Доброго дня, Алена.
Для того, щоб допомогти сину, перш за все, Ви маєте допомогти собі (важко дитині бути спокійною, якщо Ви не спокійні та втомлені). Переїзд - це стрес і для того, щоб з ним впоратися необхідно пройти період адаптації. Якщо говорити особисто про Вас, то відчувається багато фрустрації, накопленої образи на обох чоловік,
страх невиначеності та втома, тому я б Вам рекомендувала звернутися індивідуально до психолога. Хто б міг Вас зараз підтримати (друзі, батьки тощо)? Крім цього, що Вас спонукало переїхати в інше місто (Ви написали що це "по роботі", але чому тоді чоловік "через роботу" поїхав назад?)?
Якщо говорити по сина, то окрім переїзду і Вашого психологічного стану, неочікуваного відїзду чоловіка, він ще і пішов у перший клас, що також додає стресу, тому його реакцію зрозуміти можна. Ви запитували, к у нього справи у школі, чи є друзі? Я б Вам рекомендувала також звернутися до шкільного психолога, щоб він допоміг Вам безболісно адаптувати сина до школи.
Також Ви нічого не сказали про доньку. Як вона зараз переживає всю цю ситуацію?
Крім цього, досить дивна поведінка чоловіка: кидати Вас саму із двома дітьми і, при цьому, ще більш дивно, що Ви вже сприймаєте це як норму. Ви казали йому, як Вам зараз тяжко і що б Ви хотіли, щоб він повернувся? Що для Вас взагалі є цінного у цих стосунках?
Ответ отредактирован автором 25-10-2020 12:20:23