Пошук роботи. Працевлаштування

Відсутність здорової конкуренції на ринку праці та дія правила «по знайомству».

Пошук роботи — складна справа. І від того, як ви її зробите, залежатиме, наскільки вона буде хорошою.
Основна причина, через яку претендентам відмовляють у тій чи іншій вакансії, — недостатня впевненість у тому, що робота вам дійсно потрібна. Саме ця посада у конкретній вакансії. Уже під час телефонного інтерв'ю часто можна почути щось на кшталт: «Мені все одно, яку роботу я знайду». Якщо ви претендуєте на кваліфіковану роботу, після такого запитання вам, швидше за все, відмовлять.

Перш ніж іти на співбесіду, постарайтеся запитати себе та відповісти на питання:
Чого я хочу від роботи?
Навіщо мені потрібна ця робота?
Чому мені це цікаво?
Навіщо мені потрібні гроші?

1 - Неадекватне сприйняття своєї кваліфікації та цінності як співробітника. Шкідливо як недооцінювати себе, соромлячись «рекламувати» свої сильні сторони та погоджуючись на що завгодно, так і переоцінювати, вимагаючи та очікуючи оплату й соціальний пакет, який вам, з огляду на реальну вашу кваліфікацію, ніхто не надасть.

2 - Відсутність уявлення про організацію, до якої ви хочете працевлаштуватися. Доцільно перед походом із метою працевлаштування з’ясувати інформацію про дрес-код, прийнятий стиль спілкування, графік роботи, цінності організації — усе, що вдасться, щоб зрозуміти, чи підходить це вам, і якщо ви можете відповідати цим вимогам та цінностям, то вже починати, з першого знайомства.

3 - Відсутність розуміння того, що вам важливо на робочому місці та що ви готові дати, а що — уже ні.

Починаючи пошук місця роботи, добре було б визначитися: який мінімум компенсації вас влаштує? Ви надаєте перевагу вільному графіку чи жорсткому? Як має виглядати ваше робоче місце (наприклад, окремий кабінет чи не більше 3 осіб у приміщенні або чим більше, тим веселіше)? Готові ви виконувати додаткові доручення чи лише ті обов’язки, про які домовилися при прийомі? Готові ви підмінити когось і чи може вам знадобитися підміна? Що станеться, якщо вас попросять попрацювати понаднормово? Чи потрібна вам обідня перерва? Надаєте ви перевагу чоловічому чи жіночому колективу? Чи потрібні вам чіткі доручення та обов’язки, прописані від А до Я, чи, навпаки, простір для самостійних рішень та творчості?

І так далі. Вам на роботі доведеться проводити близько третини життя, тому добре було б заздалегідь розуміти, за яких умов вам буде комфортно жити в цей час.

Чим чіткіше ви будете уявляти, що вам потрібно, тим менше часу витратите на розгляд заздалегідь непідходящих варіантів і тим із більшим ентузіазмом (і кращим результатом) будете боротися за те місце, яке вам справді подобається, а не просто підходить за зарплатою та вимогами.

1. Недостатнє знання своїх можливостей та потреб. Окрім кваліфікації та рівня зарплати варто дізнатися про нормальний та кризовий графік роботи (чи може протягом року ми працюємо 4-5 годин, а перед звітом — цілодобово?), свої вимоги до колективу — співпраця, змагальність чи ізоляція. Всі ці знання приходять із досвідом, якщо власний досвід аналізувати правильно.
2. Нестача інформації про місце роботи. Сайт чи рекламна кампанія можуть багато сказати про стиль і методи керівництва, потрібний етикет — чи потрібна вільна манера спілкування чи жорсткий протокол, вітається ініціатива чи виконавчість. Небажано приймати для себе прямо протилежну манеру дій навіть заради високої зарплати — це загрожує нервовим та фізичним виснаженням.
3. Невміння себе презентувати. Презентація має стосуватися потрібної посади, інші здібності — лише у зв’язку з нею. Стиль презентації не конфліктує зі стилем фірми. Основа презентації — заявити бажання обійняти посаду та з’ясувати вимоги, обґрунтувати вашу відповідність вимогам. Резюме — правило хорошого тону. Якщо під час співбесіди виникає розмова про особисті якості — говоріть про них, якщо ні — обмежтеся професійними. Дуже бажано промовити наприкінці запам’ятовувану фразу про себе. Ваш особистий рекламний слоган: Я приношу щастя, моя голова того варта, я дизайнерка свого життя, я зроблю з цього проєкту цукерку. З цим треба бути дуже обережною — ви можете емоційно включити співбесідника або викликати опір, але вас точно запам’ятають.
4. Побудова екстремальних планів. Я хочу за рік заробити мільйон. Це, наприклад.

Залежно від організації. Якщо вакансія передбачає високу плинність кадрів, то подавати себе у вигляді, ніби ви «на все згодні». Якщо вам трапилася гарна не зайнята посада (у разі рекомендації когось), то на перше місце ставити успіх організації, а не свої амбіції.

На співбесіді намагайтеся поводитися природно. Добре, якщо ви можете демонструвати впевненість. Якщо ні — проговоріть, що хвилюєтеся, і спробуйте пояснити, чому.
Хвилювання під час співбесіди — важлива емоція. І вона цілком природна для людини, зацікавленої у отриманні посади.
Спробуйте заздалегідь підготувати невелику розповідь про себе — насамперед про ваш професіоналізм: звідки він взявся і в чому полягає. Розкажіть про свій потенціал.
Намагайтеся бути послідовним/ою та логічним/ою.
Наприклад, здатність швидко навчатися — дуже важлива. Однак поширена помилка на співбесідах, коли претендент на серйозну посаду просить високу заробітну плату і робить акцент на здатності навчатися — за що ж у такому разі має платити роботодавець?
Запитайте себе: чим я так цінний/а для компанії, до якої прийшов/ла?

Намагайтеся ставити запитання щодо змісту роботи. Зрозуміло, що вас хвилює рівень заробітної плати та графік роботи, але ці питання краще залишити на той момент, коли вакансія буде майже у ваших руках. Справжньому професіоналу важливо, чим саме він заробляє.

Наприкінці співбесіди ввічливо з’ясуйте терміни прийняття рішення. Подякуйте за витрачений час.

Максимально природно. Це:

а - справить гарне враження на роботодавця чи його представника

б - якщо ви категорично не підходите, не подобаєтеся роботодавцю, але на співбесіді вам вдасться це приховати, то велика ймовірність, що вас звільнять до закінчення випробувального терміну — прикидатися не собою довго все одно не вдасться. Краще в такому разі не витрачати свій час.

в - якщо вам щось не подобається на робочому місці чи вимогах або викликає сумніви, то це буде важко довго терпіти. Тому краще з самого початку взаємодіяти природно та відкрито.

Задавайте всі питання, які у вас виникають ДО того, як прийняти рішення. Спілкуйтеся зі своїм звичайним рівнем відкритості та активності. Спостерігайте, як це сприймається, і чи подобається вам, як складається взаємодія. Це багато скаже про те, наскільки легко ви зможете прижитися в цій організації, якщо будете тут працювати.

Якщо ви чогось не знаєте чи не розумієте, не соромтеся про це сказати. Ви не всезнайка, і це нормально. Здоровий глузд підказує, що роботодавець скоріше зверне увагу не на те, що ви чогось не знаєте, а на те, як ви діятимете в цій ситуації. Намагаєтеся приховати некомпетентність (це в майбутньому може завдати шкоди) чи не соромитеся в ній зізнатися і відразу шукаєте спосіб дізнатися те, чого не знаєте (це — краще).

Якщо у вас є якісь особливі вимоги чи ситуації (наприклад, вам потрібно йти на 10 хвилин раніше, ніж закінчується робочий день), скажіть про це одразу. Інакше пізніше це стане приводом для конфліктів. Проявіть готовність компенсувати це в прийнятній для вас та роботодавця формі.

Проявіть бажання потрапити саме на це місце роботи, а не «взагалі бухгалтером чи секретарем, куди вдасться». Дізнайтеся, якщо вдасться, щось про цю організацію (те, що є «у відкритому доступі», звичайно) і згадайте про це в розмові. Це покаже, що ви — не випадковий «взагалі співробітник», а той, хто дізнавався, куди йде, і хоче потрапити саме сюди. Зробіть комплімент чомусь, побаченому вже в стінах організації (манері спілкування, комфорту приміщень, стилю, вигляду, дуже добре — якщо організації робочих процесів). Скажіть прямо, що вам подобається ця організація, і ви хочете працювати в них.

1. Поважати співбесідника та поважати себе.
2. Не створювати нібито потрібний компанії образ. Брехня все одно викриється.
3. Слухати співбесідника та реагувати на його слова та дії.
4. Упередження «мене не візьмуть» так само заважає, як і настрій «робота або смерть».
5. Компанія починається з парковки — підходячи до місця співбесіди, уважно та осмислено огляньте діяльність компанії, її співробітників та клієнтів.

Впадати в крайнощі: видавати себе за супер-спеціаліста та подавати надії, що ви всеосяжні.

Не дарма кажуть, що зустрічають за одягом. Багато претендентів забувають про це або мають специфічний смак.
Намагайтеся, зберігаючи свою самобутність, виглядати адекватно та обов’язково охайно. Зверніть увагу на особисту гігієну — руки, волосся, нігті мають бути чистими. Не варто користуватися яскравим парфумом, наносити яскравий макіяж. Спробуйте прочитати кілька слів про дипломатичний протокол — він максимально обмежує зовнішній вигляд, але ви зможете виділити те, що прийнятно для вас.
Фамільярність щодо фахівця, який/а проводить співбесіду, неприпустима. Намагайтеся використовувати звертання у тій формі, яку запропонує фахівець, поважливе «ви». Пам’ятайте, що вам потрібна робота, і від цієї людини залежить, отримаєте ви її чи ні.

Ставити запитання — правильно та потрібно. Багато претендентів кажуть, що в них немає запитань, а потім відчувають розчарування чи дискомфорт через те, що погодилися на щось не те. Обов’язково запитайте про те, що важливо для вас!

1 - прийти з «групою підтримки» — мамою, подружкою. Призводить до неприйняття на роботу практично на сто відсотків

2 - сховатися в кутку і нічого не розповідати про себе, свої знання та таланти. Так ви загубитеся серед інших кандидатів

3 - поводитися надмірно нахабно, диктувати свої умови (договір — треба, диктувати — ні). Мало кому потрібен фахівець зі «зірковою хворобою», хай він хоч семи п’ядей у лобі.

4 - відмовлятися відповідати на поширене питання про причини звільнення з попереднього місця роботи. Так само, як і обливати попереднє місце роботи брудом. У першому випадку роботодавець насторожиться і уявить щось погане, у другому — уявить, як, пішовши коли-небудь від нього, ви вже його будете мазати в болото.

5 - погоджуватися на все без питань. Не цікавитися нічим із обов’язків та можливих відряджень, понаднормової роботи тощо. Тоді, якщо такі є, їх на вас і будуть покладати понад міру, а зарплату запропонують «по нижній межі» — рідко хто цінує людину, яка сама себе не цінує.

1. Ставити завищені чи занижені вимоги — якщо не визначилися, краще уточнити рівень вимог та рівень оплати під час співбесіди.
2. Список основних питань краще записати заздалегідь для себе.
3. Уточнювати незрозумілі моменти — найбільша проблема, коли через місяць роботи ви кажете: «А я думав, що ви мали на увазі інше».
4. Не вважайте себе надзвичайно геніальним — неприйняття на роботу не трагедія.

Пробовать всё и не смущаться работы, которая на первый взгляд не подходит. Работа - это приобретение социальных навыков. Из опыта знаю психологов, которые были кондукторами в транспорте и продавцами на рынке. Если же есть знакомство в хорошем месте, то постараться пробиться туда. Это реальность нашей страны.

Очень просто - демонстрируйте и будте готовы делать больше, чем готовы сделать те, кто имеет опыт работы. Если у Вас нет опыта - у Вас должно быть что-то другое - рвение, мотивация, время для работы.
Очень подкупает на собеседовании,к огда человек может доказать, что ему/ей действительно нужна работа и он/она действительно сделает многое, чтобы быть на этой работе успешным/ой.Очень просто - демонстрируйте и будьте готовы делать больше, чем готовы сделать те, кто имеет опыт работы. Если у Вас нет опыта - у Вас должно быть что-то другое - рвение, мотивация, время для работы.
Очень подкупает на собеседовании, когда человек может доказать, что ему/ей действительно нужна работа и он/она действительно сделает многое, чтобы быть на этой работе успешным/ой.

Самый легкий путь - это понять, что Вы - не очень ценный пока кадр. Быть готовым проработать год-другой за низкую зарплату, на не очень выгодных условиях После этого Вы станете "специалистом со стажем работы не менее..." и сможете поговорить о смене условий... или сменить место работы.

Горите энтузиазмом и соглашайтесь на многое. Обещайте человеку, принимающему решение, что он не пожалеет, если возьмет Вас на работу, что Вы обучаемы, что Вы хотите работать именно у них (тут пригодится, если Вы что-то знаете об этой организации), акцентируйте внимание на своем энтузиазме и готовности свернуть горы.

Если горы выглядят как горы чашек из-под кофе, которые надо мыть и цветы, которые надо поливать именно Вам - что ж, Вы только начинаете, а цветы кому-то поливать действительно надо.

Итак, требуйте мало, будьте готовы на многое, горите энтузиазмом и помните, что недостаток опыта - недостаток преходящий. Через год-другой Вы будете уже гораздо более ценным специалистом на рынке труда, с реальным опытом и стажем работы, вот тогда и договариваться будете по-другому.

1.Оценить предложения на рынке труда.
2.Активно начать поиск - интернет, знакомые, объявления - все в дело.
3.Если все супер, но что-то смущает - уточните у себя и доверенных лиц все известные детали. Иногда подсознанине подсказывает дельные вещи.
4.Искать лучше деятельно-пока не нашли займитесь волонтерством, это тоже опыт.
5.Помните когда вас приняли все только начинается:)