Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«Свобода всегда в спайке с ответственностью.»
Вопрос от: nik029 Возраст: 35

Страх

Хлопець 10років,вже 4роки як займається бойовим мистецтвом,чемпіон багаторазовий,безліч кубків,медалей Але це все тільки на заняттях,змаганнях,в повсякденному житті не агресивний,інколи навіть здачі не дає,якщо хтось його зачіпає А недавно був випадок,його 2хлопця зачепило,він потім мені казав,що йому було так страшно,що аж не міг руки підняти,щоб захиститись Стоїть якийсь психологічний блок,має страх до бійок поза заняттями,хоча фізично сильний і дійсно знає і вміє багато прийомів
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?

Ответы психологов

Добрий день. Ви ким є для хлопця? Що для вас означають кубки і медалі в розрізі вашого запиту?
Бойове мистецтво - це вибір хлопця?
Яке у вас питання до психологів?
Дополнение от автора вопроса ·
Я мама,вибір був його особистий,планує бути тренером з даного виду спорту і розвиватись в цьому напрямку Моє питання полягає в тому,як зняти той блок психологічний і чому на думку психологів відбувається саме так Кубки і медалі-звичайно радість і гордість за дитину,але якщо бувають програші ніхто не робить з того трагедії і навпаки стараємся розрядити обстановку і дати стимул тренуватись далі
Дополнение от автора вопроса ·
Що говорить сам-так і говорить,мені було страшно Сам усвідомлює,що має силу,бо його ставлять в спаринги зі старшими і він перемагає часто Але коли це все по правилах Якщо це десь в школі,в дворі, то зовсім інша ситуація Мене не те що лякає,а хочу допомогти подолати страх,щоб міг постояти за себе
Зрозуміла.
Зрозуміти причину і подолати страх вашої дитини у переписці, - неможливо.
Зверніться до психолога, будь ласка, індивідуально.
Павел Леонидович Басанский (Киев) — психолог
Павел Леонидович Басанский (Киев) психолог

Психолог больше не активен на сайте

цитата:
хочу допомогти подолати страх,щоб міг постояти за себе

Бажання цілком зрозуміле. Але за перепискою буде важко допомогти - треба його бачити, з ним розмовляти - щоб чітко зрозуміти сутність психологічного бар’єру, який заважає йому захищатись. Є також потреба провести з хлопчиком кілька тестів. Не все так просто.
Але можемо прояснити таке: яке ставлення до бійок в родині - окремо у батька, у Вас, у інших членів родини, які тісно спілкуються з хлопчиком?
А також: ставлення до бійок на вулиці у тренера?
Ще: страх був присутній завжди - ще з раннього дитинства, або він з’явився пізніше?
І якщо його спочатку не було: чи були якісь стресові ситуації у сина до того, як почав боятися?
Як бачите, питань багато. І в переписці це робити не просто. Крім того, з дитиною в будь-якому випадку треба спілкуватись.

Ответ отредактирован автором 05-12-2020 00:07:03

Дополнение от автора вопроса ·
Ставлення до бійок що в тата,що в мене таке-бити когось першим не можна,але якщо тебе б‘ють,то треба дати здачі Страх постояти за себе був завжди,з дитинства самого,ще в садочку він плакав,якщо його хтось зачіпав Тренер завжди вчить також першим не бити,але захищатись треба В принципі тренер навіть не знає,про ту ситуацію,він,напевно навіть не уявляє,що таке може бути,знаючи можливості сина Що хочу добавити,у нас є ще менший хлопець,7років Він бойовий і в разі чого в ніс дає зразу,хоча не займається бойовими мистецтвами,був таким з дитинства самого ,але першим лізе битись хіба що до старшого,в школі і на вулиці веде себе адекватно,але за себе постоїть Я ще думаю,причина криється в тому,що коли вони були зовсім малі і менший в 1-2 роки бив старшого,ми дійсно не дозволяли давати здачу такій малій дитині І навіть зараз коли є якась бійка між ними я дуже боюсь,що старший ,знаючи прийоми,нанесе травму меншому,хоча менший теж не слабкий ,і відповідно виходить так-братові сильно не можна давати здачі,а на вулиці можна А він зараз і братові не дуже дає,а просто нам жаліється на нього І взагалі він такий боязкий,десь почує щось ,буде розпитувати,переживати,вночі може не спати,боятись Наприклад ,почув в школі про момо,тиждень мали проблеми зі страхом,сном,ледве того позбулись,потім якісь монстри хтось покаже в школі,знов боявся іт.д.
Зрозуміла ваша материнська тривога, але в будь-якому випадку це питання можна вирішити або в індивідуальній терапії, або, якщоце доступно у вашому місці проживання, знайти терапевтичну групу для підлітків.
Павел Леонидович Басанский (Киев) — психолог
Павел Леонидович Басанский (Киев) психолог

Психолог больше не активен на сайте

цитата:
Я ще думаю,причина криється в тому,що коли вони були зовсім малі і менший в 1-2 роки бив старшого,ми дійсно не дозволяли давати здачу такій малій дитині І навіть зараз коли є якась бійка між ними я дуже боюсь,що старший ,знаючи прийоми,нанесе травму меншому,хоча менший теж не слабкий ,і відповідно виходить так-братові сильно не можна давати здачі,а на вулиці можна А він зараз і братові не дуже дає,а просто нам жаліється на нього

Ось Вам і причина. Головна. Самі її визначили. А не те, що він такий чутливий з дитинства - я б так назвав замість "боязкий". Чутливий. І це не завжди погано. У відносинах навіть корисно і дуже.
Корінь його невпевненості - Ваші почуття, Ваш страх за іншого (меншого), а не за нього. А також заборони захищати себе в дитинстві. Доки не зняти це, не розблокувати дитину - а це може зробити лише спеціаліст, хоча й з безпосередньою Вашою допомогою, яка буде полягати в роботі над собою - над своїми страхами та зміною ставлення до старшого, все буде залишатися так, як і є.
Дополнение от автора вопроса ·
Дякую,я майже зі всім згідна,тільки додам,що він і раніше,до появи меншого був такий чутливий ,постійно був зі мною,майже як зараз модно виховувати по теорії привязаності,тільки тоді я ще такого вислову не знала І за нього переживалось в якій мірі і більше,бо він був першою і довгожданною дитиною І якщо чесно, йому і часу та уваги більше приділялось,ніж меншому потім Ну тут дійсно треба копати глибше,бо реально він боїться багато чого,навіть коли пояснюєш про правила безпеки,щоб не йти з ніким чужим,він стає якийсь тривожний,раз дивився на вулиці,як поліція затримувала наркомана,то просив йти додому,бо йому страшно,це було десь в 8 років Другим дітям цікаво,а йому страшно Чогось страшного з ним не ставалось,стресів особливих не було,але щось таке є в нього з тим страхом
Павел Леонидович Басанский (Киев) — психолог
Павел Леонидович Басанский (Киев) психолог

Психолог больше не активен на сайте

Будь-ласка.
цитата:
тут дійсно треба копати глибше,бо реально він боїться багато чого,навіть коли пояснюєш про правила безпеки,щоб не йти з ніким чужим,він стає якийсь тривожний

Так треба. До речі казати одну й ту ж фразу можна з різною інтонацією, з різним почуттям. Від того і ефект буде різним. Поспостерігайте за собою - не тільки ЩО, а й ЯК Ви це кажете. В цьому і може бути підказка.
Окрім того, велику роль відіграло й це:
цитата:
за нього переживалось в якій мірі і більше,бо він був першою і довгожданною дитиною І якщо чесно, йому і часу та уваги більше

А якої уваги? А яких переживань? Тривожних? З острахом? З невпевненістю за нього?
Здається, Вам є над чим подумати...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.