Question

13-07-2015

Добрий день.Мене турбує така проблема - ось вже 2 рік як я відчуваю себе як би відірваною від реального світу. Хоча такою я була давно, проблеми зі спілкуванням ще у дитсадку, але вважала, що так і потрібно, а зараз це заважає мені жити. зараз я хочу бути зі своєю сім*єю, активно брати в усьому участь. Але нікому не можу признатись, що насправді я, хоч і намагаюсь вливатися в життя, не така - пасивна, зробити нічого нормально не можу, цілей не маю, думки в мене..коротше, не було ще місця, куди б я прийшла і мене б не вважали дивною, хоча й добрі усі зараз. Деякі кажуть, що я як дитина, не знаю. Мабуть і так, але від цього гірко. Живу, як вампір, огидно від цього, намагаюсь з цим боротись але одразу ж здаюсь. Не можу нормально з людьми говорити, просто не знаю, як виказати свої емоції? Хочу підтримати людину, наприклад, а сама як стовбур стою, ніби переді мною стіна, що огороджує мої почуття. Люди до мене добрі усі, я дуже усім їм вдячна, але жодного друга, і моя провина, бо вони ж йдуть на контакт. Якщо і з*являється хтось типу друга, то я від його намагань пізнати краще мене втікаю. я виявилась пустою людиною, тільки ховаю це. Особливо огидно - ну яке мають право жити такі пусті, безцільні люди? Треба щось робити, ціль знайти, бо я від цього стала часто дратуватися. Не знаю, як. Чи можете ви сказати, що зі мною і як з цим боротись? Вибачте, якщо незрозуміло пишу.

Вопрос от: Оля; Возраст: 18

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Похожие онлайн консультации

26-06-2015 хто для мене ця людина?

26-04-2013 Страх що якщо про когось подумаю буть ти проклят то людина через мене стане калікою або помре

19-04-2013 Психіаторша поставила на облік, причому коли мати хворіла я з нею спілкувався і довіряв їй думав вона нормальна людина

score 1 · Answer 1 · 2015-07-13 22:36:29

Здравствуйте. Возможно существует такой тип характера как у вас. Вы говорите так, как если бы вы себя не любили или чувствовали виноватой за что-то. Но на самом деле, все это может быть следствием того, что вы скрываете и изолируете свои чувства - прячете их от других (и от себя тоже). Говорят, что в таких случаях проблема состоит в базовых основах привязанности и доверия. Вы не можете доверять свои чувства другим и сообщать их - устанавливать контакт. Не знаю, возможно по причине того, что боитесь, что другой человек вас не примет, отвергнет, испугается ваших чувств и т.п. Все это конечно относится и к себе. Не столько к пустоте - сколько к огромному заряду - силе эмоций. Фантазия пустоты и вампиризма - скорее обратная сторона подавления сильных чувств и страха перед их деструктивностью. Степень нужды и голода, которые невозможно раскрыть. Опять же если эти чувства ранние и сильные, то любовь, привязанность в психике путается с агрессивностью. Поэтому любовь также пугает как агрессия и вызывает вину

Татьяна Александровна Бородавко (Донецк) · Answer 2 · 2015-07-15 03:44:13

Оля, попробуйте пройти расстановку и узнать точно, что с Вами происходит. Группы по расстановкам идут сейчас во всех крупных городах. Это не проблема, найти такую группу. Там не надо ничего рассказывать, не обязательно с кем-то общаться. Просто закажите свою расстановку и может, что-то прояснится.

Наталия Горская (Киев) · Answer 3 · 2015-07-15 21:05:19

Оля, можливо в вашому житті Вас частіше «вчили» критичного ставлення до себе, але майже «не вчили» любити й приймати себе такою, яка Ви є. Це моє припущення, адже я не маю достатньо інформації, але відчуваю багато знецінення та негативу, який Ви спрямовуєте на себе.
І в той же час, Ви не знаєте (можливо, бо не маєте свого життєвого досвіду) як можна втішити людину (при цьому бажання втішити у Вас є, до речі у «пустої» людини таких бажань не буває).
Як на мою думку, Ви просто «не наповнені» тим, чим вважаєте «має бути наповнена» людина.
Але «наповнені» чимось іншим, а чим – це треба дізнатися, познайомитися з собою, а не з тим «портретом», який не співпадає з чиїмось «шаблоном».
Людина, яка здатна замислюватись над сенсом свого існування в 18 років – не може бути «пустою»! Просто цей вік не такий простий, як здається, от і виникають багато питань, поки без відповідей. А хто казав, що буде легко перейти з дитинства у дорослий вік? А навчитись спілкуватися можна в будь-якому віці. Можете знайти психолога у вашому місті для «живого» спілкування, адже на сайті можливо тільки «напрямок» визначити.

пуста людина