Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«Никогда мы не оказываемся столь беззащитными перед лицом страдания, чем ...»
Вопрос от: Женщина Возраст: 40

как вернуть силы и желание что то делать

Чувствую себе уже несколько недель без желания что то делать, не чувствую радости, сама не знаю что хочу, много лени
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?

Ответы психологов

Доброго дня.
Скажіть, будь ласка, а що у Вас сталося за цей місяць-пів року у житті (можливо якісь стресові події чи кардинальні зміни)? Як у Вас справи в сім'ї, на роботі, з друзями?
А як би Ви хотіли себе почувати, що робити? До чого саме у Вас лінь?

Ответ отредактирован автором 03-07-2020 15:40:13

Дополнение от автора вопроса ·
Доброго дня! Останнім часом була ситуація, коли прийшлось віддати велику суму грошей,щоб витягти людину з неприємної ситуації. В сім ї у мене все добре, єдине що хвилювання щодо вступу свого старшого сина.На роботі ніби все добре, але перестаю вірити в свої сили. Лінь до праці з явилась, відчуваю велику втому навіть після пробудження. По дому нічого не хочеться робити.
Здравствуйте!
Как себя чувствуете физически? Здоровы ли?
Если вы физически здоровы, посмотрите как вы распределяете свое время и жизненно пространство. Забывая о себе и своих желаниях за выполнением функциональных обязанностей(как мать и жена) мы теряем связь со своими желаниями. Но они не пропадают,а напоминают нам о себе в виде апатии и лени.
Что можете сделать для себя лично? Исходя из своих интересов?
Дополнение от автора вопроса ·
Фізично здорова, але нещодавно мала цистит.Хочеться великого спокою, радості
Какой именно радости хотите? Спокойствия о чем не хватает?
Как проводите время кроме работы? Как отдыхаете? И когда последний раз это было?
Какие приятные занятия у вас есть для самой себя?
Дополнение от автора вопроса ·
Люблю переглядати фільми,вони дозволяють відволіктися. Люблю знаходитись вдома. Відпочиваю вдома ,останнім часом через карантин часто по тижню доводилось відпочивати. Мені це подобалось. Роботу також люблю, працюю в банку, обслуговую багато клієнтів. Але на жаль у вищого керівництва головне не бажання клієнтів, а нав язування їм кредитів. Ставляться плани, за невиконання яких відчувається психологічний тиск, типу не виконуєш план не йдеш у відпустку або виходиш на роботу у відпустці
Дополнение от автора вопроса ·
Приходиться говорити неправду, бо правду чути не хочуть.
Дополнение от автора вопроса ·
Хоча дуже поважаю свого директора, але і його вище керівництво вимагає в нього те що він вимагає у нас
Возможно, что работа выматывает, когда вынужден обманывать, когда давят.
Но вы как-то ничего так и не написали про то, каких радостей не хватает, про приятности для себя. Как будто кроме работы и фильмов и нет ничего. А когда нет хорошего отдыха, то и работать сложнее.
Что происходило в вашей жизни до того, как началось это состояние "ничего не хочется"?
Рассматривали ли вы вариант смены работы?
Если бы вам дали полную свободу действий, то чего бы хотелось сейчас?
Как давно был отпуск и вы куда-то ездили?
цитата:
Останнім часом була ситуація, коли прийшлось віддати велику суму грошей,щоб витягти людину з неприємної ситуації. В сім ї у мене все добре, єдине що хвилювання щодо вступу свого старшого сина. Фізично здорова, але нещодавно мала цистит.

Помітно, що у Вашому житті зараз досить багато стресу, припускаю, що Ваш стан пов'язаний саме з цим. Крім цього, Ваш син вже починає самостійне життя і, можливо, Вас також це починає хвилювати. Ви написали також, що відчуваєте втому після пробудження, а о котрій Ви лягаєте спати і чи добре Ви засинаєте, як у Вас справи із фізичною активністю?

цитата:
На роботі ніби все добре, але перестаю вірити в свої сили.

А з чим саме пов'язане ця "невіра"? Можливо Ви не бачите перспективи у кар'єрному рості + психологічний тиск збоку керівництва?

цитата:
Люблю переглядати фільми,вони дозволяють відволіктися. Люблю знаходитись вдома. Відпочиваю вдома ,останнім часом через карантин часто по тижню доводилось відпочивати.

А чи Ви проведете якось час із чоловіком, дітьми на природі? Ви ходмите на двір?

Ответ отредактирован автором 03-07-2020 16:38:27

Дополнение от автора вопроса ·
На вулицю я ходжу лише на роботу 10 хвилин і в магазин. Старший син гуляє з дівчиною, середній і менша дочка люблять також знаходитись вдома. Чоловік також домашній, з роботи додому. В принципі мені так затишно.
Роботу не хочу змінювати, так як це найкращий варіант із всіх моїх попередніх.
Мені все модобається, крім встановлених планів по кредитам. Але я розглядаю це як урок, який маю пройти.Здаватися не хочу.
На кожній роботі свої проблеми, зміна нідо чого не приведе.
До цієї втоми жила на постійному позитиві, радувалась і дякувала за все.
Вы по причине карантина постоянно дома или так всегда было?
Как перенесли карантин?

Ответ отредактирован автором 03-07-2020 17:05:23

цитата:
В принципі мені так затишно.

Наша біологія тісно пов'язана із психологією. Якщо Ви ведете недостатньо активний спосіб життя, Ваш організм не отримує достатньо кисню і це, відповідно, впливає на Ваш психологічний стан (втомлюваність і т. д,). А чи Ви і раніше, до виникнення цього стану, також проводили свій відпочинок пасивно? На скільки я зрозуміла, Ваш стан погіршився після тижневого пасивного відпочинку?
Я б Вам рекомендувала, перш за все, пройти ендокринолога, неропатолога і психіатра. І, відповідно, звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта.

Ответ отредактирован автором 03-07-2020 17:37:03

Дополнение от автора вопроса ·
Я і раніше так відпочивала. Але вдома робила зарядку, читала книжки,спілкувалась з дітьми і чоловіком. Готувала їсти, дивились разом цікаві фільми. Була веселою і позитивною. Останні 3 тижні щось змінилось, перестала розуміти що мені хочеться, втома у мене психологічна мабудь тому що не можу відповідати критерію здорової людини.А критерій душевно здорової людини у мене такий. Приймати всі обставини з вдячністю, допомагати людям, не лінуватися, не заздрити, не осуджувати, не сумувати занадто, не втрачати надії, не догоджати людям на шкоду собі, не вихвалятись, а найголовніше за все дякувати і все добре і погане приймати з радістю
І до чого тут психіатр, коли я психічно здорова людина, яка хоче трошки більше себе пізнати
цитата:
а найголовніше за все дякувати і все добре і погане приймати з радістю

А звідки у Вас ця установка, що Ви маєте завжди бути веселою (мені здається, що це якась несвідома установка від Ваших батьків "Радуй інших")? Ви маєте право сумувати, гніватися, якщо відбулося щось погане - це нормально і дозволяє Вам відреаговувати Ваші емоції, рухаючись далі. Ви можете не допомагати комусь, коли Вам цього не хочеться; визнавати і приймати Вашу заздрість і осуд (еволюція дала їх нам не просто так) та намагатися розібратися, звідки вони йдуть. Вондночас, якщо Ви будите прикриватися маскою "веселості", коли Вам хочеться сумувати, то це лише погіршить Ваш стан, адже психічна енергія не вивільниться і перейде у депресію, психосоматику, невроз і т. д.

цитата:
втома у мене психологічна мабудь тому що не можу відповідати критерію здорової людини.

Ви маєте на увазі "цистит"? Ви вже зверталися до лікаря?

цитата:
І до чого тут психіатр, коли я психічно здорова людина, яка хоче трошки більше себе пізнати

А Ви думаєте, що до психіатра ходять лише психологічно хворі люди? Однак Ви ж проходите щорічний медогляд у стоматолога - це те саме. Чому я Вам сказала пройти медогляд у цих спеціалістів: те, що Ви описуєте може бути пов'язано із біохімічними, фізіологічними і гормональними змінами і саме ця область в компетенції ендокринолога, психіатра, невропатолога.

цитата:
не заздрити, не осуджувати

А тепер скажіть, будь ласка, в чому саме і до кого у Вас проявляється заздрість та осуд?

цитата:
Але вдома робила зарядку, читала книжки,спілкувалась з дітьми і чоловіком. Готувала їсти, дивились разом цікаві фільми
.
А зараз Ви, разом зі всією родиною, не дивитеся фільми, не спікуєтеся? Чому?

Ответ отредактирован автором 03-07-2020 18:04:10

Дополнение от автора вопроса ·
А зараз коли я дивлюсь фільм, думки постійно кудись відлітають і я втрачаю суть.
В мене велике бажання розслабитися і набратись енергії.
Чоловік не може зрозуміти моєї втоми, бо зараз я нічим себе не перевтомлюю, роблю тільки найнеобхідніше. Я на нього не ображаюсь, він більше фізично втомлюється.
Буває просто хочеться поплакати і себе пожаліти.
Стосовно заздрості, я помічаю що як у когось з колег щось получається краще, ніж у мене, то мені сумно, що в мене не вийшло.
Осуд, це більше в угоду людям, підтакувати їм якщо вони з чимось не погоджуються.
Цистит у мене був раніше, я знаю симптоми і тому вилікувала його як і раніше
На роботі я з всіма у хороших стосунках.Стараюсь нікого не образити, пробачити якщо мені щось не сподобалось. Але ні з ким з 19 чоловік хоча вони всі дуже добрі і до мене добре відносяться, блищої дружби не вбачаю.
Взагалі мій найкращий друг, це чоловік. Йому можна все довірити.
Я від природи позитивна і життєрадісна, я не вдягаю маску, я і від дрібниці можу бути щасливою.
Але не можу зрозуміти причини свого суму.
цитата:
В мене велике бажання розслабитися і набратись енергії.
Чоловік не може зрозуміти моєї втоми, бо зараз я нічим себе не перевтомлюю, роблю тільки найнеобхідніше. Я на нього не ображаюсь, він більше фізично втомлюється.

То розслабтися і наберіться енергії. Що Вам заважає? Можливо почуття провини, що Ваш чоловік не відпочиває і, при цьому, більше працює фізично?

цитата:
Буває просто хочеться поплакати і себе пожаліти.

То поплачте і пожалійте - Ви маєте на це право. А про що цей сум, як думаєте? Ви б хотіли, щоб Вас ще хтось пожалів, окрім Вас?

цитата:
Стосовно заздрості, я помічаю що як у когось з колег щось получається краще, ніж у мене, то мені сумно, що в мене не вийшло.

Це природня реакція. Найгірше - це заперечення заздрості тому, що тоді вона перетворюється у викривлені форми. Заздрість допомогає наим ставати краще, однак важливо, щоб Ваша самоцінність не зводилася до критерію успіху в професії. Ви вже цінна тому, що існуєте.

цитата:
Осуд, це більше в угоду людям, підтакувати їм якщо вони з чимось не погоджуються.

Не зовсім зрозуміла. Тобто Ви відчуваєте осуд шодо себе, що "підтакуєте людям"? Чи боїтеся їхнього осуду і тому зі всім погоджуєтеся?

цитата:
Але не можу зрозуміти причини свого суму.

Знаєте, мене більше дивує той факт, що Ви сприймаєте свій сум як щось "ненормальне", хоча сум - це природня, вродженна емоція людини.
Дополнение от автора вопроса ·
Дякую, Оксана.
Я відчуваю провину свою в тому,що підлаштовуюсь під людей,щоб всім догодити, щоб всі були задоволені.
Не можу відмовити, якщо людина чимось мені допомогла і я думаю, що з мого боку відмовити це невдячність.
Я не нахожу спокою, коли хтось на мене ображається і роблю все ,щоб не образити.
Я не люблю коли мене критикують, а змінити ситуацію не в моїх силах
Я не люблю коли когось критикують несправедливо
Дополнение от автора вопроса ·
Жалю я не хочу, хочу розуміння
Дополнение от автора вопроса ·
Сама себе хочу розуміти,щоб собі допомогти
цитата:
Я відчуваю провину свою в тому,що підлаштовуюсь під людей,щоб всім догодити, щоб всі були задоволені.
Не можу відмовити, якщо людина чимось мені допомогла і я думаю, що з мого боку відмовити це невдячність.
Я не нахожу спокою, коли хтось на мене ображається і роблю все ,щоб не образити.
Я не люблю коли мене критикують, а змінити ситуацію не в моїх силах
Я не люблю коли когось критикують несправедливо

Перш за все, Ви звідкись взяли цю модель поведінки у вигляді "знецінення Ваших бажань" заради бажань інших. У Вас життєва позиції "Я не Ок - інші Ок". Припускаю, що корінь цього йде із Вашого дитинства (можливо батьки лише звертали на Вас увагу, коли Ви відповідали їхнім очікуванням, давали Вам установку "Ти і твої потреби, бажання, почуття не важливі" і т. д.).
В будь-якому разі, ця модель поведінки була у Вас 40 років і тому змінити її "за один день" Ви не зможете. У вашому випадку необхідна індивідуальна терапія у психолога-психотерапевта. Це як вчитися розмовної англійської мови: Ви маєте практикувати її хоча б кожного тижня із хорошими носіями, щоб вивчити її досконало і досягнути автоматизму. Те саме і в терапії - із спеціалістом Ви пропрацюєте у безпечному середовищі Ваші дитячо-батьківські стосунки, негативні життєві установки та почнете практикувати нову модель поведінки.

цитата:
Жалю я не хочу, хочу розуміння.

А від кого Ви б хотіли розуміння? Від себе? А якщо я Вам скажу, що вивільнення суму і жалю - це шлях до покращення вашого емоційного стану?

Крім цього, Вам необхідно розвивати Вашу самоцінність. Я можу запропонувати Вам деякі ефективні техніки, однак це як "перша допомога" - можливо допоможе, або ж, можливо, краще, все-таки звернутися до психолога-психотерапевта.

Деякі ефективні техніки для розвитку самоцінності, які Ви маєте виконувати регулярно:
а) уявіть себе у віці 5-6 років. А тепер спробуйте пофантазувати, що Ви говорите цій дівчинці всі ті негативні фрази про неї, які Ви зараз говорите сама собі. Які у Вас почуття? А Ви і досі продовжуєте кожного дня булерити цю маленьку дівчинку в собі, а вона на це не заслуговує. Тому візьміть своє дитяче фото і говоріть кожного дня цій маленькій дівчинці, якою чудовою вона є і як Ви їїї любите;
б) станьте перед дзеркалом, у якому Вас видно у повний ріст. Погляньте на себе уважно. Знайдіть ті риси або частини Вашого тіла, які Вам подобаються найбільше у собі. Не концентруйтеся на недоліках, лише на перевагах. Запишіть на папері те, що Вам подобається у своїй зовнішності. Після того, як проведете цю процедуру, скажіть вголос своєму тілу "дякую" за те, що воно може подобатися. Пам'ятайте, що в будь-якому тілі є частина, яка подобається.
в) напишіть список із 25 пунктів, де зазначте, що Вам у собі подобається як в особистості риси характеру, інтереси, вміння і навички). Носіть цей список із собою та перечуйте його кожного дня та в ті періоди, коли Ви починаєте критикувати себе або коли Вас критикують інші;
г) напишіть 10 подяк своєму тілу (наприклад, тіло дозволяє мені рухатися, відчувати, або ж я сьогодні отримала задоволення від того, що потягалася у ліжку);
д) Кожного дня (зранку та перед сном) ставайте перед дзеркалом та говоріть собі: "Я тебе люблю", "Ти цінна", "Ти гарна, розумна, цікава і надзвичайна жінка!".
Дополнение от автора вопроса ·
Оксана,гарного вечора
цитата:
Оксана,гарного вечора

Сподіваюся, що хоча б трохи змогла Вам допомогти! посмішка! І Вам гарного вечора! Бажаю Вам удачі в самоприйнятті, розвитку Вашої самоцінності та вмінню відстоювати Ваші особистісні кордони!
Також знаю дуже хорошу книжку про розвиток вміння відстоювати свої особистісні кордони (вона є в інтернеті в безкоштовному доступі): Виктория Ламберт "Личные граници. Как их устанавливать и отстаивать".
Дополнение от автора вопроса ·
Дякую, мені над цим треба подумати
цитата:
А критерій душевно здорової людини у мене такий. Приймати всі обставини з вдячністю, допомагати людям, не лінуватися, не заздрити, не осуджувати, не сумувати занадто, не втрачати надії, не догоджати людям на шкоду собі, не вихвалятись, а найголовніше за все дякувати і все добре і погане приймати з радістю

Знаете, когда читала ваши критерии, как-то возникло ощущение, что это ж как тиски какие-то, какой-то прессинг и контроль постоянный за тем, чтобы никогда не полениться, все воспринимать с благодарностью, принимать плохое с радостью. Как будто человек-робот, которому никогда нельзя впасть в уныние, поворчать и осудить кого-то, если плохое настроение и кто-то злит, нельзя расслабиться и полениться какой-то период и часть чувств под запретом.
Но вы ж не робот, а живой человек, который может позавидовать кому-то, позлиться и поворчать, захотеть побездельничать, не радоваться неприятностям и позволить себе быть недовольной чем-то.
А если постоянно в себе что-то подавлять, то рано или поздно, это ударит по здоровью и настроению.

Ответ отредактирован автором 03-07-2020 21:12:39

Дополнение от автора вопроса ·
Валентина, не могу с Вами согласится. Все что Вы говорите о человеке осудить, поленится, поворчать, поунывать и т.д есть у меня с избытком. Но если не стремится к критерию, то ничего и не изменить.
Отчего человек осуждает?От того что думает, что он лучше того кого осуждает.
Отчего ворчит, потому что душа болит. Отчего сильно унывает, от того что Богу не доверяет.
Эти 《тиски》помогли мне построить крепкую семью в которой не бывает ссор, а каждый желает поддержать друг друга, у меня нет врагов и со всеми хорошие отношения и я знаю что такое счастье.
Сегодня мне просто захотелось пообщаться с психологами, чтобы лучше себя понять, чтобы кто то увидел меня со стороны.
Может не хватало откровенного женского общения.
Нет я не хочу быть роботом,но хочу быть человеком со здоровыми чувствами, хочу иметь все то прекрасное что может иметь человек любовь искреннюю ко всему и ко всем. Есть в моем желании что то плохое или нездоровое?
Дополнение от автора вопроса ·
Спасибо за Вашу мысль
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.