Question

04-02-2022

Добрий вечір!В мене ніколи не було особистого життя.В школі я посилено вчилася, в університеті те саме. Золота медаль, два червоні дипломи, синдром відмінниці.Але я не була ботанкою - ходила на дискотеки, спілкувалася з однолітками.Завжди слідкувала за собою, ніколи не одягалася гірше.Проте хлопці на мене не звертали увагу.Ніколи: ні тоді, коли жила в селі, ні коли в мільйонному місті.Я ніколи просто так не знайомилася хлопцями.Вони мене не бачили і проходили повз.Після 23 років почали зав'язуватись якісь знайомства, але жодне з них не було серйозним.
Зараз мені 31.Я доросла і самодостатня.В мене престижна робота, я заробляю гроші і витрачаю їх на себе.Але нічого не змінилося.За весь цей час у мене в житті було лише двоє чоловіків,з якими я хотіла будувати майбутнє.Вони народжені в один день.І з однаковими характерами.З першим я познайомилася в 24.Він всього в житті досяг сам своєю працею,заробляв чималі гроші і мав усе, чого хотів.Через місяць він покликав мене заміж.Я відмовила, бо для мене це було занадто швидко.Через пів року він мене покинув.Без пояснень.Ми ніколи не сварилися.І я не знаю, що тоді сталося.З інтервалами в пів року, іноді рік, ці стосунки відновлювалися ще багато разів.І знову без пояснень закінчувалися.Так тривало 5 років.Потім він одружився, у нього народилася дитина.Але продовжував зі мною бачитись, запевняючи, що зробив найбільшу помилку в житті.Я пережила роки депресій і нервових розладів.
Лише пів року тому під час відпочинку за кордоном я зустріла іншого.Він відразу заявив, що одружений і має дитину, але сам був ініціатором стосунків.Я боялася і не довіряла йому.Але він був дуже схожий на східного принца.Красивий, багатий, розумний, благородний.Ми зустрічалися таємно і все було добре, поки не закінчився відпочинок.Ми продовжували спілкування по телефону.Він охолов.Почав віддалятися.Не завжди відповідав на дзвінки.Через кілька місяців я знову полетіла до нього.Він був дуже радий мене бачити.І все повторилося знову, коли я повернулася додому.Він може не відповідати тижнями.А потім пояснить все і я йому вірю, бо боюся втратити.Хоча розумію,що це не та людина, яка мені потрібна.Із ним в мене нульова перспектива майбутнього, він ніколи не покине сім'ю.І не пропонує мені іших варіантів.Кожен раз після поїздки мені важко увійти в звичний ритм життя, вернутися до роботи.Розумію, що це не стосунки.Але не хочу відпускати.Бо щось нове на моєму шляху зустрічається дуже рідко.Жоден чоловік в моєму житті мене не цінував.Жоден не подарував мені навіть квітів, я вже мовчу про якісь подарунки.Жодної дрібнички за 30 років.Я можу купити собі все, що хочу, але мені це не потрібно.Очевидно, що щось не так в мені не зовні, а всередині. Але жоден чоловік мені цього ніколи не говорив.Була лише версія, що я занадто добра і вони не хочуть псувати моє життя своєю присутнісю.Я меланхолік і дуже болюче сприймаю все, що відбувається довкола мене.Тому дуже боюся подальшого розвитку подій.Просто не розумію, в чому справа і що повинна робити далі.

Вопрос от: nik7df; Возраст: 31

понравился вопрос?

05-02-2022 00:42:26Дополнение от автора

Особистого життя не було дуже довго. І навіть ті стосунки, які потім склалися - це те, що називається "десь-колись", іноді поодинокі зустрічі. Перший чоловік, про якого я писала, мав роботу, пов'язану із відрядженнями. Тому бачилисьми рідко. Інший, як я зазначила, живе за тисячі кілометрів. Всі інші знайомства були теж поодинокими і без перспективи продовження. Що мене приваблювало в цих чоловіках? Мабуть те, що хоч хтось мною зацікавився. Першого я спочатку взагалі не переносила і не уявляла, що можу бути з ним. Потім звикла і все змінилось до навпаки. З другим відразу відчула зв'язок, ми були на одній хвилі з першої хвилини знайомства, але я його боялася спочатку, бо він був з іншої реальності, жив у мусульманській країні зі страшними законами, де я боялася навітьна вулицю іноді вийти. Але вони обидва були наполегливі і добивалися моєї уваги. А потім так само швидко ставали байдужими. Крім однакової дати народження, я познайомилася з ними обома в той самий день з різницею в 7 років.
Щодо стосунків з батьком, то їх в мене просто не було. Була просто людина, яка жила з нами під одним дахом до моїх 18 років. Потім покинув. Але мені стало навіть легше.Це була дуже чужа для мене людина, ми ніколи не говорили, він мною зовсім не цікавився. Чотири роки тому його не стало. І в моєму житті нічого не змінилося. Образи не тримаю. Просто мені байдуже. Змінити своє минуле і його вплив на майбутнє я не можу.

05-02-2022 16:20:36Дополнение от автора

Я в жодному разі не мала на увазі, що хочу здаватися розумнішою чи успішнішою за чоловіка (чоловіки, які в мене були , набагато успішніші). Навпаки, я б дуже хотіла відчувати захист і підтримку з боку чоловіка, віддати все в його руки. І з радістю б покинула роботу, якби в мене був хтось, хто мене б забезпечував. Я дуже втомилася вирішувати все сама. Але мені ніхто не пропонував стати підтримкою, забезечувати матеріально чи хоча б допомогти вирішити мої проблеми. Саме тому я змушена покладатися в житті тільки на себе

07-02-2022 23:45:01Дополнение от автора

Щодо чоловіків, які знаходяться навколо мене. Чи замічаю я їх? Іноді мені здається, що я розглядаю кожного як потенційного кандидата для стосунків, намагаючись знайти позитивні риси. Але, звичайно, питання матеріального забезпечення для мене є важливим при виборі партнера. Я хочу відчувати підтримку чоловіка, захищеність і надійність, а не утримувати його сама. І тут важливим є не те, скільки чоловік заробляє зараз, а його прагнення заробляти більше, особливо, якщо робить він це заради мене. Однак більш важливим, ніж матеріальні статки, для мене є поняття цінностей. Перший чоловік, про якого я писала, був з неблагополучної сім'ї. Мама покинула його маленьким, а батько зловживав алкоголем. У нього не було ні освіти, ні відповідного виховання, ні розуміння того, якою має бути сім'я. Але навіть в такій ситуації він зумів сам багато чого досягти, вийти на інший рівень життя, що мені дуже подобалося в ному. Але він себе недооцінював і завжди вважав мене кращою за себе, а себе недостойним стосунків зі мною, хоча я йому ніколи не давала для цього приводу. Він не сказав про причину розлуки, але не раз говорив "Тобі потрібен кращий".
Із другим в нас все склалося на іншому рівні. Ми відразу почали говорити, як давні знайомі. Було багато спільних тем. При першій зустрічі мене вразило те, що я зустріла надзвичайно віруючого християнина в мусульманській державі (що для мене є дуже важливим), а він був шокований тим, що я заговорила з ним арабською. Ми відразу відчули якийсь зв'язок, він говорив, що почув моє серце і зрозумів, що воно надзвичайно м'яке і незахищене, як в дитини. Коли ми зустрілись випадково на вулиці наступного дня, він буквально біг за мною наздоганяючи і випрошував ще однієї зустрічі. Ми розуміємо одне одного з півслова. Я просто не знаю, що маю робити далі. Зараз ми спілкуємось не так часто, і я розумію чому - в нього сім'я, великий бізнес, купа своїх спрв. А можливо, я просто цим себе заспокоюю, бо завжди хочу думати про людей краще. Мені дуже хочеться планувати наступну роїздку. Хоча знаю, що після цього буде ще гірше. І проблема не в тому, як тісно ми зараз спілкуємося, а втому, що в мене немає жодної перспективи, тому що внього є сім'я. Ці стосунки приречені, і я не знаю, як себе в цьому переконати. Я дуже довго емоційно відходила від перших стосунків, і боюся, що у цьому випадку буде ще гірше. Я не зможу все життя жити на дві країни. Прилетіти до мене він також не зможе ще кілька років, у нього діє заборона на виїзд за кордон у зв'язку з попередньою роботою. Тому я відчувю, що зараз все залежить від мене. Це дуже важко.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Похожие онлайн консультации

04-02-2022 психологиня сказала что моя бисексуальность это нехватка материнской любви. так ли это??

01-02-2022 Перестала чувствовать какие то эмоции и появилась апатия. Что не так со мной?

24-01-2022 Що робити в такій ситуації?

19-01-2022 потрібно таких поставити на місце?

17-01-2022 Ужасная депрессия, постоянно плачу,нет аппетита,страх и панические атаки.

17-01-2022 Как дальше жить...если ч люблю...а он такое пишит

14-01-2022 Не могу расслабиться в коллективе и всегда жду атаки или подколов

10-01-2022 Панические атаки

10-01-2022 В первый раз в такой ситуации.

04-01-2022 Что не так?

Мария Валериевна Радченко (Днепр) · Answer 1 · 2022-02-05 00:12:36

Доброго вечора.

Дякую за таку детальну розповідь.

цитата:

!В мене ніколи не було особистого життя.

Але ж Ви пишете, що зустрічались з чоловіками, значить, було? Або що Ви маєте на увазі під особистим життям?

цитата:

а весь цей час у мене в житті було лише двоє чоловіків,з якими я хотіла будувати майбутнє.Вони народжені в один день.І з однаковими характерами.

Скажіть, будь ласка, чим Вас приваблювали саме ці чоловіки?

І ще, скажіть будь ласка, які у Вас стосунки з батьком? У Вашому спілкуванні з чоловіками простежується певний повторюваний сценарій. Можливо, справа у Вашому минулому.

цитата:

но.Очевидно, що щось не так в мені не зовні, а всередині.

З Вами все так. Але очевидно, що Ви страждаєте через почуття самотності, і варто пошукати причину цього стану, перш ніж будувати стосунки.

Мария Валериевна Радченко (Днепр) · Answer 2 · 2022-02-05 01:17:53

У Вашій розповіді простежуються паралелі між минулим і теперішнім.

По-перше,

цитата:

Щодо стосунків з батьком, то їх в мене просто не було.

цитата:

Особистого життя не було дуже довго. І навіть ті стосунки, які потім склалися - це те, що називається "десь-колись", іноді поодинокі зустрічі.

У Вас не було емоційно теплих стосунків з батьком, тому Ви зазвичай зустрічалися з емоційно холодними чоловіками, які залишали Вас, щойно втративши інтерес.

По-друге,

цитата:

Це була дуже чужа для мене людина, ми ніколи не говорили, він мною зовсім не цікавився.

цитата:

Мабуть те, що хоч хтось мною зацікавився.

Ваш батько ніколи не цікавився Вами. Тому, Ви обирали партнерів виходячи не стільки з того, кого хочете бачити біля себе, стільки з того, чи приділив Вам чоловік хоч трохи уваги. Тобто, Ви компенсуєте нестачу уваги, яка була у Вас в дитинстві.

цитата:

Змінити своє минуле і його вплив на майбутнє я не можу.

Ви не можете змінити своє минуле, але можете змінити його вплив на майбутнє, змінивши певні свої установки щодо стосунків з протилежною статтю. Якщо Вам заважає жити певний сценарій, майже завжди можна "переписати" його.

Оксана Николаевна Третьякова (Сумы) · Answer 3 · 2022-02-05 10:26:10

Доброго дня!
"Я доросла і самодостатня.В мене престижна робота, я заробляю гроші і витрачаю їх на себе.Але нічого не змінилося", - попрошу не ображатися, але чому Ви впевнені, що чоловіків мають цікавити самодостатні жінки?
Я ні в жодному разі не хочу сказати, що самодостатність не потрібна. Але чоловіку почувається чоловіком поруч з жінкою, яка потребує захисту, яка сподівається на його силу, розум, його вміння приймати рішення і брати ситуацію під контроль. Якщо чоловік розуміє, що поряд жінка, яка розумніша від нього, йому некомфортно

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 4 · 2022-02-05 17:41:11

Доброго дня! Дуже сумна історія життя... Як на мене, все дійсно знаходиться "всередині" Вас самої і безпосередньо пов'язане з Вашим дитинством. Ви завжди навчалися відмінно, досягли багато чого в житті... Дівчатка з "комплексом відмінниці" з одного боку дуже прискіпливо ставляться до оточуючих, при чому відбувається це несвідомо... Чоловіки, як це недивно, але жінок "сканують" і навіть про це не здогадуються... Просто так як у Вашому випадку, не підходять знайомитися, бо відчувають, що "не потягнуть"... А з іншого боку - вони надзвичайно сильно потребують схвалення, визнання, цих самих оточуючих... і тому ладні терпіти любе ставлення до себе аби тільки відчувати свою потрібність комусь "Через пів року він мене покинув.Без пояснень.Ми ніколи не сварилися.І я не знаю, що тоді сталося.З інтервалами в пів року, іноді рік, ці стосунки відновлювалися ще багато разів.І знову без пояснень закінчувалися.Так тривало 5 років.Потім він одружився, у нього народилася дитина.Але продовжував зі мною бачитись, запевняючи, що зробив найбільшу помилку в житті.Я пережила роки депресій і нервових розладів" і саме через це дуже швидко втрачають себе в стосунках і стають чоловікам нецікавими... "вони обидва були наполегливі і добивалися моєї уваги. А потім так само швидко ставали байдужими". Це такий собі комплекс внутрішніх проблем, не вирішивши які, навряд чи вдасться сильно вплинути на зміни у житті... І всі ці проблеми родом з "дитинства" і напряму пов'язані із стосунками батьків між собою і Вашими стосунками з батьком " Була просто людина, яка жила з нами під одним дахом до моїх 18 років. Образи не тримаю. Просто мені байдуже..." Тому що дитина несвідомо переймає моделі поведінки своїх батьків і їх стиль спілкування - це перше. Тому потрібно розбиратися чому батьки саме так жили... А друге - батько , перший чоловік у житті дівчинки, і якщо "стосунків немає", немає стосунків і з чоловіками... Тобто, потрібно повністю трансформувати Ваше ставлення до батька (покійний чи живий - абсолютно немає значення). Тому що, як правило, за байдужістю приховуються глибоко у підсвідомості образи, страхи, невтамоване почуття щоб любили, турбувалися, провини і маса усього не менш болючого... І я не згодна з Вашим висловом повністю "Змінити своє минуле і його вплив на майбутнє я не можу". Так, ми не можемо змінити сам хід подій, але ми можемо змінити своє ставлення до усього вже з позиції дорослої людини... Бо, поки що, вашим життям керує з підсвідомості та маленька дівчинка, яка намагалася усіма доступними їй способами доюитися любові від батька ( а можливо і мами)... Чи не для того та дівчинка так намагалася весь час бути успішною, щоб її нарешті почали любити... (Насамперед, її батьки...) Я Вам раджу індивідуальну терапію (онлайн чи офлайн - не має значення. Значення має Ваше бажання все нарешті змінити і професійність спеціаліста)...

Виталия Юрьевна Мельник (Харьков) · Answer 5 · 2022-02-06 10:27:38

Добрий день. Рекомендую почати працювати індивідуально з психологом. Ваш запит настільки змістовний, глибинний, що переписка тут мало чим допоможе 🙌

Оксана Николаевна Третьякова (Сумы) · Answer 6 · 2022-02-06 15:12:18

Доброго дня!

цитата:

Я в жодному разі не мала на увазі, що хочу здаватися розумнішою чи успішнішою за чоловіка (чоловіки, які в мене були , набагато успішніші).

Можливо, свідомо й не хочете. Але підсвідомо виходить у Вас саме так. Дивіться, які чоловіки Вас цікавлять:

цитата:

він був дуже схожий на східного принца.Красивий, багатий, розумний, благородний

Звичайно, свого коханого будете обирати лише Ви. Але... Можливо Ви не помічаєте тих чоловіків, які знаходяться поруч з Вами. Можливо, вони здаються Вам сіренькими, тими, що не заслуговують Вашої уваги. Взагалі у відносинах з чоловіками найбільша помилка для жінки показувати, що вона може бути розумнішою. Якщо навіть найрозумніша жінка хоче, щоб стосунки з чоловіком розвивалися, ій треба грати роль блондинки. Якщо чоловік відчуває, що жінка розумніша за нього (про це не обов'язково говорити вголос), страждає його чоловіче ЕГО.
Окрім того, в Вашій розповіді я помітила ще деякі помилки в будуванні стосунків, які можна назвати досить грубими:

цитата:

Він охолов.Почав віддалятися.Не завжди відповідав на дзвінки.Через кілька місяців я знову полетіла до нього.

За своєю природою чоловік - це мисливець, який полює за своєю здобиччю. Чим більше спритнішою є жінка, чим більше зусилля докладає чоловік під час полювання, тим більше зростає його жага завоювати її. Якщо ж він охолов, почав віддалятися, це означає, що полювання скінчилося. Жінка не змогла розпалити в ньому азарт, жагу до завоювання її. І навіть, коли жіна робить крок на зустріч, тобто сама приїздить до чоловіка, це нічого не може змінити. Навпаки, що цікавого, коли здобич сама вмрішила вплигнути в пастку мисливця? Хіба ж це полювання?
Думаю, роз'яснення щодо природи стосунків між чоловіком та жінкою Ви могли б знайти у бестселері Шнайдер Шеррі, Еллен Фейн "Правила. Як вийти заміж за чоловіка своєї мрії", опублікованому в 1995 році. В книзі роз'яснюється, які у чоловіка очікування від зустрічі з жінкою. Дається багато практичних порад щодо того, як привернути увагу чоловіка.

Оксана Николаевна Третьякова (Сумы) · Answer 7 · 2022-02-08 09:18:53

Доброго дня! Я Вас зрозуміла і співчуваю Вам.
Але мені здається, що Ви не можете зрозуміти, що я хочу Вам сказати.

цитата:

Я не зможу все життя жити на дві країни

Проблема не в тому, що Ви не можете жити на дві країни. Проблема починається ось тут:

цитата:

Тому я відчувю, що зараз все залежить від мене.

Стосунки, в яких жінка бере ініціативу на себе, приречені, тому що в цих стосунках чоловік перестає відчувати себе чоловіком, його риоль бере на себе жінка.
Я розумію, що Ви зараз на своїй хвилі. Але якщо відключити всі емоції, включити лише холодний розум і перечитати все, що написано в Вашій темі не Вами, чи зможете Ви відповісти на питання:

цитата:

ЩО НЕ ТАК?

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 8 · 2022-02-08 15:34:10

Ви пишете "Ці стосунки приречені, і я не знаю, як себе в цьому переконати. Я дуже довго емоційно відходила від перших стосунків, і боюся, що у цьому випадку буде ще гірше. Я не зможу все життя жити на дві країни. Прилетіти до мене він також не зможе ще кілька років, у нього діє заборона на виїзд за кордон у зв'язку з попередньою роботою. Тому я відчувю, що зараз все залежить від мене.". Зрозуміле Ваше бажання бути коханою, але... зустрічаючись з одруженим чоловіком (може він прилетіти чи не може), Ви апріорі зрікаєте себе на роль наложниці, другорядної жінки, і відбираєте у себе можливість мати родину та дітей загалом... Тому дуже дивує Ваша стурбованість стосунками з цим чоловіком і відсутність загалом бодай якого бажання налагодити своє щасливе жіноче життя. І у цьому контексті, абсолютно згодна з тим, що все дійсно залежить зараз від Вас, але не у плані продовження стосунків з одруженим чоловіком... Це дорога в нікуди... Час пройде швидко і Ви його втрачаєте, віддаючи свою молодість та красу чоловіку, який ніколи не дасть Вам родину і дітей...

Що не так?