Як сучасні гаджети впливають на дітей? Дитина і смартфон.
У цій дискусії: 11 відповідей фахівців.
Питання для обговорення
- Планшети, смартфони та комп’ютери принесли більше позитивних чи негативних змін у дитинство загалом, у дорослішання, у стосунки батьків і дітей?
- З якого віку дітям можна дозволяти гратися на планшетах? Скільки часу на день?
- Які правила та межі потрібно встановити батькам щодо використання дітьми гаджетів?
- Чи варто взагалі заборонити дитині користуватися планшетами та смартфонами, купивши кнопковий «телефончик»?
- Як відлучити дитину від гаджетів, коли страждає здоров’я, спілкування з однолітками чи знижується успішність?
Питання 1
Планшети, смартфони та комп’ютери принесли більше позитивних чи негативних змін у дитинство загалом, у дорослішання, у стосунки батьків і дітей?
Поки ми можемо лише спостерігати, з якою швидкістю діти та їхні батьки опановують цю категорію гаджетів.
Можна точно сказати, що вони організовують час і надають швидший доступ до різноманітної інформації.
На жаль, часто бачу, що батьки дають телефон, щоб дитина не нудьгувала. Водночас, нудьгуюча дитина — це творча дитина, це думаюча дитина, але це й незручна дитина, бо їй потрібно більше уваги від своїх батьків... Замінюючи спілкування з батьками грою на гаджеті, батьки втрачають багато в стосунках з дітьми.
Из собственной практики наблюдения за родителями и их детьми скажу, что, к сожалению, гаджеты приносят больше вреда. Вся проблема в том, что родители сами не умеют дозировать время, проведённое в телефонах, и не находят возможности и сил, чтобы занять ребёнка другими способами и научить его проводить время иначе.
Для дитинства так важлива сфера уявного, нездійсненного, передбачуваного, багатоваріантного (реалізується в предметній грі, сюжетній, у уявному плані), а комп’ютер пропонує вже готове, реалізоване програмістом інтерактивне середовище. У ній не можна «придумати» — створити щось, раніше неіснуюче — можна лише обрати з наявних альтернатив. Замість активної творчості пропонується найменш витратний варіант вибору з обмеженого числа об’єктів.
Дорослішання як прийняття важливих самостійних рішень та відповідальності за свої дії при постійному зверненні 24 на 7 до певного зовнішнього девайсу з ключових питань може блокуватися. Джин із казки «Тисяча і одна ніч» був «рабом лампи», а сучасний учень із некритичними батьками на наших очах перетворюється на «раба гаджета»! Якщо учневі середньої школи запропонувати відповісти на питання з його навчальної програми та при цьому зробити неможливим взаємодію з планшетом/мобільним телефоном, відповіді можна не дочекатися. Якщо батько, який спочатку зробив свого нащадка залежним від комп’ютера, а в один прекрасний момент як санкцію за непокору не дозволяє дитині грати в комп’ютерні ігри, то бідна дитина може недоумівати: а як же ще можна грати/проводити вільний час?
Найфатальніший ефект планшети та смартфони вносять саме у стосунки батьків і дітей, оскільки замість безпосереднього живого спілкування між ними постає... гаджет... кожного з учасників процесу. Спілкування мами й тата ввечері (спостерігала і вдома, і в ресторані) — кожен гортає стрічку новин у своєму телефоні. Спілкування тата з дитиною може закінчуватися в момент вручення гаджета малюкові: «тато зробив своє діло — дістав синові новомодний аксесуар — тато може йти».
Тому надто багато факторів впливатимуть на те, наскільки нові гаджети зробили наше життя легшим/важчим і в чому саме.
Питання 2
З якого віку дітям можна дозволяти гратися на планшетах? Скільки часу на день?
Затем можно по 10–15 минут в день под контролем родителей и с разрешения офтальмолога (если есть противопоказания).
С 6 лет — 20–30 минут в сутки. Можно, если очень нужно, делать перерыв и разрешать ребёнку ещё немного воспользоваться гаджетом.
В подростковом возрасте регулировать время за гаджетом сложнее, так как современное обучение построено на интенсивном их использовании. Поэтому необходимо делать качественные перерывы, упражнения для глаз, вечерние прогулки и максимально разгружать выходные от электронных средств.
Я за то, чтобы до 3 лет дети не играли в игры на электронных устройствах. В дальнейшем это должно быть дозировано и под контролем родителей.
У дошкільному віці — дуже мало часу і НІКОЛИ без дорослої відповідальної людини поруч. Девайс має залишатися засобом спілкування між людьми. І аж ніяк не як самостійний і самодостатній пристрій для організації дозвілля дитини (від 0 до 6 років).
У шкільному віці дитина вчиться використовувати гаджети за призначенням без безпосередньої присутності дорослого, але обов’язково під «контролем» (скільки часу поспіль дитина може взаємодіяти з екранами, в яких умовах/ситуаціях/з якою метою). Це час збільшується з 1-го класу до випускного. При цьому першокласник безперервно дивиться в екран не довше 15 хвилин, а старшокласник — 40 хвилин. Інформаційна грамотність стверджує про необхідність перерв у заняттях, робити зарядку для очей. Ну і непогано було б чергувати періоди часу онлайн і офлайн.
Питання 3
Які правила та межі потрібно встановити батькам щодо використання дітьми гаджетів?
Якщо дорослі «залишають дитину на поталу гаджетам», тоді обмеження не спрацюють належним чином. Адже діти швидко звикають до того, що замість мами й тата з ними в будь-який момент може пограти планшет.
Дуже чітко батьки мають уявляти собі, що таке мобільний телефон, для чого він служить і чим може бути корисним. Насамперед батьки розробляють правила використання гаджетів для СЕБЕ. І неухильно дотримуються цих правил (у дитини має бути наочний приклад взаємодії з гаджетами: «як правильно»). Інакше батьки не зможуть переконати дітей, чому будь-яких правил варто дотримуватися. Коли список таких правил існує, переконувати дітей у їхній необхідності.
Якщо в сім’ї кілька дітей, а гаджетів не вистачає на всіх, організувати черговість їхнього використання теж мають дорослі, щоб не змушувати дітей використовувати нелегітимні способи для досягнення своїх інтересів. При цьому краще домовлятися на загальних сімейних зборах з аргументацією всіх учасників.
Питання 4
Чи варто взагалі заборонити дитині користуватися планшетами та смартфонами, купивши кнопковий «телефончик»?
Для нового покоління це природно. Їм варто бути знайомими з новими технологіями.
А кнопковий телефон можна купити лише для того, щоб дитина розуміла, що й такий вид телефонів існує.
Звичайно, ситуація може залежати від фінансових можливостей сім'ї. Проте, оскільки діти з'явилися на світ, щоб максимально реалізувати свій потенціал та взяти участь у розвитку сімейної системи, то варто насамперед задовольняти розумні потреби наймолодших членів сім'ї (пояснення дивіться вище за відповідями). Забезпечувати гаджетами дітей за залишковим принципом — генераційно деструктивно.
Можна обмежити період користування більш сучасними девайсами, наприклад, коли дитина освоює "татів" телефон у присутності тата (за віковими обмеженнями дивіться вище).
Питання 5
Як відлучити дитину від гаджетів, коли страждає здоров’я, спілкування з однолітками чи знижується успішність?
Якщо дитині показати, що гаджет потрібен для навчання, тоді й успішність буде в нормі.
А якщо батьки пустили освоєння гаджета на самоплив, тоді за цим слідує суттєва робота. Тут доводиться пояснювати. Потрібно йти на компроміси дорослим і дітям. І домовлятися про умови використання планшета чи смартфона.
Здесь важно помнить, что вы, родители, сами должны демонстрировать нормальный, здоровый интерес к гаджетам. Из собственного опыта: консультировала семью, где отец был геймером и всё свободное время играл, а пришли с проблемой «как заинтересовать ребёнка учёбой» и повышенной агрессивностью (отец играл при ребёнке в стрелялки).
В здоровой семье дети не будут проявлять повышенного интереса к гаджетам. Общайтесь с детьми, гуляйте, рисуйте, читайте — и им не захочется гаджетов!!!
Як побачите, що дитині цікаві інші речі, живе спілкування, читання книг, творчість, футбол тощо, можете повертати гаджети та домовлятися про подальше дозоване використання.
Говорить об этом с ребёнком, спокойно объясняя, что именно вас тревожит в таком поведении и к каким последствиям это может привести. Вводить правила. Помочь ребёнку найти то, что заинтересует его вне телефона. Проводить больше времени вместе всей семьёй.
Демонстрація батьками власних обмежень щодо гаджетів. Наприклад, у сім'ї може існувати правило — коли ввечері всі збираються разом, то можливі будь-які види проведення дозвілля, лише без гаджетів (які переводяться в беззвучний режим і прибираються з поля зору).
Спілкування зі однолітками? Батьки можуть організувати на вихідних спільний відпочинок з знайомими, у яких є діти такого ж віку. Може бути загальною компанією діти з дорослими (якщо діти маленькі), може компанія поділитися на групу дорослих і групу дітей (плюс-мінус з підліткового віку). Найвищий пілотаж — активності, розраховані на дітей, в яких беруть участь і батьки теж.
Знижується успішність? ОК! Прийшов час батькам згадати своє навчання в школі. "Отже, сину! Що в тебе тут не виходить?" (ви помітили, гаджети тут взагалі ніяк не беруть участь). Ми не забороняємо користуватися мобільним телефоном. Ми знаходимо час, коли можна зайнятися собою, спілкуванням, розвитком, навчанням. Комп'ютер — засіб. Навіть життя програмістів не танцює навколо комп'ютерних програм. А людина — це точно не додаток до комп'ютера!!!