Після ковідний синдром

Доброго дня, Юлія!
Ви нічого не видумуєте. Із вашого допису я розумію, що ви відчуваєте, що з вами щось відбувається. І я вірю вашим відчуттям. Я не зрозуміла лише - ці думки, в тому числі суїцидальні - вони з'явилися після ковіду, чи були раніше також?
Ви можете звернутися до сімейного лікаря із цим станом. Він може призначити вам ліки, або направити на консультацію до психіатра (існують деякі минущі післяковідні стани, при яких може допомогти психіатр ліками). Також, якщо є психолог у коледжі - продовжуйте з ним спілкуватися.
Також є анонімна цілодобова гаряча лінія із запобігання суїцидам - ви можете їм телефонувати і писати:
https://lifelineukraine.com/

Жаль, что ваша мама не в курсе, что огромное количество людей сталкивается с постковидным синдромом, который и правда сильно бьет по психике и самочувствию. Знаю это, в том числе, и по своему опыту.
2 недели это еще пока мало для восстановления. В среднем уходит несколько месяцев, до полугода. У некоторых бывает и дольше.
Вам стоит обратиться к терапевту толковому, а еще обратиться к психиатру. Так же хорошо бы поработать с психологом.
Я не буду писать конкретные лекарства (это к врачу), но в общих чертах напишу то, чем восстанавливалась я (и мои знакомые): длительный сон ночью и по возможности днем, качественное питание, не доводить себя до утомлений излишних, много гулять на свежем воздухе. Педиатр прописал некоторые витамины и препараты, а также препараты для настроения (что-то типа БАДов, которые и правда улучшили состояние). Плюс работа еженедельная с психотерапевтом, потому что скачки настроения были ужасными и хотя мыслей про суицид не было, но было откровенно плохо и мысли про психиатра посещали не раз, так как просто не справлялась и очень уставала от такого состояния.
Так что вы точно не придумываете ничего, это уже доказанная информация про последствия ковида.