоловіка — створювати комфортний простір для жінки:
1. Спілкуватися з медперсоналом
2. Приймати важливі та неважливі рішення (не напружувати жінку медичною комунікацією)
3. Подавати воду, робити масажі, допомагати займати розслаблюючі пози.
4. Подавати солодощі
Чим менше жінка думає і турбується під час пологів, тим легше вона народжує. Мінімум інтелекту, максимум контакту з собою та своїм тілом. Основна допомога партнера потрібна на період переймів, коли найбільше боляче. Жінка може розслабитися (тому існують пологи вдома), а не напружуватися атмосферою лікарні та білими халатами. На період потуг (10–40 хв) партнер не потрібен сильно. Але якщо так склалося, що партнер на потугах, то він не стоїть і не ловить дитину. Його завдання — триматися за руку жінки, гладити по голівці, дихати (якщо це жінці подобається).
Протипоказання з боку чоловіка:
1. Якщо він контролює жінку, і вона у нього не може розслабитися. Авторитарний, власник, командуючий.
2. Якщо він ніжний, вразливий. І жінка буде переживати за нього, щоб він не втратив свідомість і не вдарився. Знову зайва тривога.
3. Якщо він дуже егоїстичний. Коли всі мають бігати навколо нього, навіть жінка, яка народжує. У нього стрес — він скоро стане батьком.
Перед пологами потрібно домовлятися і не змушувати одне одного. Це нормально, коли пара може домовитися, активно готуватися. А коли прийде день пологів, жінка може не хотіти бачити партнера, або партнерові стане не по собі. Це нормально, що можна не народжувати разом.

Кожна сімейна система організована по-своєму. І тут не може бути єдиної відповіді для всіх. На мою думку, для того щоб кожна сім’я прийняла правильне в своєму випадку рішення, варто відповісти на питання:
- Чи хоче жінка, щоб чоловік був присутній?
- Чи хоче чоловік бути присутнім на пологах?
- Якщо пара обирає варіант «так, хочемо», чітко обговорити до якого моменту, як вони це бачать, що робити у разі, якщо під час пологів комусь буде некомфортно, тобто обговорити форс-мажори.
Також, на мою думку, парі варто відвідати курси підготовки до пологів, тоді чоловік краще розумітиме процес і свою участь у ньому. Оволодіє техніками допомоги, і кожен знатиме свою роль.

О, ну про психотравму це вже занадто. Адже «ніжні фіалки на сонячному лузі» — це ми, жінки. І якщо ми народжуємо і не вмираємо, то не бачу особливих підстав думати, що чоловіча психіка більш крихка. Звісно, нині модно «няньчити» чоловіків: спочатку мами годують грудьми до 45 років, а потім із боєм передають дружині. Але раз ми говоримо про пологи, то краще няньчити дитину — і то в міру.

це теорія травми. і справа індивідуальна. усе, що нестерпне, неочікуване тощо... жінка отримує травму від першого разу, зате потім не відіб’єш... але чи варто думати про чоловіків? якщо жінки будуть залучати їх до жіночих справ і таїнств, то чи не перестануть згодом ці хлопці займатися чоловічими справами? адже мало таких універсальних і всебічно розвинених особистостей. хоча багатьом хочеться від партнера багато чого, а той сам себе менше... що ж, незнання законів не звільняє...

Знову відповідь: якщо психотип чоловіка не підходить для такого складного моменту в житті, то, швидше за все, так, і дуже значною мірою.

Це залежить від ситуації самих пологів, від усвідомленості рішення бути присутнім на пологах, від психологічної стійкості чоловіка, від безлічі факторів. Ніхто не застрахований від психотравми!

Хм... Якщо чоловік буде у власній кризі, і будуть супутні фактори (наприклад: ускладнення під час пологів), і місяць, зірки, всесвіт співпадуть, то в принципі може... чому ні? Або, наприклад, якщо в чоловіка був травмуючий фактор раніше (наприклад: ситуація, де були крики, страждання, кров (війна, наприклад), то побачивши кров, крики та подібне, може статися ретравматизація. Загалом, усе залежить від конкретних пологів, конкретного чоловіка та конкретних обставин.

Звичайно, на пологах не все може піти так, як у фантазіях та очікуваннях. І це може вплинути на майбутнє світогляд чоловіка. І не обов’язково, що це має бути травматично.
З випадками психологічних травм чоловіків не стикався, але так звана післяпологова «депресія» у чоловіків трапляється. І зовні проявляється у вигляді запою, гулянок, коханок…
Жінка може плакати, що ні на кого дитину залишити, щоб суміш купити, а чоловік у цей час із друзями випиває.

Непідготовленого чоловіка, особливо з певними особистісними особливостями, цей процес цілком може травмувати.

Думаю, що так. І саме тому багато чоловіків категорично відмовляються від партнерських пологів. Ось ще один аргумент на користь того, щоб не наполягати, якщо чоловік не хоче.

може, це питання того самого таїнства. але це легко лікується.

Може. Відповідь вище. І все ж краще для пари зберегти цю інтимну подію за дверима пологової палати. Таїнство народження дитини притягне чоловіка набагато ближче і до вас, і до дитини.

Бувають такі випадки.

Може бути абсолютно все що завгодно :). Усе залежить від ситуації в сім’ї, від складу розуму чоловіка, від установок у його голові, від типу його особистості, від стосунків з власною матір’ю, від ситуації в батьківській сім’ї, а також від інших факторів. У будь-якому разі, якщо таке станеться, то я рекомендую подружжю сходити на сімейну терапію, а також було б дуже непогано відвідувати терапевтів окремо — це, звичайно, за умови, якщо хочеться цей момент змінити (я категорично проти насильства;)).

Бувають випадки, коли під час переймів повільно розкривається шийка матки, і лікарі можуть порадити партнерам зайнятися сексом замість того, щоб вводити окситоцин чи здійснювати інші втручання.
Під час пологів у жінки може бути мимовільна блювота, дефекація… Образ сексуальної недосяжної Королеви може зруйнуватися. Думки про те, що «звідти» вилізла дитина, тому секс тепер неможливий із дружиною. Дружина може перестати сприйматися як сексуальна партнерка, а лише як мама дитини.
Спільні пологи з урахуванням меж кожного партнера можуть позитивно вплинути на майбутні стосунки в сім’ї.

Це знову ж таки залежить від конкретної пари та глибини їхніх стосунків. Зникнення сексуального потягу до дружини після пологів трапляється, і суть цього процесу криється не стільки в самих пологах, скільки в стосунках у парі та того ролевого відповідності, яке існувало в парі завжди. А також від особистісних особливостей чоловіка.