Доброго дня, Олена! Ви описали свої
страхи, починаючи з підліткового віку. Ви постійно чогось боїтесь з 15-16 років. Потім
страхи минають, деякий час їх немає, потім вони повертаються знову. Ок.
Для початку пропонує розділити реальні і фантазійні
страхи. Бо
страх влучення ракети у житловий будинок, де ви мешкаєте - то реальний страх. Зараз іде
війна і обʼєктивно усі українці знаходяться у небезпеці. І тут важливо для себе розібратися і визнати достатньо, чи недостатньо ви робите для того, щоб вберегтись від ракети. Якщо недостатньо, то чому і що заважає? Що можете змінити? Хто, або що може допомогти, підтримати вас у той час, коли вам дуже
страшно? Якщо достатньо, то похвалити себе за те, що вмієте піклуватись про себе.
Що стосується фантазійних страхів уночі, або удень, коли йдете з дому, то ту, згодна з колегами, добре звернутись до психолога, або психотерапевта по допомогу. Якщо ці
страхи і тривога заважають вам, працюючи з психологом ви зможете позбавитись їх впливу на ваше життя і зменшите енергетичний заряд страху. Якщо
страхи і тривога дають вам, наприклад, творчу наснагу і креативність (так буває), працюючи з психологом ви дізнаєтесь про себе, як ви улаштовані, як функціонує ваша психіка, як працює ваша нервова система, що для вас є ресурсом і які ваші опори. Відповісте самі для себе на питання: Звідки я йду? Хто я така? Куди я йду?
З повагою, Олена Мороз