Дитячі змагання, олімпіади та конкурси

Прагнення бути кращим існує з самого початку. Змагання підказують шляхи, вчать тому, як це можна реалізувати, досягти.

Для розвитку особистості дитини корисно насамперед те, що називають безумовним прийняттям з боку батьків, тобто коли батьки люблять дитину за те, ким вона є, а не за її досягнення, оцінки тощо.
Батькам не варто порівнювати свою дитину з іншими дітьми; краще зіставляти нинішній рівень розвитку та досягнень дитини з попереднім, наприклад: «подивися, раніше ти не вмів рахувати до ста, а тепер можеш, так само ти навчишся й іншим речам».

Якщо говорити про суперництво загалом, то можна виділити як здорове, так і неврозне суперництво.
Впевненість у своїх силах, прагнення розвивати й удосконалювати свої здібності в поєднанні з повагою до інших людей та вмінням програвати — основа для здорового суперництва. Для неврозного ж суперництва характерні бажання перемагати будь-якою ціною, завжди бути першим, прагнення «затопити» суперника, нездатність приймати поразки. Подібні установки значно ускладнюють адаптацію людини в соціумі та є причиною внутрішньоособистісних і міжособистісних конфліктів.

Конечно, ведь здоровая конкуренция стимулирует развитие.

Корисний, однак залежно від темпераменту дитини необхідно обирати й психологічні «інструменти» для підтримки дитини на шляху до перемоги.