Question

25-06-2023

Доброго вечора. Я мама 2 діток, дівчинці майже 5, хлопчику 1,6. З другою вагітністю моє життя перетворилось на жах, я ніяк не можу знайти підхід, контакт до доньки. Вона влаштовувала мені титанічні істерики, я ковтала, намагалась зберігати спокій. Ми трішки пройшли цей етап, я була на збереженні і тоді мені промайнула думка, як добре бути самій, ніяких істерик, криків, плачів. Я тоді відпочила ніби від того всього, народилась друга дитина, все ніби нічого, пройшов деякий час і знову, звинувачення від дитини, що я її не люблю, істерики з будь якого прикладу, постійне оце «пожалій мене», чи то щось не вийшло намалювати взяти, застелити ліжко, зібрати іграшки. Тут почалась війна, ми живемо в місті де більш менш тихо, але це війна і напруження є. Ніби стосунки знову налагодились, я намагалась приділити часу їй поки менший спить, але всеодно доньці все не так, я вчу малювати, клеїти, писати, а вона ніби і зацікавлення, але не хотіла проводити зі мною час. Коли я хотіла її обійняти, вона ніби любається, але я бачу, що їй не приємно. А зараз став взагалі жах. В мене на даний момент таке відчуття, що моя дитина монстр. Вона може зранку вставати і починати з плачу, прийде до мене з сином в ліжко і кричить що їй не зручно лежати, я підсунусь, попрошу щоб тихіше, а вона ніби ще голосніше і видужує ще якусь причину, аби плакати. Або ще була ситуація, що я в обід поклала дитину меншу спати, а вона ставить до мене умови, мов або ти мені даєш телефон, або я буджу братика і плаче. Чи так само я забороняю солодке, кажу що не має, а вона кричить, що є, і їй можна, я знову кажу що не можна, пояснюю і знову шалені істерики і плачі. Тут не можна описати скільки таких ситуацій було, але на даний момент в мене стала така ненависть до неї та агресія, що я ледь стримуюсь аби не наробити їй шкоди, щоб не вдарити. Мені іноді всередині здається, що я зараз її як вдарю і я цього боюсь і ще тепер як менший плаче теж такі відчуття. З чоловіком це обговорювала, але на даний момент він мені не може допомагати з дітьми, бо працює зранку до пізнього вечора, залишити дітей комусь я не можу, та і не хочу просити.( в мене батьків не має, а чоловікові живуть з нами, я іноді прошу, але вони можуть глянути максимум 20-30 хв.)) як мені з цим впоратись? Як полюбити заново свою дитину та не нашкодити їй?
Дякую.

Вопрос от: Автор; Возраст: 26

понравился вопрос?

нравится: 1 из 1

Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Похожие онлайн консультации

15-06-2023 Что делать при депрессии при беременности?

13-06-2023 Вагітність та проблеми зі сном

07-06-2023 Немає ресурсів

27-04-2023 Я погана мама

21-04-2023 Срываюсь на малыше

03-04-2023 Як справитись з дитиною

27-03-2023 Як перестати винити дитину в своїй втомі і проблемах ?

19-03-2023 Як боротися з агресією до дітей

16-03-2023 Я совершила глупый поступок

07-03-2023 Втома від дитини

Answer 1 · 2023-06-26 14:00:47

цитата:

Як полюбити заново свою дитину

А ваша любовь зависит от того, как ребенок ведет себя? Или о чем вы?

Ваша дочь ведет себя так, потому что ревнует. Рождение второго ребенка всегда вызывает массу страхов у старшего - а вдруг его не любят больше, а вдруг он не нужен, а вдруг он хуже. И если родитель раздражается, требует что-то в духе "ты старшая, ты должна понимать/отдать что-то свое младшему/ты старшая и должна уступать" и тп, то это только усиливает страх.
Истерики и недовольство вашей дочери это ее крик о помощи и сильный страх, который она переживает.
Заметьте его, попробуйте увидеть в ней маленькую перепуганную девочку и возможно станет легче.
Предположу, что вы после рождения младшего сразу старшую увидели сильно взрослой, которая должна что-то понимать и входить в ваше положение. И не видите в ней ребенка. А ей еще 5 нет. И родили младшего вы в самые ее кризис 3х лет.

И тут вариант решения такой - вам нужно таки найти почасово няню и отдавать младшего ей, чтобы погулял хоть пару раз в неделю по 2-3 часа. Это не дорого и вполне по силам. Это время вы сможете уделять старшей дочери, при этом не отвлекаясь на быт и звонки как там младший.
Договоритесь с мужем, что в его выходной вы на несколько часов гуляете со старшей, а он с младшим.
При этом спрашивайте дочь, что она хочет, как провести время.
Чаще обнимайте ее, хвалите, говорите, что любите ее.
Выделяйте ей время в день хотя бы час, когда вы только ее - не лепите и другой рукой борщ варите, а только ее время.
По другому не получится. Если будете по прежнему одна с двумя детьми и не будете просить мужа, подруг, не найдете няню, то дальше будет хуже.

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 2 · 2023-06-27 02:27:27

Доброго!
Питання надто складне як для переписки і звичайними порадами тут не обійтись. Краще індивідуально пропрацювати його з психологом. Навіть онлайн буде краще.
Бачу тут два момента. Один - це Ваше ставлення до доньки - почуття, думки про поведінку дівчинки та її мотиви.
Тут і стосунки, і взаємодія з нею, і почуття. Чому склалося саме так?

цитата:

Як полюбити заново свою дитину та не нашкодити їй?

Коли Ви її любили? Коли перестали? З якого віку по який? Припущу, що коли ще була малою і не проявляла свій непростий характер.

Другий момент - це особистість доньки, її характер, який є вродженим, а також вікові особливості розвитку - 5 років. Яка вона? Егоїстична, вперта, маніпулятивна, з ревнощами? Ревнощі, коли в родині дві дитини й більше, з одного боку є чимось закономірним, а з іншого, батьки мають можливість їх регулювати - або зменшити, або збільшити. А 5 років - це непростий період формування особистості та власного "Я", коли впертість та вередливість досягають піку.

І ще. В цей непростий період Ви знаходитесь в режимі тигриці, яка захищає свою маленьку дитинку, а старша донька вибрала собі роль нападника, який загрожує дитині... Тому й агресія.
Важко подолати цей природній інстинкт.

Відредаговано автором 27-06-2023 02:36:27

Віталія Юріївна Мельник психолог Харків · Answer 3 · 2023-06-27 14:25:48

Добрий день. Малі діти плачуть, якшо їм боляче, страшно чи вони голодні. Ви пишете, що ще під час вагітності були вже втомлені. А тут знову немовля. Що відбувається у вас в оточенні? Хто вас підтримує? Дитина не може бути монстром апріорі. Вона може такою задаватися, якщо дорослий виснажений, заплутався, без підтримки.
Вам варто розібратися про себе у індивідуальній роботі з психотерапевтом.

Як позбутись агресії до дитини?