Мікрозрада

Здравствуйте!
Очень жаль, что Ваши отношения сейчас складываются так как Вы описываете.
Вы не написали свой вопрос. Какой помощи ищите на сайте?

Здравствуйте!
Чтобы выйти из этого кризиса в первую очередь нужно принять сам факт, что вы причастны к тем переменам, которые произошли с вашим мужем. Вы знаете, что в любых отношениях вся ответственность всегда делится поровну. Не бывает такого, что один во всем плохой, а второй во всем прав. И если что-то пошло не так – виноваты всегда оба человека.

После того, как вы примите этот факт, вы будете думать о ситуации не из позиции жертвы, а из позиции: «Что я могу сделать в этой ситуации?».

Следующий этап – подумайте о том, какими были отношения с вашим мужем уже 5 месяцев назад. Ведь это именно та точка, когда ваш муж перешел к «активным действиям», чтобы получать то, что ему не хватает в отношениях с вами. Подумайте спокойно и размеренно, что ваш муж получает в отношениях с той женщиной? Набросайте себе варианты. Подумайте, как можете ему все это давать.

Далее – можете спокойно поговорить с вашим мужем о ваших с ним отношениях в форме Я-сообщений (посмотрите в интернете подробнее). Важные условия: спокойно (без обид, упреков, угроз и унижений) и только о ваших с ним отношениях. Обсудите, как эти отношения изменились. О том, что каждому и вас не хватает и чего хотелось бы. Поговорите по душам.
Если вы не хотите отпускать/отдавать мужа, и вы его любите – станьте снова той девочкой, в которую он влюбился. Можете попросить у него еще раз напомнить вам, почему тогда он выбрал именно вас.

И если вам сейчас кажется, что «Це як не він а зовсім інша людина» - вам нужно больше интересоваться вашим мужем и узнавать его «поближе». Возможно, за время совместной жизни вы оба немного отдалились друг от друга и расслабились (никуда не денется).

Гораздо эффективнее будет во всем разобраться вдвоем с психологом.

"Ми все разом проаналізували ,так я погоджуюсь я робила багато помилок і я це виправляю але на зустріч він не йде"

Делайте все, что в ваших силах. Занимайтесь собой, будьте доброй, нежной и т.д. Без ожиданий, что все быстро исправится и муж активно пойдет вам навстречу. То, что разрушалось и накапливалось годами невозможно исправить очень быстро.

Скажу больше – у вашего мужа при каждом вашем разговоре о том, что он не идет вам навстречу или что-то делает не так, может усиливаться внутреннее сопротивление, которое еще сильнее будет отталкивать его от вас. Поэтому именно вам нужно запастись терпением и спокойно реагировать, если что-то пошло не по-вашему плану.

Создавайте приятные для него ситуации. Например, спокойно попросите в чем-то маленьком помочь и затем искренне поблагодарите. Или просто случайно вспомните какой-то забавный для вас двоих момент из вашего прошлого и т.д. Это будет делать ваши отношения теплее и душевнее. И постепенно ваш муж снова увидит в вас ту прекрасную женщину, в которую влюбился.

Я поставила йому умови або я або вона.

Це принципова позиція. Вона походить від почуття поваги до себе і небажання бути використаною.
Вистачило б в чоловіка хоч трохи порядності, він би не шукав розради на строні, а бодай спочатку запросив би Вас на щиру розмову. Про те, що його не влаштовує, що він хотів би змінити, що отримувати від Вас. А так, на жаль, потайки завів стосунки з іншою.

Натомість не все так просто. Якщо у Вас є бажання зберегти сім'ю, а Ви написали, що воно є

Ми все разом проаналізували ,так я погоджуюсь я робила багато помилок і я це виправляю

Відпустити я його не можу я його кохаю.

, то Ви мусите діяти мудро, послідовно, але ні в якому разу не прогинатись під нього. Дайте чоловікові певний час на прийняття рішення.

Та зрозумійте ще одну річ. Силою нікого втримати не можна. Кризи трапляються в багатьох сім'ях, але не всі розпадаються. А чому? З різних причин. На мою думку, нормальні сім'ї тримаються на взаємності почуттів чоловіка й жінки. А якщо цього нема, то навіщо мучити один одного?..

Доброго дня.
Справді жаль, що у вас склалася така ситуація, ще й після стількох років стосунків.

«Я даний час роблю усі умови для затишку та добра у нашій сім'ї.Секс присутній.» - скажіть, буд ласка, ви хочете це робити? Робите це з любов’ю до свого чоловіка чи наступаючи собі на горло, зі страху, що він піде? Бо все, що робиться з тиском на себе і зі стразу йде на шкоду стосункам, а не на користь.

Згідна з колегою Володимиром Тарасенком, стосовно того, що ваш чоловік мав би спершу з вами щиро поговорити і домовитися, якщо його щось почало не влаштовувати в шлюбі, а не одразу починати стосунки на стороні. Навіть якщо це без сексу. Тому не погоджуюся з колегою з Києва, що це спільна відповідальність і що ви маєте вину, що чоловік на стороні з іншою спілкується. Ви несете відповідальність вдвох за те, що відбувалося в ваших з чоловіком стосунках. Але не за зраду. Це був вибір вашого чоловіка - не працювати над стосунками в шлюбі, а втекти на сторону.

Що ж зараз. Ви хвилюєтеся за стосунки і хочете їх зберегти. Максимально стараєтеся. А чоловік що для цього робить? Спілкується з іншою жінкою, роблячи вам боляче і чекає поки ви змінитеся? Плюс не підтримує ваші зусилля, а, навпаки, каже, що вам не вірить, що йому все не подобається?

Щоб зберегти стосунки, потрібно працювати вдвох. Адже те, що стосунки перестали влаштовувати, відповідальність теж двох. Невже 5 місяців назад ваш чоловік все робив ідеально і ви були дуже щасливі, а ви одна все робили неправильно і не цінували? Одна людина стосунки на собі тягнути не може. Що зараз робить ваш чоловік, щоб зберегти ваші стосунки? З чого ви можете побачити, що стосунки з вами важливі для нього?

Якщо ви зараз над стосунками працюєте одна, то самі собі копаєте яму. Бо це дуже вигідна позиція, коли щось не сподобалося, починати спілкування з кимось іншим, а ти змінюйся і намагайся все зробити, щоб я не пішов. За такі дії вас ні поважати, ні цінувати не будуть.

Я розумію, що вам страшно. Але, повірте, що насильно ви чоловіка не втримаєте. Він має вирішити, з ким хоче бути. Або ви разом працюєте над вашими стосунками, або виходите із стосунків. Тримати на стороні іншу жінку для тиску і маніпуляції - не правильно.

Якщо зараз ваш чоловік над стосунками не працюватиме, а ви з себе будете вичавлювати всі соки, щоб його утримати, він зрештою може все одно піти. А ви будете себе почувати використаною та приниженою. Тому або працювати разом, або нікому. Так буде справедливо.


А взагалі, рекомендую вам звернутися до психолога і добре з цим розібратися, отримати підтримку, детальні знання і справлятися з цим в супроводі спеціаліста.

як я поводилась з ним до цього

І як же Ви поводились? Що такого страшного робили, від чого тепер

він не може відпустити ту образу на мене

Так хочеться викинути це все сміття з нашої з ним голови,але він не може...

Послухайте, то не сміття. Це те, що ви обидва напрацювали у стосунках. І що не змогли розкрити, створити задля єдності в сім'Ї. Це те, що вас роз'єднує і розвдить по різні сторони.
Мені здається, що там багато помилок, невиправданих очікувань та невміння чути і прислухатись до почуттів та бажань одне одного, доходити згоди і порозуміння...

в мене опускаються руки,важко піднятися та йти далі ,але я намагаюся....

В данной ситуации Вам нужна индивидуальная помощь психолога, так как советы на форумах не решат Вашу проблему.
Вы рассматриваете такой вариант?