Мені сподобався один хлопець. Знаю що хороший вихований з сім’і священника, і знаю що шукає пару. Вирішила написати першою і привітатись, на що отримала ігнор, потім написала що хотіла б поспілкуватись, так як він видається мені цікавим, на що він теж проігнорував . Я розумію зо не зачепила, не сподобалась, але на душі важко. Так як він ну дуже сподобався.
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
Анна, добрый день!
Вы сделали большой и смелый шаг, что написали первой и пошли на контакт. Возможно, что этот человек пока не готов к общению. Так бывает, что не всегда нас выбирают те, кого мы выбираем. Дайте ему немного больше времени и, если он игнорирует, то Вам нужно это просто принять и жить дальше
Спасибі за підтримку, ви повністю праві. Просто в душі я щиро надіялась на те що він щось відповість мені і що у нас може щось вийти. Напридумувала собі наперед , а тепер розчарування.
К сожалению, так и пережить - обижаться, грустить, волноваться... однако, эти переживания со временем закончатся, если вы перестанете ждать от него внимания и воспримите его поведение, как незаинтересованность.
Дополнение от автора вопроса·
Спасибі, думаю ще не скоро знову зважусь проявити ініціативу першою. Але вірю шо це пройде, чекаю цього.
Вы сделали первый шаг и не получили взаимности, разочаровались. Зато теперь вы знаете, что с этим МЧ вы не сможете общаться, строить отношения. Погрустите, и попустит, сможете строить отношения с другими мужчинами.
А что бы было, если бы вы не решились на этот шаг? Витали бы в облаках, фантазировали, возможно не обращали бы внимания на других мужчин, ведь есть он, тот, кто нравится, и вдруг с ним все получится.
Ясность и определенность намного лучше, чем туманные перспективы и ожидания чего-то
Не обязательно, что Вы ему не понравились. Возможно, что большую роль сыграли его религиозные принципы, которые делают такой формат знакомства неприемлемым для него. Но в любом случае хорошо, что Вы сделали первый шаг и тем самым заявили о своих чувствах
Дополнение от автора вопроса·
Ну я просто думаю, якщо б хоч трохи сподобалась то хоча б відповів привіт. А тут видно, що повідомлення прочитане і людина ніяк не реагує. А важко саме від цього ігнору.
Дополнение от автора вопроса·
Можливо і принципи, чесно і в мене вони є, мені як і всім більше імпонує коли до мене хлопець робить перший крок на зустріч, але я все одно ризикнула і написала перша. І розумію , що вже можна не мучитись якимись нереалізованими мріями щодо нього. Просто важко буде наважитись вдруге, проявити ініціативу, якщо такий випадок трапиться.
Хто вас ігнорував раніше? Звідки у вас цей досвід?
І як вам ідея, що я також маю усвідомлювати, що моя пропозиція до комунікації, моє прохання до когось не обов'язково закінчується згодою тієї сторони? Це нормально. А ви, схоже, в цьому місці ранитесь. Чому?
Дополнение от автора вопроса·
Я розумію те що він мав повне право не починати комунікацію і не виню його в тому. Тут справа в тому що це я щиро вірила що ми почнемо спілкування. І рана саме в цьому місці. Я настроїла себе на хороше, що щось має з того вийти. І очікування не справдились. Але розумію що і таке буває.Раніше був лише один випадок , теж з хлопцем з яким ми зустрічались і він закрутив на стороні. Потім без пояснень просто пішов, вирішив так зробити.
.Раніше був лише один випадок , теж з хлопцем з яким ми зустрічались і він закрутив на стороні. Потім без пояснень просто пішов, вирішив так зробити.
Ви зіткнулися із зрадою. І ця ситуація, скоріш за все, впливає на вашу самоцінність та світосприйняття.
Раджу вам почати роботу індивідуально. Рани в переписці не лікуються.
Дополнение от автора вопроса·
Ця рана давно вже загоїлась. Я пробачила його і зовсім не тримаю зла і не розчарувалась в житті. Тут суть більше в тому, що мені не варто мати надмірних очікувань і заставляти себе добре обдумати і іншу можливу сторону ситуації . Але ж завжди думається тільки про краще.
Конечно у Вас тоже есть свои принципы, также как и свои ожидания. Проблема в том, что наши принципы и ожидания, далеко не всегда совпадают с принципами и ожиданиями других людей, что само по себе является естественным, но может очень болезненно восприниматься и бить по Вашей и без того заниженной самооценке ...
Чем вам понравился МЧ?
Почему вы были уверены, что начнется общение?
Что для вас означает его нежелание ответить вам?
По ощущением, как будто если вам не ответили, то значит, что вы какая-то некрасивая, нехорошая и тп. Вроде как у мужчины не может быть других причин так вести себя. Только то, что с вами что-то не так.\
Дополнение от автора вопроса·
Ви праві, воно б’є по самооцінці, постараюсь наперед не придумувати собі нічого, щоб не було таких розчарувань. Надіюсь зможу скоро забути і відпустити цю ситуацію.
Дополнение от автора вопроса·
Сподобався коли я побачила його в одній компанії, він хороший, приємний, вихований, симпатичний , займається благодійністю. Була впевнена лише тому, що завжди думаю лише про позитивний сценарій. А його небажання відповісти мені означає те що йому це нецікаво.
Доброго дня Анно! Як на мене, справа не у Вашій ініціативі, а у Вашому невмінні цю ініціативу виявляти. Чоловіки так створені, що це вони повинні приймати рішення і самі робити конкретні дії та кроки. Чоловіки - це "мисливці" по своїй суті. І їм не дуже до вподоби дівчата, які самі "падають" в руки. Певне, якщо в них багато саме чоловічого. Тим паче, що він гарно вихований і з сім'ї священника. У таких сім'ях головним повинен бути чоловік. І жіноча ініціатива щодо першого кроку навряд чи підійшла під таке бачення стосунків. У тому і полягає жіноча сила, що дівчина повинна вміти так себе поводити, щоб чоловіку самому захотілося з нею познайомитися. Як склалися стосунки у Ваших батьків?
Как у вас обстоят дела с личной жизнью? Какой опыт отношений с мужчинами?
Дополнение от автора вопроса·
Батьки щасливо одружені вже 30 років. Не знаю в чому тут справа, але вже буду миритись з ситуацією.
Дополнение от автора вопроса·
Батьки щасливо одружені вже 30 років. Не знаю в чому тут справа, але вже буду миритись з ситуацією.
Дополнение от автора вопроса·
Зараз в мене нема стосунків, до цього були двічі. Останні завершились два роки тому, і були побачення після цього, але ніхто не викликав великої симпатії .
Как долго длились ваши отношения?
Какими они были? И по какой причине вы разошлись?
Какой вы себя ощущаете?
Какие отношения у вас с родителями?
Дополнение от автора вопроса·
Одні тривали рік , інші півтора року. Перші по причині що він пішов до іншої, другі - ми просто якось віддалились з часом. З батьками хороші стосунки. Я себе вважаю відкритою, комунікабельною, доброю,одним словом в мене багато рис, які мені подобаються в собі.
Я спросила как вам то, что нет отношений) а не то, что вы стараетесь это изменить
Вы пишите, что чувствуете себя успешной женщиной, но игнор того, кого вы даже толком не знаете, а лишь видели в компании, вдруг спровоцировал переживания такие, что вы к психологам обратились
Для меня как-то не вяжется это
Дополнение от автора вопроса·
Мені не подобається що в мене нема стосунків, через це звісно одиноко. Успішною в плані кар’єри , в мене хороша робота. Просто людина сподобалась, зі мною таке не часто, тому мені стало важко якось і з’явились ці переживання. Ви праві , я його толком не знаю. В цьому випадку це і на краще. Написала сюди, бо було емоційно важко.
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
