Question

14-05-2020

Боюсь причинить своему ребенку эмоциональный или даже физический вред. Ему 1 год и 9 месяцев. есть еще младший - 2 месяца. Временами сложно контролировать себя, понять, что это маленький человек и он не делает мне на зло. Но накатывает такая волна агрессии на ребенка, что страшно. Кричу на него, говорю, что ненавижу. Могу толкнуть, ударить по рукам, когда лезет к ноутбуку после постоянных предупреждений, по губам (опять после предупреждений), когда пытался попробовать краску или начал в меня плеваться. После таких ситуаций плачу и не знаю, что делать. Стыдно перед собой и перед дитём. Страшно, что ниоткуда взялась эта злость и поглощает меня, а сын стоит и улыбается, думает, что мама с ним играет. Как помочь себе и не навредить ребёнку?

Вопрос от: nik6b6; Возраст: 30

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

14-05-2020 20:27:58Дополнение от автора

Мне помогает мой муж, насколько позволяет его работа, на нем содержание семьи. Помогают мои родители. Чаще - отец с женой, мама - реже. Они работают, поэтому часто не обращаюсь, да и не для них рожала детей.
Устаю? - да, но как обычно, не более.
Контролировать гнев стало тяжелее с появлением первого ребенка. Стрессовая ситуация - это скорей всего приближающаяся сессия - мы с мужем заканчиваем заочное обучение и в основном на мне подготовка большинства заданий.
Муж мне помогает очень, в основном он занимает старшего - может забрать с собой на работу, ночью успокаивает его, и по мелочам помыть-переодеть-покормить. Не выносит мозг, если не успела приготовить есть или убраться в доме, может помочь.
Друзья - в основном онлайн. Еще пару человек по телефону, буквально.
По поводу работы и профессиональной реализации - боюсь, что не успела чего-то достичь, что будет сложно адаптироваться, и вообще неясно, чем буду заниматься. У меня два педагогических образования, но душу они не греют.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Тетяна Афанасьєва
(Київ)

Дарія Рудь
(Онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Оксана Александровна Прокопенко (Днепр) · Answer 1 · 2020-05-14 19:35:10

Добрый вечер.
Вы молодец, что обратились за помощью
У Вас двое маленьких детей, это нелегко
Скажите, Вам кто то помогает?
Вы пишете о том, что вымещаете агрессию и раздражение на своего ребенка
Откуда у Вас эта агрессия и внутреннее напряжение? Вы устали?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 2 · 2020-05-14 19:36:36

Доброго дня, nik6b6.
Ви велика молодець, що звернулися сюди на форум. Помітно, як Ви дбаєте про дитину і хочете їй найкращого.
Скажіть, будь ласка, у Вас завжди були проблеми із контролем гніву, чи це з'явилося нещодавно? Якщо нещодавно, то коли саме (можливо після народження 2 дитини) і чи у Вашій сім'ї, за цей час, відбувалися якісь стресові події чи кардинальні зміни?
Які у Вас стосунки із чоловіком? Чи він приймає участь у вихованні дітей та розподіляє із Вами домашні обов'язки? У Вас є друзі? Які стосунки із батьками? Як у Вас з професійною сферою?

Ответ отредактирован автором 14-05-2020 19:37:27

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 3 · 2020-05-14 20:44:38

цитата:

Контролировать гнев стало тяжелее с появлением первого ребенка....По поводу работы и профессиональной реализации - боюсь, что не успела чего-то достичь, что будет сложно адаптироваться, и вообще неясно, чем буду заниматься. У меня два педагогических образования, но душу они не греют.

Припускаю, що поява першої дитини кардинально змінила стиль Вашого звичного життя і Вам довелося адаптуватися. Тут ще і проблема із професійною реалізацією + страх недосягти поставлених цілей (через появу дитини) + поступове наближення до відмітки "30 років", коли ми починаємо переосмислювати наше життя та порівнювати те, що було у нашому списку із тим, що виконано.
Я Вам рекомендую звернутися на індивідуальну консультацію до психолога-психотерапевта, щоб детальніше розібрати Вашу фрустрацію, яка може бути причиною Ваших спалахів гніву.

цитата:

Стрессовая ситуация - это скорей всего приближающаяся сессия - мы с мужем заканчиваем заочное обучение и в основном на мне подготовка большинства заданий.

Так, навчання, та і ще сесіссії - це завжди стрес, не говорячи вже про студентів з дітьми. Як і в будь-якій стресовій ситуації, людина зазвичай використовує наступні стратегії: атака (гнів), втеча чи заціпеніння. У Вашій ситуації це гнів, адже на Вас дитина + домашні обов'язки + сессія і це просто тріо стресу. Що тоді робити? Ви розумієте, що надмірний стрес викликає у Вас спалахи гніву на дитину, тоді "спочатку одягніть кисневу маску на себе, а потім на іншого": розгрузіть себе, попросіть батьків допомогти (у цьому немає нічого ганебного, адже Ви дбаєте про психологічне благополуччя Вашої дитини + є ще й батьки чоловіка) чи тимчасово найміть няню.

Крім цього, використовуйте техніки для заспокоєння (наприклад, глибоке дихання, абстрагування, мисленнєвий рахунок до десяти), або вивільнення гніву (вийдіть в окрему кімнату, де немає дітей, візьміть м'яку подушку. Коли піднімаєте руки - робіть вдох, коли б'єте подушку - видох. Бийте подушку, поки не відчуєте втоми (головне, щоб це було безпечно)).

Ответ отредактирован автором 14-05-2020 20:47:30

Как не навредить сыну?