Щоб "красиво позбутися" чоловіка, потрібно, насамперед, самій розуміти чого Ви насправді хочете від стосунків... Тоді Ваші звичайнісінькі слово "Не хочу більше зустрічатися" буде остаточними незалежно від реакції самого чоловіка на них...Але ж, насправді, Ви пишете "Коли я відмовила він просто відповів ' 👍' тоді я у відповідь написала : типу і на цьому все ? і чому ти більше не разговорчивий ? На що було його ' не актуально ' . як таких осіб ставити на місце ??? Від симпатії до розчарування один крок..." То насправді, чи Ви дійсно хотіли з ним припинити стосунки? Адже він і не став навіть наполягати... пішов собі і пішов... Так ні, Вас "зачепила" його байдужість... і дуже боляче...
Звісно, питання про батьків звучить досить банально особливо на психологічному сайті "Не відповідала бо воно кругом і всюди по життю , і завжди є на це відповідь , але і набридає..." Набридає що? Коли у людини "перепрацьовані" сімейні проблеми, проблем у особистому житті складних не виникає.. Так, Ваша мама - чудова мама і зробила для Вас все, що було у її силах "Моя мама виховувала мене самостійно, і як для жінки одиначки виховала мене достойно я так вважаю." Чому Ви одразу стали писати про достойне виховання? Адже ніхто і не ставив під сумніви Вашу достойність... То може це суто для Вас дуже болюча тема?..
Є певні закони життя, які "перестрибнути" неможливо. Якщо мама, з якоїсь причини не змогла влаштувати стосунки з чоловіком, ті ж самі установки та моделі поведінки, що цьому завадили, передаються автоматично і її дитині... А потім, коли дитина дорослішає, починають нею несвідомо керувати... Тобто, ми вміємо себе поводити лише так, як нас навчили в дитинстві... І якщо щось не подобається у своїх діях, ці установки потрібно елементарно "переписувати" з психологом і, можливо, не один раз, бо це рівень підсвідомості, який формувався роками... Так, Ви за чоловіків не чіпляєтеся... зовні... і думаєте, що самотність - це кращий варіант Вашого життя... Але почуття викривають зовсім інше - відчувається надзвичайно сильна залежність від ставлення чоловіків до Вас... А це вже стосунки з батьком, а не з мамою... І неважливо, що Ви його швидше за все навіть не бачили... Ми "складаємося з тата і мами" - це базис, на якому тримається все наше життя... І якщо замість стосунків з батьком "біла пляма", така "біла пляма" може бути і у стосунках з чоловіками до тих пір, поки "внутрішня дитина" не відновить зв'язок із "внутрішнім батьком"... Адже тато - це перший чоловік у житті дівчинки... Вам вирішувати: ховатися від болю у своїх ілюзіях, просиджуючи роками біля комп'ютера чи почати "відкривати" очі разом із психологом...Ответ отредактирован автором 23-01-2022 16:54:39
Ответ отредактирован автором 23-01-2022 16:55:16