Як змусити організм відпочити?

Яна, добрый вечер!
Нужно понимать от чего Явы бежите в работу. Какие у Вас отношения в семье?почему на работе Вы чувствуете свою ценность, а дома нет ? Чем Вас пугает отпуск?

Доброго дня, Яна.
Дуже Вам співчуваю - у Вашому житті багато стресовиїх подій. Припускаю, що Ви вже відповіли на власне запитання:

мене приголомшила смерть дядька, яку я змогла пережити тільки завдяки роботі.

Ось і виходить, що усю себе я віддаю роботі і у мене немає часу думати про усілякі дурниці

Помітно, що Ви знецінюєте свої переживання, щоб з ними не зустрічатися, адже їхній заряд дуже високий. Робота - це Ваш психологічний захист від перепроживання, а зараз, коли Ви залишилися "один на один" зі своїми почуттями, то відчуваєте страх, що з ними не впораєтеся. Я б Вам рекомендувала індивідуальне звернення до психолога-психотерапевта, де б Ви, у безпечному середовищі, перепрожили Ваш попередній досвід та відпустили його + отримали б підтримку, якої Вам зараз так не вистачає.

Доброго дня Яно! Я Вам співчуваю, бо Ви опинилися в ситуації, коли самі, не розуміючи цього, почали "тікати в роботу", намагаючись притамувати почуття страху, самотності, непотрібності... Так, поштовхом до Вашого теперішнього стану, безумовно стали останні трагічні події. Але, як на мене, за зовнішніми, не дуже приємними почуттями, криється набагато сильніша проблема - нерозуміння сенсу свого життя. Адже смерті "обнулили" попереднє бачення світу, а нового поки що Ви не віднайшли... І те, що чоловік знайшов роботу і там "пропадає" цілими днями, не є, як мені знову ж таки здається, проблемою насправді. Просто його відсутність і Ваша раптова зупинка по завершенню роботи пікреслила, виділила внутрішню самотність.... І це чудово що прийшло усвідомлення, що зовнішні дії аж ніяк не допомагають вирішувати глобальні внутрішні питання... хіба що на деякий час дають забутися... Але, як на мене, саме такі "зупинки" допомагають переосмислювати вже пройдене та шукати вихід на новий рівень життя. Певне, якщо сама людина цього захоче і готова до внутрішньої роботи...

Ответ отредактирован автором 05-06-2021 15:14:19

Чоловік після пандемії довго не міг знайти роботи, тому я мала тягнути усе на собі. Коли ж він її знайшов і почав "сутками" працювати, ми почали віддалятись один від одного. Ось і виходить, що усю себе я віддаю роботі і у мене немає часу думати про усілякі дурниці (насправді, як я щойно зрозуміла, серйозні та болючі речі).

Вы говорите, что Вам много пришлось пережить и в этом Вам помогала работа, но, как Вы говорите, что семья очень важна и у Вас есть муж, которому тоже не хватает Вашего внимания. Вы скорее спасаетесь работой, но это только часть жизни. Вам стоит подумать об отдыхе и о своей семье.

добрый вечер. обратитесь к психотерапевту, это место где вам помогут стабилизироваться и прийти в себя. в такой кризисной ситуации важно не оставаться одной, позаботьтесь о себе.

Схоже, що ви збігали від переживань у роботу.
Розібратися у вашій роботі можливо у індивідуальній роботі з психотерапевтом.