Question

01-07-2015

Мені 21 рік. Не мала довготривалих стосунків. Багато одноразових побачень, багато різних хлопців було в житті, але здебільшого, мене знайомі знають, як «сама по себе». Останні стосунки тривали 2 місяці (і це найдовші), причиною розриву стали різні інтереси. Але він мені подобався, було в ньому щось таке, що мене до нього тягнуло. Хоча розрив я пережила безболісно. Зараз в мене закоханий мій добрий знайомий (мій одноліток), і розум каже, що він непоганий варіант, хороший, добрий, в нас є спільні інтереси (він також любить палатки, подорожі) мені подобається як він до мене ставиться, як до королеви, пилинки з мене здуває, але чомусь мене до нього не тягне, не відчуваю в ньому стержня, чоловічої сексуальності. Мене дратує його невпевненість і його запах з рота. В нього ще ніколи не було дівчини, і взагалі досвіду спілкування з дівчатами теж не було. Я підозрюю, що його закоханість в мене зумовленим тим, що я просто перша дівчина, яка з ним заговорила. Розум каже, що з ними можна побудувати міцний шлюб, але я ще не хочу заміж. Я ще хочу походити на побачення, поспілкуватися з різними хлопцями. По природі я дуже влюблива і емоційна. Завжди закохувалась в недоступних хлопців, і потім страждала через невзаємність. В 16 років до безтями закохалась в свого друга, йому тоді було 21-22. Це було моя перша закоханість, я марила ним, хотіла завжди бути поруч, хотіла, чути його голос. Він знав це. І коли він одружився зі своєю дівчиною, я дуже важко пережила цю ситуацію, цілу ніч проплакала в подушку. Пройшло 2 роки, поки рана загоїлась і я знову почала ходити на побачення. Зараз я зрозуміла, що підсвідомо вибирала хлопців, які нездатні на довготривалі стосунки, а хлопцям, які хотіли зі мною більшого, я відмовляла, вважаючи, що гідна кращого, мужнього. В мене постійно закохуються слабохарактерні, діти, які все для мене зроблять, і зроблять так, як скажу я. І мене це дратує, бо я сама ще дитина.

Я знову в своєму черговому трикутнику, в мене закоханий хороший, а мені подобається інший. І здається в нас взаємна симпатія, він мені говорив, що я йому подобаюсь, але дальше наші стосунки не розвиваються. Я усвідомлюю, що він мною грається. І думаю, може вибрати того, хто закоханий в мене? Але ловлю себе на думці, що якби той, хто подобається мені захотів серйозних стосунків зі мною, очевидно, що вибір був в його користь.
Допоможіть, будь ласка, розібратися в собі. Кохання – це вибір або ми, або нас? «стерпится – слюбится»?
Чи все таки це взаємність?

Вопрос от: Ярина; Возраст: 21

понравился вопрос?

07-07-2015 11:11:06Дополнение от автора

Огромное спасибо за ответ. Вы правы, отношения с мамою просто ужасны. Она пытается всячески меня контролировать. Мы часто ссоримся. Я подозреваю что у меня занижена самооценка, можно ли самостоятельно ее поднять?

07-07-2015 19:01:13Дополнение от автора

Мама не захочет. Я не раз говорила ей об этом, она считает, что к психологам обращаются больные люди(. Но я что-то придумаю, спасибо вам огромное!

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Похожие онлайн консультации

06-02-2012 Вечная проблема: мы любим тех, кто нас не любит, и губим тех, кто любит нас!

Елена Вадимовна Коломенская (Одесса) · Answer 1 · 2015-07-05 16:57:33

Здравствуйте, Ярина! Отвечу, извините, на русском, я им лучше владею, чем украинским.
Думаю, что,не "..«стерпится – слюбится»..", а как Вы успели заметить это "..все таки це взаємність.."
Как Вы думаете, почему в Вас влюбляются, как Вам кажется , слабые мужчины?
"...Зараз я зрозуміла, що підсвідомо вибирала хлопців, які нездатні на довготривалі стосунки, а хлопцям, які хотіли зі мною більшого, я відмовляла, вважаючи, що гідна кращого, мужнього...?" Похоже, что вы делаете все, чтобы длительно не встречаться , а тем более - не выйти замуж.
Это говорит о том, что Вы идете по своему какому то сценарию, который сформирован ранее. Каковы были отношения у Вас с родителями?

Елена Вадимовна Коломенская (Одесса) · Answer 2 · 2015-07-07 11:46:14

Здравствуйте! Лучше Ваши отношения с мамой проработать с психологом. Это буде результативнее.

Елена Вадимовна Коломенская (Одесса) · Answer 3 · 2015-07-07 20:36:50

Вам 21 год и Вы вправе самостоятельно решать что Вам делать. Маму вести к психологу пока не бязятельно для вас.
P.S. К психологам обращаются здоровые люди. Больные - обращаются к психиатрам.Удачи

Зачем мы любим тех, кто счастлив и без нас, Зачем так сложен мир? Кто дарит нам себя, Тот нами не любим.