Втрата

Question

Доброго дня! Я ніяк не можу змиритись, пережити втрату діток. В 20 років була перша вагітнісь, яка закінчилась мимовільним викиднем 8-9 тижнів. Через пів року вдруге завагітніла, дуже чекала дитинку, але 33-34 тижні, коли була в лікарні відкрилась кровотеча, поки лікарі думали що робити  серцебиття не стало. Після кесарського ми дізнались, що чекали доню. Я її не бачила, та й не змогла б пережити( розумію,що не змогла б пережити, але виню, що не попросила показати) мене чоловік завів вже на могилку. Через півтора року знову вагітність( береглась як могла, хоч знову був сильний токсикоз). Слава Богу, все добре і ми дочекались народження нашої принцеси. Я її дуже люблю, та звичайно не хочеться, щоб вона росла сама. Коли доні було 5 років ми зважились, та рік не могли завагітніти і , ура!!! Я була щаслива, а коли сказали,що буде хлопчик  то не могла повірити  такому щастю. Дуже хотіла я і чоловік синочка. Та в 30 тижнів високий тиск, їдем в лікарню і як вирок - екстренно кесарів, рятують мене  , а дитя як Бог дасть. Отак 28 днів в реанімації мій синочок і дивлюсь як він згасає, Боже як це важко. Не врятували, не змогли... Похорон назавжди буде в моїй уяві, я розбита((( Вже два роки пролетіло, а я не можу змиритись.

Вера Владимировна Морозова-Геласимова · Answer

Здравствуйте!
Очень вам сочувствую, такая тяжелейшая утрата.
Какой помощи вы бы хотели от психологов?

Валентина Жемчужникова · Answer

Я вам очень сочувствую. Вы так много горя пережили. 
Хорошо, что у вас есть доченька. 
Я бы советовала вам поработать с психологом (который работает с подобными темами, чтобы получить поддержку, помощь в том, как обойтись со своими переживаниями и жить дальше.Ответ отредактирован автором 02-12-2020 11:24:53

Vitaliya Melnik · Answer

Добрий день. Які страждання ((( я щиро співчуваю вашому болю. Щоб було б для вас підтримкою?

Вера Владимировна Морозова-Геласимова · Answer

Выберите специалиста, что работает с утратами, выслушает, поддержит, поможет найти ресурсы для дальнейшей жизни. 
Это действительно жизненно важно для вас в такой тяжелый период.

Валентина Жемчужникова · Answer

Как вы знаете, что муж уже пережил утраты и ему уже не так тяжело?
Почему вы решили, что делясь своей болью вы обременяете его?
Попытка пережить горе в одиночестве, стараясь для другого делать вид, что уже лучше, лишь отдаляет вас друг от друга.

Vitaliya Melnik · Answer

Так, це неймовірно важко переживати, і в той же час забирає ваше життя сьогодні. Забирає почуття спокою і відчуття щастя сьогодення у вас, вашої доньки та сім'ї вцілому. Бо таке відчуття, що ви сьогодні знаходитесь в реанімації біля сина, а не біля донечки.
Будь - ласка, візміть собі індивідуальну психотерапію, щоб прожити ту біль, жахіття, в достатньому для вас об'ємі.

Tatiana Moiseenkova · Answer

Дуже Вам співчуваю... розкажіть більше про період горювання за синочком, чи є почуття провини, чи сильний сум?

Ольга Владимировна Головченко · Answer

Добрый день!
Очень сочувствую Вашим потерям, это действительно очень тяжело терять ребенка. Обычно на горевание  уходит 1-2 года и, поэтому Ваши чувства не отпускают Вас. Вы правильно делаете, что говорите об этом и ищите помощи. Я бы Вам рекомендовала обратиться за психологической поддержкой, чтобы Вы могли вместе со специалистом прожить это

Tatiana Moiseenkova · Answer

Розкажіть трішки більше про сум, про що він? Про нездійсненні мрії? Про неможливість попрощатись? Можливо щось інше?Ответ отредактирован автором 02-12-2020 12:26:08

Ольга Владимировна Головченко · Answer

У Вас есть дочь и она нуждается в Вас. Вам нужно привести себя в порядок в эмоциональном и физическим смысле, жить дальше. К сожалению, мы в этой жизни мало что можем контролировать и нам приходится смиряться с потерями близких и родных людей. Ваша дочь чувствует Ваше состояние и очень важно, чтобы Вы могли быть для нее мамой. Постарайтесь обратиться за психологической поддержкой и, если Вам Бог даст еще ребенка, то было бы хорошо, чтобы Вас кто-то сопровождал психологически, это поможет справляться с переживаниями и тревогами. Время потихоньку лечит и боль утихает

Tatiana Moiseenkova · Answer

Дуде шкода... Але Ваше сердечко на небі і можливо йому там добре..

Павел Леонидович Басанский (Киев) · Answer

Доброго!
[quote]а я вірила впевненим переконанням свого лікаря, відношення якого було дуже хорошим і я була спокійна.[/quote]
В цьому випадку і на майбутнє: вірити треба лише самій собі і своєму материнському інстинкту. А якщо віруюча, то звісно і Богу. А не простим смертним людям, навіть якщо вони й одягнули білі халати. Така занадта довіра - то трохи дитяча позиція - як малої до дорослих, які знають краще. Але ж Ви на це не враховували раніше - тому й не винуватьте себе дарма. Це зайве й нічому не допоможе. Тільки вимучить і забере сили. Тож навіщо? Ви вже самі себе покарали - ціми наслідками. Більше карати не варто. Ви ж для того себе і мучите цією виною? Щоб спокутувати?
[quote]чоловік і рідні це вже пережили, а я не можу, не хочу їх обтяжувати [/quote]
Але ж вони Ваші близькі й турбуються за Вас - дайте їм можливість проявити справжню любов та турботу до Вас. І для них це буде краще, і для Вас легше. Невже Ви вважаєте, що їм буде приємніше дивитись на Ваш сум і страждання, які не сховати все одно, ніж просто вислухати Вас та підтримати?!
[quote]Сум дуже сильний. Почуття провини...Я ж перестала цінувати своє життя, знаєте відчуваю себе як 2/3 не на землі, тримає лише донька, якій я дуже потрібна[/quote]
А щоб на це все сказали Ваші дітки, які не народились, якщо б взнали про Ваш психологічний стан? 
[quote]Як себе вернути до повноцінного життя?[/quote]
Психотерапія з психологом може це значно прискорити. Тим більше, що існують спеціальні техніки, які допоможуть Вам вибачити себе і побачити новий сенс у своєму житті. Це можна зробити і по скайпу або телеграм.

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Втрата

Ответы психологов