Випитала все-таки в неї, виявляється до меньшої чіпляється її двоюрідний брат, ровесник моєї старшої доньки. Приходить, коли дорослих немає вдома, розпускає руки, вона всіляко намагається уникати зустрічей з ним наодинці і тікає з дому вигадуючи невідкладні справи.

Розповіла вчора чоловікові, реакції від нього ніякої нема. Наче я йому розповіла сюжет із книжки, чи останні новини з телевізора. Не знаю, чи то в нього така реакція на стрес, чи він вирішив, що я як завжди перебільшую масштаб проблеми, але я тепер і на нього взагалі навіть дивитися не можу.

не знаю чи варто далі жити з ними в одному домі, якщо я навіть йому маю доводити, що відбуваються серйозні речі.

Колись ми серйозно посварились із чоловіком і я хотіла піти, шукала навіть житло

меньша ж дуже засмутилася й сказала, що не хоче, щоб сім`я руйнувалася і ми жили з татом окремо.

Наразі вимагаю від нього замок на двері і відеокамеру приховану поставити

Я донькам майже постійно кажу, що нема проблеми з якою не можна було б звернутися до мене, нема такої ситуації в якій я замість того, щоб допомогти, буду звинувачувати їх і сварити за те, що вони в неї потрапили. Ми обговорюємо це при перегляді фільмів, передач, на прикладі їх знайомих тощо.

Про камеру не знатиме жодна з дочок, бо боюся старша розбовкає меньшій. Про те, що знаю секрет не розповіла, бо боюся, що тоді вона і сестрі нічого не розповість, як знов щось трапиться, бо не довірятиме

Я не знаю, чому так, не знаю, чого вона нам не довіряє, вона залюблена, їй часто сходить з рук те, що старшій не зійде. Вона меньша, ми її завжди більше жаліли і опікали. Моя мама, та що там мама, моя навіть подруга вважає, що я меньшу більше люблю ніж старшу