не можу сприйняти те, що в хлопця до мене були стосунки,секс

ще забула уточнити, ми з ним обоє психологи, і постійно все стараємось раціонально логічно проаналізувати, вирішити, але тут досить складно вже впоратись самим

↩ Реакція на відповідь № 354006 для Марія Радченко

В мене сім'я віруючих, і ця тема впринципі табу, тому я про це дізнавалася сама
Щодо того, що відчуваю, то мабуть якусь образу, таке враження ніби він мене зрадив, хоча це типу нелогічно, але таке відчуття

↩ Реакція на відповідь № 354010 для Віталій Вікторович

Зараз теж важливо одного і на все життя, тому можливо і присутня невпевненість у власних почуттях, я дуже обережно обираю людину, відповідно навіть з цим хлопцем я декілька раз відмовилась від пропозиції зустрічатись, кажучи що потрібна лише дружба...але вийшло так, що ми перейшли від дружби до розмов про одруження...
щодо того, чи хотіла б щоб і в нього такий принцип був - так
Загалом так, Ви правильно зрозуміли

↩ Реакція на відповідь № 354009 для Елена Владимировна

якби я розповіла іншому хлопцю про попередні стосунки, то всеодно б відповідь була що просто була душевна близькість, але сексуальна - ні. Тут мені важливо саме те, що я можу прийняти ще той факт що були інші дівчата, але якщо сексуальні партнери-то це набагато важче, бо близькість в цьому плані це для мене про щось дуже особливе

↩ Реакція на відповідь № 354008 для Владимир Анатольевич

щодо цього "Як вона сформувалась? Які чинники впливали? Як сталося так, що Ви не готові сприймати РЕАЛЬНІСТЬ? Зрозуміло, не загалом, а в тій частині сексуальності, з якою зараз стикнулись.", можливо виховання, де мені старалися привити максимальну моральність, совісність і т.д, батьки дуже консервативні, було багато заборон...
ще була одна ситуація, мені було років 10-13, точно не пам'ятаю, якось разом з братом були в селі у бабусі з дідусем, і пішли в гості до одного чоловіка (на той час йому було близько 35 років, він не зовсім психічно здоровий, є психічні порушення, не працює, а отримує виплати по інвалідності...але загалом він ходить по селі усім допомагає, ходить в церкву, тому до нього всі норм ставляться), ми з ним грали часто і до того в ігри, він був як просто звичайний дядько з яким весело...в цей раз там були я, мій брат, і ще один хлопчик...цей чоловік запропонував пограти в хованки, двоє хлопців побігли ховатися, а мені він сказав, що покаже мені де можна сховатися, завів мене до себе на кухню, закрив двері (я спочатку цього не помітила) став ззаду, почав лоскотати, а тоді розстебнув гудзик на штанах і почав торкатись...я сильно закричала, мені вдалось втекти, я шукала брата але не могла знайти, досі пам'ятаю, що коли бігла щодуху додому до бабці з дідом, у мне горіло лице, мені було дико страшно, я розповіла це брату...це єдиний кому я тоді осмілилась розповісти (потім через деякий час розказала мамі, вона не повірила; татові змогла розказати десь за років 5, він пожалів...але я дуже чекала, що він буде якось діяти, захистить мене, ми звернемся в поліцію і тд...сама я не могла цього зробити, дуже соромно)..в той же день цей чоловік приходив додому до моїх бабці з дідом, в той час я була вдома сама і він почав гукати моє ім'я, це було дуже страшно, я сховалася в найдальшу кімнату за шафу і він мене не знайшов...він дуже часто приходив в гості після того, і кожен раз я його дуже боюсь, зараз стараюсь не їздити до рідних через нього..але недавно так вийшло що ми з ним були на весіллі в спільних близьких і я відчувала досить дивні незрозумілі емоції, я не знаю чи це страх чи це бажання...бажання довести це до кінця, спитати його чому він так...це дуже дивно для мене досі...можливо, через цю ситуацію я дуже обережна з чоловіками...я намагалася пропрацювати це, ходила до психолога, але скільки б ми не пробували це пройти як казала моя психологиня "ця проблема ще законсервована", тож це вирішення поки не має..до психологині була змушена відмовитись ходити, через обставини, тому ця справа заморозилась..

↩ Реакція на відповідь № 354013 для Віталій Вікторович

так, милосердя теж
думала про це, але не можу тут переступити, я не настільки добродушна..

↩ Реакція на відповідь № 354013 для Віталій Вікторович

Дуже дякую!

↩ Реакція на відповідь № 354008 для Владимир Анатольевич

"Іделізація як феномен служить задоволенню певних потреб. Тому запитаю - у Вашому випадку яких?"
Цікаве запитання, одразу не знала, що відповісти. Мені справді подобається ідеалізувати багато речей, хочеться все зробити правильно (хоч я і усвідомлюю, що правильно - це всеодно про суб'єктивне, про те як я бачу це). Іноді, мені здається, що я б взагалі хотіла жити в іншому світі, де є тільки щось добре, немає негативу (хоч і усвідомлюю, що це неможливо), в таких речах як стосунки ідеалізація, я думаю, що потрібна мені для того, щоб задовольнити характерне мені "усе або нічого". Тобто, я хочу все робити добре або ніяк. От, якщо в мене є певний ідеал любові, то мені хочеться саме так, і не гірше, не менше. Можливо, це про мій перфекціонізм.
"Прислухайтесь до себе - чого, можливо, намагаєтесь уникати Ви?" - думаю, що намагаюсь уникнути розчарувань, помилок, дуже боюсь, що зроблять боляче, що образять, що повернеться відчуття безпомічності(булінг в школі, була самотність, відчуття, що не така як всі, бо в мене були інші інтереси, погляди) "недостатньої хорошості".
На ці питання не хотілось відповідати, складно було впринципі про це думати:
"Давайте спробуємо в уяві подивитись, з чим можете зустрітись за такого розвитку подій. Згодні? Скільки у Вас шансів зустріти хлопця зовсім без сексуального досвіду в минулому? При цьому візьміть до уваги свій вік на той момент, його вік... Ще один нюанс. Якщо не одразу, а згодом виявиться, що в коханої людини, з якою Ви вже тривалий час разом і у вас зростають діти, з'ясується оте саме. Які варіанти реагування і дій станете розглядати?"
Звісно, я розумію, що дуже мало шансів зустріти такого хлопця, але шанс все ж, думаю, є. Мізерний.
Щодо ситуації, де це вже би виявилось у сім'ї, я думаю для мене це було б сильним ударом, оскільки чесність дуже важлива. Я навіть не знаю, які би були мої дії, чи змогла б я через це пройти.

↩ Реакція на відповідь № 354018 для Віталій Вікторович

З одного боку мені було б досить сумно від такого розвитку подій, оскільки, цей хлопець викликає у мене дуже теплі почуття, я поважаю його як людину, яка змогла багато усього пройти, відмовитись від того, що йому шкодило і піти далі. Але, з іншого боку, якщо я постійно буду згадувати про його сексуальний досвід, і мені буде неприємно, то тоді такий хід мене б влаштував, спочатку було би дуже важко, але можливо потім би полегшало

↩ Реакція на відповідь № 354019 для Владимир Анатольевич

Щодо імперативу, то тут Ви праві, "так або ніяк" - це дуже про мене. Я людина крайнощів.
Щодо "...потребу мати справу з "ідеальним" (в лапки беру свідомо), тобто рівним мені", то не можу стверджувати, що це так. Бо я ставлюсь до себе досить критично, і чесно кажучи, навіть в ситуації спілкування із цим хлопцем, часто думаю, що у інших аспектах він занадто хороший для мене(дуже розумний, ерудований, з хорошої багатої сім'ї і т.д). Тому, тут присутня якась розбіжність - то я вважаю, що от через минулий його досвід я не можу його прийняти і покохати, то - що це я недостатньо хороша для нього. Розумію, що тут, швидше всього, проблеми з самооцінкою, над чим довго працюю, але часто повертаюсь до відчуття зі школи, де завжди була відкинутою . Можливо, через самооцінку присутня теж ревність, причому вона може проявлятися при найменшому приводі, коли хлопець з дівчатами дуже мило спілкується(він дуже культурний, приязний, тому інколи здається, що спілкування це не просто спілкування). Щодо цього теж, дуже би хотілося ці ревнощі подолати, адже це вже занадто. Тут можливо, і про страх самотності, покинутості. Мій тато міг сказати не раз, коли вони посварилися з мамою, що піде від нас. Здається, я досі боюсь, що хтось мене покине, якщо я не буду достатньо хороша

↩ Реакція на відповідь № 354025 для Віталія Юріївна

Я б не назвала це підлаштовуванням, в тому плані, що кожен так чи інакше обирає собі людину, з якою буде комфортно, спільні погляди і т.д. В нас з ним і багато розбіжностей, що навпаки цікаво. Ці зміни які відбулись в ньому, це був його вибір

щодо " що значить проблеми з алкоголем? Скільки йому років?" - йому 23, він міг деколи випивати, просто посидіти за читанням роману із бокалом вина; коли збиралися з друзями і на свята.
"На яку допомогу ви очікуєте від психологів сайту?"- хочеться розібратися як подолати неприємні почуття від згадки про те, що крім мене у нього хтось був, чи це взагалі можливо в контексті моїх поглядів, зрозуміти причини чому настільки це боляче. І якось краще розібратися

↩ Реакція на відповідь № 354022 для Наталия Горская

дякую, дуже хороші питання. Насправді, хотілось би, щоб усе було ідеально, помилки пробачати собі дуже важко, тому мабуть і перенос на інших, що і інші такі мають бути (розумію, що це не дуже ок).
Напевно, "живе й тепле" - набагато краще, Ви праві. Проте, важко бути впевненою, що цей варіант розвитку подій із цим хлопцем - найкращий для мене