Як побороти сором'язливість в дорослому житті?

Анно, вітаю! Описані вами симптоми є проявом соціальної тривожності. Зазвичай для корегування соціальної тривоги рекомендують когнітивно-поведінкову терапію. В ході терапії виявляються зв'язок між думками та емоціями, та коригування та оспорювання думок, що виникають у подібних ситуаціях.

Також в терапії соціальної тривоги добре працює експозиція або поведінковий експеримент —  ситуація, коли ви навмисно стикаєтеся із подіями, що визивають тривогу, та налагодження зв'язку із цінностями, щоб зрозуміти навіщо вам потрібна боротьба із тривогою та збільшити мотивацію для лікування.

Для самостійного опрацювання рекомендую книгу Роберта Ліхі "Свобода від тривоги" — у ній є багато корисного про роботу із тривогою загалом, а 8 глава повністю присвячена соціальній фобії.

Анна, добрый вечер!

При спілкуванні з людьми червонію, починаю не чітко говорити, нервувати. З близькими для мене людьми цього не відбувається. Страх публічних виступів, сказати тост на дні народження для мене жах! Тому відмовляюся приходити на святкування! Страх співбесід, роботи в колективі. Боюсь насмішки і неприйняття себе. Але побороти свою сором'язливість не можу.

С Вашим запросом можно работать на индивидуальной терапии, потму что причина может быть в Вашем детстве и в Ваших взаимоотношениях с близкими. Какие у Вас отношения с родителями? Что Вы чувствуете или какие у Вас есть мысли по поводу Вашего страха?

Здравствуйте, Anna!
Вы пишете о том что есть

Страх співбесід, роботи в колективі.

А как же тогда работаете?
Или у Вас нет работы?

Добрий ранок, Anna!

Страх публічних виступів, сказати тост на дні народження для мене жах! Тому відмовляюся приходити на святкування! Страх співбесід, роботи в колективі. Боюсь насмішки і неприйняття себе.

Ось дивіться, що відбувається. В зовнішньому оточенні Вас охоплюють страхи зі всіма негативними наслідками. А серед близьких людей все інакше. То чому так? В чому різниця? Можливо, у почутті безпеки? Від близьких Ви не очікуєте осуду та критики. Рівно навпаки з незнайомими людьми - там Ваша уява провокує і викликає до свідомості страхи про майбутнє, чого насправді немає. Проте, ймовірно, було в Вашому досвіді з минулого. Можете розповісти про подібні випадки несприйняття Вас як дитини, як особистості?

Але побороти свою сором'язливість не можу.

Згоден, самотужки це важко зробити. В парі з психологом - безперечно, можливо. Чи розглядаєте Ви такий варіант?