Чоловік не любить моїх батьків
Алина Иосифовна Фирсель психолог Київ 27-01-2025 14:30:04 |
Доброго дня. Так це доволі не приємна ситуація. Чи питали ви свого чоловіка, чому щє, окрім фінансової сторони, ваші батьки йому неприємні? Схоже на те, що він затаїв образу на них. І захоче він про це розповідати чи ні це велике питання. Якщо не вдасться з ним поговорити або якось вплинути на його рішення, найкраща ваша тактика - це спілкуватися з батьками окремо і без нього...нажаль, ми в більшості випадків ніяк не можемо впливати на рішення наших близьки людей...я за те, що не все треба досконало прояснювати і скрізь ставити точки над "і"..
Це його вибір, а батьки ваші, тобто вам ніхто не заважає спілкуватися з ними.. я б радила вам не загострювати цю ситуацію... Відредаговано автором 27-01-2025 14:30:55 |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 27-01-2025 15:04:29 |
2
Соломія Лехіцька И у вас и у мужа есть ряд убеждений, которые мешают вам и вызывают неприятные ощущение. Убеждение 1 - родители и муж должны друг друга любить, общаться и ходить друг к другу в гости. На самом деле не должны. Конечно же, хочется большой и дружной семьи, но на деле так редко бывает. Люди могут не совпадать по взглядам, ценностям и могут не находить общего языка и это нормально. Ненормально делать вид этой самой большой и дружной семьи, собираться за одним столом, в глубине души мечтая друг друга не видеть и побыстрее закончить этот спектакль. Убеждение 2 - вы отвечаете за отношения мужа и ваших родителей, активно участвуете в этом, чтобы кто-то не обиделся, не было конфликтов и та. На самом деле их отношения это их ответственность. Вы в стороне. Более того, вы занимаете нейтральную позицию и не становитесь ни на чью сторону. Вы можете попросить каждого (и родителей и мужа) не вовлекать вас в их споры, недоразумения и общение, не говорить вам друг про друга неприятные вещи. Вам обе стороны дороги, но они взрослые люди - сами разберутся. А то получается, что и мама с папой и муж, как дети малые, которые бегут к вам, чтобы вы защитили и наказали другую сторону. Это будет вечный конфликт и нервотрепка для вас. Убеждение 3 (это уже у мужа вашего) - ваши родители обязаны вам помогать, а если нет, то значит им все равно. Вообще-то вы и муж взрослые люди, вполне работоспособные. Почему родители обязаны помогать? А муж что обязан? Какая у него ответственность за семью, ребенка? В целом, посыл в том, что вам не стОит брать на себя ответственность за отношения, чувства и общение других людей, даже если это муж и родители. Они сами способны разобраться. И сами не принимайте в этом участие, и не давайте себя в это втягивать. Хорошего ничего не выйдет, а вот настроение вы себе будете портить |
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 27-01-2025 15:31:42 |
2
Алла Григорівна Веленко Доброго дня! цитата:
ЧОЛОВІК НЕ ЛЮБИТЬ МОЇХ БАТЬКІВ цитата:
мої батьки не допомагають мені фінансово, наче їм байдуже до мене. цитата:
може не піти до них на день народження, або ж не привітати взагалі. Вдома він висловлюється про них в зневажливому тоні. Може статится, що то була не єдина причина його несприйняття ваших батьків... цитата:
Як мені реагувати на те, що чоловік відмовляється йти зі мною до них в гості наприклад? Що при цьому відчуваєте? І як подібні моменти впливають на ваше подружнє життя? цитата:
Мені дуже некомфортно, коли його запрошують, а він ігнорує, пояснює це постійною зайнятістю на роботі. Як ставитися до цього? А відносно вашого питання, то спробуємо уточнити - чи не берете на себе надмірну відповідальність за "дружні сімейні" відносини між батьками і чоловіком? До речі, що ваші батьки думають про свого зятя? Як його характеризують? Яким вони його сприймають? цитата:
Чи можливо це нормально? цитата:
Буду вдячна за погляд зі сторони та пораду, як мені заспокоїтися в такій ситуації Якщо ні, то залишається ... Відредаговано автором 27-01-2025 15:33:37 |
27-01-2025 17:17:31Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 376974 для Володимир Анатолійович Коли він так висловлюється, я звичайно ж заступаюся, кажу, що мені неприємно це чути бо вони взагалі не втручаються в наше життя і завжди дуже толерантно відносяться до нього. Коли він відповляється їхати, то їду сама з дитиною і його мамою, її теж завжди запрошують. Я його завжди благаю, щоб він поїхав. Він їздить, але не завжди. Мені потім незручно перед батьками. Він і справді в цей час знаходиться на роботі, але працює сам на себе, тому якби захотів, то поїхав би. Мені це неприємно, бо до його батьків, я відношуся з повагою, які б вони не були і що б не робили. Це скоріше впливає особисто на мене, а не на подружнє життя. Бо я не влаштовую скандали через це, і взагалі всі себе поводять як нічого не сталося. Батьки теж нічого не кажуть, і наче б то нормально до цього відносяться, передають йому гостинці додому, тобто можливо я себе накручую сама. Я не знаю, бо виходить, що тільки я хвилююся через це. Мої батьки добре до нього ставляться, тато взагалі готовий допомогти завжди, коли чоловік його просив про це. Нічого погано ніколи про нього не говорили. Вони його просто дратують, бо мають різні погляди на якусь ситуацію наприклад, і він таким чином уникає спілкування з ними. Я думаю, що не можу суттєво змінити думки свого чоловіка чи перевиховати його, тому не знаю чи можу якимось чином вплинути на нього, щоб він змінив своє відношення. |
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 27-01-2025 17:53:31 |
2
Ольга Владимировна Паничева цитата:
Коли він так висловлюється, я звичайно ж заступаюся, кажу, що мені неприємно це чути бо вони взагалі не втручаються в наше життя і завжди дуже толерантно відносяться до нього. цитата:
Коли він відповляється їхати, то їду сама з дитиною і його мамою, її теж завжди запрошують. Я його завжди благаю, щоб він поїхав. По факту ні до чого. Окрім того, ви себе принижуєте, ставлячи в залежну позицію. Пункт третій. цитата:
Він і справді в цей час знаходиться на роботі, але працює сам на себе, тому якби захотів, то поїхав би. цитата:
до його батьків, я відношуся з повагою, які б вони не були і що б не робили. цитата:
Це скоріше впливає особисто на мене цитата:
тобто можливо я себе накручую сама. цитата:
Вони його просто дратують, бо мають різні погляди на якусь ситуацію наприклад, і він таким чином уникає спілкування з ними. цитата:
Я думаю, що не можу суттєво змінити думки свого чоловіка чи перевиховати його, тому не знаю чи можу якимось чином вплинути на нього, щоб він змінив своє відношення. |
Соломія Лехіцька психолог 27-01-2025 19:58:49 |
1
Доброго дня. Погоджуюся з колегами, що у стосунках між вашим чоловіком та вашими батьками є дві сторони: чоловік та батьки. Вони дорослі люди і самі відповідають за те, як будують стосунки і чи взагалі хочуть ці стосунки між собою мати. Ви стороною цих стосунків не є, тому не можете їх контролювати. Та й для чого вам це? Ви не можете вплинути на те, що люди відчувають один до одного, хіба що частково на їх поведінку, але це буде поверхнево і не щиро. Ваш чоловік не мусить отримувати задоволення від спілкування з вашими батьками, він же одружився з вами, а не з ними. А відповідно, це ок, що він не хоче з ними проводити час, їздити в гості. І оскільки вони йому не близькі люди, то і їх день народження для нього нічого не означає, для чого він має змушувати сете вітати, якщо йому не хочеться. Буде набагато краще, якщо ви будете проводити час з батьками без нього, отримаєте задоволення від спілкування і не будете відчувати напруги за те, що вони можуть посваритися, Доволі дивна є концепція чоловіка, що батьки мають помагати матеріально. Ви двоє дорослих здорових людей, по якій причині ви можете потребувати допомоги від старших людей. Багато чоловіків взагалі би могли сприйняти це як приниження, що їх вважають не здатними забезпечити сімʼю самостійно. Тим більше, якщо ваш чоловік займається бізнесом, то, мабуть, ваша сімʼя не голодує. Думаю, буде більш природно, коли дорослі діти будуть підтримувати батьків, а не навпаки. Що стосується того, що чоловік вам говорить про батьків у зневажливому тоні, то швидше, це в першу чергу, неповага до вас. Він же знає, що вам це неприємно, бо ви їх любите, і ви за поведінку батьків не відповідаєте. То, мабуть, не варто погоджуватися таке слухати. Ваші батьки - це люди, які подарували життя дружині вашого чоловіка, і як мінімум за це заслуговують на вдячність, а не зневагу. Спілкуватися не обовʼязково, але демонструвати зневагу - не ок, тим більше вони нічого поганого вашій сімʼї не зробили. Те саме стосується батьків вашого чоловіка, ви не зобовʼязані їх любити чи терпіти погане ставлення. Якщо вони вам подобаються, то прекрасне, але якщо ні - то можна обійтися формальним спілкуванням в разі необхідної зустрічі. |
![]() |
|
Наши психологи