Не розумію своїх емоцій, я їх взагалі відчуваю?

Здравствуйте, Ната!

В мене емоційне вигорання, не розумію своїх емоцій, не знаю чи вони взагалі є. Хочу заплакати, щоб стало легше, але сльози не йдуть, в середині ніби щось сидить, ні то сум ні то біль, просто пустота. Останнім часом хочеться завдавати собі фізичну біль чи виснажувати себе, щоб відчути хоч щось. У мене зникла мотивація робити будь що, швидко втомлююсь, уявляю собі прекрасне життя, ставлю цілі, але в процесі кидаю все на перших кроках.

Вы пишете о себе, как об очень одиноком человеке.
С кем вы живете?
Кто вас поддерживают?
Какие отношения с родителями?

Добрий день. Коли в останнє себе добре почували? Може щось трапилось, якась подія-після чого почався цей стан. Але підлітковий період теж може дуже впливати на ваше почуття. Для себе , щоб трохи проаналізувати свій стан, можна здати аналізи крові. Так буває в пубертаті, гормони бушують-може щитовидка, це дуже може впливати на емоційний стан.

«Тоді зрозуміла на скільки я боягузлива, я прогавила свій шанс на нових друзів. Далі ця думка не давала спокою і по маленьку, нав'язувала собі думки з інших сфер життя, на рахунок своєї невпевненість, боягузтві, не цілеспрямованості. Далі все затягнулось, на початку року я закинула навчання, Далі з'явилися проблеми з оцінками, відвідуванням школи і до тепер ситуація погіршується, або стоїть на місці.»
Чтобы не случилось в прошлом, это совсем не приговор. Всегда есть возможность и учебу подтянуть, и Отношения наладить с интересными людьми.
Для начала важно обратиться за помощью к родителям, признать, что не справляетесь самостоятельно, возможно, понадобится обращение к психиатру, чтобы выровнять физиологическое состояние, а потом психотерапевта, чтобы улучшить эмоциональный фон.
Не пренебрегайте своим здоровьем, у вас вся жизнь впереди.
Всего вам доброго!